У вересні Вища рада правосуддя приступить до аналізу кандидатур до Верховного Суду, рекомендованих за підсумками конкурсу, проведеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Надії на новий ВС колосальні. При цьому йому доведеться зіткнутися з 50 тис. справ, які будуть передані з ліквідованих вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України.
Про недоліки і плюси процедури конкурсу, про плани щодо початку роботи нового Верховного Суду, а також про важливість сучасного підходу до його роботи розповіла кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду в складі ЗС, професор кафедри цивільно-правових дисциплін ХНУ імені В. Н. Каразіна , д. ю. н. Олена Кібенко, за плечима якої — досвід роботи корпоративним юристом, начальником відділу правового забезпечення функціонування національної інноваційної системи в Академії правових наук України, участь у складі НКР при ВСУ.
Розмовляла Наталія Мамченко,
– Олена Рувімівна, перше питання стосується Ваших вражень від конкурсу, які були складні моменти, і що можна було б удосконалити?
– Для мене, напевно, перша складність була — зібрати необхідні документи для участі в конкурсі. Скажу чесно, досить довго вагалася, чи йти на конкурс, документи стала збирати в останній момент, майже дві доби не спала, електронну декларацію заповнювала вже в день подачі документів в ВККС, сидячи в аеропорту в Борисполі... Проте цей етап вдалося пройти, хоча багато сильних кандидати, на жаль, не змогли його подолати, оскільки досить поверхнево поставилися до питання підготовки пакета документів.
Складно було готуватися і до першої частини іспиту — тестування, тому що обсяг питань був дуже великим і, як мені здавалося, велика кількість інформації, яку нам необхідно було вивчити, була по суті непотрібною — ніяк не впливала на підвищення кваліфікації кандидатів.
З одного боку, тести дали певну користь: я відновила свої знання в сфері конституційного права, законодавства про державну службу тощо., які мені, якщо я потраплю до складу ВС, звичайно, стануть в нагоді. Але з іншого боку, близько 50% питань були досить примітивними. По суті, тестування було направлено на перевірку можливості кандидата працювати з великим об'ємом інформації, вивчити відповіді на 1000 запитань і правильно заповнити бланк на тестуванні. Я як викладач завжди звертаю увагу студентів, що потрібно вивчати сутність закону, дивитися на принципи, правила регулювання: не потрібно заучувати інструкції, переліки документів, терміни, санкції. Це ті речі, які змінюються, а потрібно вникати в суть правового врегулювання. А для тестування довелося заучувати якраз багато таких, чисто технічних положень і норм, що доставляло дискомфорт. Хоча були і цікаві питання, складені у вигляді завдань.
Готуватися до письмових завдань було набагато цікавіше, воно представляло для мене певний виклик, дуже хотілося виконати його добре, належним чином показати свою кваліфікацію. І якщо до тестування я поставилася злегка поверхово, і мій бал був не дуже високим (що мене теж стимулювало розвиватися далі), то до письмових завдань я готувалася ретельніше, простудіювала безліч підручників, читала рішення Європейського суду з прав людини, знаходила наші судові рішення, які мені подобалися за структурою, і результат був досить очікуваним. Плюс — мені пощастило з фабулою з корпоративного права (я 20 років займаюся корпоративним правом). В цілому ці 2 етапи пройшли без проблем.
– А як Вам далася співбесіда?
– Я не можу сказати, що побоювалася співбесіди, на мене не було негативного висновку Громадської ради, тому передбачала, що в цілому питання будуть досить позитивні.
Чекала питань по своєму «політичному минулому», оскільки в 2015 році балотувалася до міської ради за списками партії «Самопоміч». Я членом партії ніколи не була і після виборів участі в політичному житті не беру, оскільки зрозуміла, що це зовсім не моє. Після виборів періодично до мене звертаються за правовою допомогою люди, з якими я познайомилася на місцевих виборах, але найчастіше ці питання не пов'язані з політичними моментами, більш того, всі подібні проекти моя фірма вела виключно на комерційній основі, включаючи і гучну справа про недопуск лідера партії Тараса Ситенка до конкурсу на посаду голови Харківської обладміністрації. Так що цих питань я в цілому не боялася.
Однак несподівано для себе потрапила в не дуже для мене приємну ситуацію, коли не змогла назвати документ, який регулює етику суддів. Я не суддя, ніколи не працювала в цій системі і, чесно кажучи, не вивчала ці документи. Потім, звичайно, я їх прочитала, і зараз готую цілу серію публікацій з приводу того, як же повинен вести себе суддя, щоб бути прикладом. Напевно, для мене навіть було відкриттям, як зарубіжні країни детально регулюють поведінку суддів, щоб весь їхній спосіб життя викликав довіру у суспільства.
Те, що є в цих правилах етики, нам потрібно обов'язково впроваджувати. Тому що, якщо подивитися співбесіди багатьох кандидатів, створюється враження, ніби ми дуже далекі від стандартів, які на сьогодні існують за кордоном.
Мені здається, що ці співбесіди добре струснули наше суспільство і юристів, не тільки суддів. Ми задумалися про етичні питання — що у тебе всередині, наскільки ти морально відповідаєш образу судді ВС, на місце якого ти претендуєш, а не тільки про суворе дотримання норм права. Якщо суспільство не зміниться, це буде дуже погано, тому що основним завданням цього конкурсу є зміна свідомості юридичної громадськості.
– Що Ви могли б порадити тим, хто, можливо, піде на другий етап конкурсу в ВС?
– Ретельно готуватися, дивитися умови конкурсу, тому що, як я вже звертала увагу, навіть багато сильних кандидатів були відсіяні на етапі подачі документів через якісь абсолютно незначні формальності. Це так здається, що ти авторитетний, усі тебе знають і для тебе буде «зелене світло», але вимоги однакові для всіх кандидатів, і уважність до нюансів ніхто не відміняв. Порада — готуватися, готуватися і ще раз готуватися, і з хорошим настроєм йти здавати іспит, йти на співбесіду. Уважно заповнювати декларацію, дивитися на джерела фінансування.
– Деякі кандидати, я знаю, заздалегідь пройшли психологічне тестування, хоча ВККС не рекомендує це робити...
– Скажу чесно, довго трималася, але за 2-3 дня до психологічного тестування спробувала пройти або хоча б подивитися на питання, які там будуть. Я знаю, що є якісь служби, які вчать людей проходити ці тести. Але я не вірю, що це працює.
Тести взаємопов'язані, ти пишеш їх практично цілий день і накопичується психологічна втома, яка не дає можливості коригувати відповіді в потрібному напрямку. І більш того, на співбесіді з психологом тобі задають ті самі питання, ти ще раз відповідаєш на них, і на співбесіді в Комісії задають такі ж питання. Всі відповіді порівнюються, і якщо йде різночитання, це свідчить про недобросовісність кандидата, бажання щось приховати.
Не рекомендую гратися з тестами, адже, якщо давати неправдиві відповіді, це все буде видно. Рекомендація — відповідати чесно, а якщо ви не можете це зробити, то краще не брати участь в таких конкурсах.
– ВС повинен працювати за новим процесуальним законодавством. Тести і практичне заняття все-таки були за старими процесуальними кодексами. Чи зможе новий склад досить швидко ознайомитися і вникнути в суть змін? Які проблемні моменти Ви вбачаєте в початку роботи нового ВС?
– Без нових кодексів ВС не запрацює, тому що законодавство, яке діє зараз, розраховано на стару систему. Не стоїть питання, приймати їх чи не приймати, звичайно, вони потрібні. Що стосується суддів, які пропрацювали 10-15 років, звичайно, є ризик, що вони будуть дивитися через призму старого законодавства, у них є звичні поведінкові моделі... Мені здається, тут як раз ключова роль буде у адвокатів і вчених, які ніколи не працювали в судах. Вони з чистого аркуша починають працювати і сприймають кодекси без оглядки на старий досвід.
З'явилися побоювання, що планується переклад старого апарату в новий ВС, ніби як це прискорить роботу нового ВС і т. .п. Разом з тим від порядку формування апарату дуже багато залежить. Хотілося б і в апараті бачити нових людей.
Потрібно приділити увагу регламенту роботи пленуму ВС, повинен бути створений оргкомітет, який буде готувати цей перший пленум, і дуже важливо, щоб в цей оргкомітет увійшли не тільки старі судді, а й нові кандидати. Поки що я не розумію, хто його формує, як він буде формуватися. Разом з тим якщо перші рішення підуть неправильно, то потім важко буде щось змінити. Реформування повинно починатися буквально з перших кроків.
Є цікава ідея з приводу антикорупційної програми для Верховного Суду, за прикладом з держпідприємствами. Потрібно чітко йти цим шляхом. Як говорить кандидат в ВС Ганна Вронська: «Zero tolerance for corruption», — тобто ніякої толерантності до корупції. З цим гаслом повинні йти всі нові кандидати і об'єднувати навколо цих цінностей і суддів, які теж потрапили в ВС. Сподіваюся, вони будуть підтримувати це кредо і разом формувати новий імідж Верховного Суду.
Існує навіть пропозиція поміняти мантії, поміняти не тільки склад, але і всю зовнішню оболонку, щоб всім було зрозуміло, що це новий орган, який буде нести нову практику, правильну, одноманітну тощо.
– Поки навіть немає розуміння, в якому приміщенні буде працювати Верховний Суд?
– Так, це теж дуже цікаве питання, тому що ВС — єдиний орган. Знову-таки є ідея всіх суддів залишити в будівлях відповідних вищих спецсудів: ВГСУ, ВАСУ, ВССУ. Але якщо не буде об'єднання всіх касаційних судів під одним дахом, не буде єдиного апарату, то ми практично скотимося назад до тих алгоритмів, які існували до судової реформи, і це дуже небезпечно.
Ми впираємося в матеріальні ресурси, але потрібно намагатися, щоб люди спілкувалися, мало місце неформальне спілкування, щоб ми могли разом просувати цю судову реформу. А якщо всіх розсадять по різним будівлям, в т. ч. і на розгляд Великої палати ВС, це стане величезною проблемою, з моєї точки зору.
– З початком конкурсу виникло питання, чи зможуть вчені, адвокати і судді спрацюватися...
– Тут дуже важливо не формувати закриті групи в складі ВС. Дуже важливо об'єднуватися і не розділяти «суддя — не суддя». Ми вже думали з колегами, планували навіть зробити якесь об'єднання шляхом прийняття декларації принципів судді ВС, щоб об'єднати людей навколо цих принципів: що для нас важливо, які цінності для нас важливі. І якщо хтось не захоче об'єднуватися, для когось ці нові цінності будуть чужі, то, мені здається, ці люди надовго в системі не залишаться. Або ж виключать «новачків», які проповідують ці нові цінності. Тут як раз буде дуже серйозна боротьба старих і нових підходів, і хто переможе, поки дуже складно сказати.
– Припустимо, якщо вже у вересні приймуть процесуальний закон і новий склад буде готовий до роботи, чи є розуміння, з чого почне ВС?
– Технічно в перехідних положеннях Закону «Про судоустрій і статус суддів» все прописано. Не скажу, що детально, але є певний алгоритм: з моменту призначення 65 суддів виникає право скликати пленум, формується організаційний комітет тощо. Тут питання як раз, чи буде проводитися конкурс в штат, чи залишать старий апарат або дозволять набрати нових людей.
Важливо, щоб нові судді ВС швидко адаптувалися до умов роботи. Поки у нас будь-яких спеціальних програм для цього не існує. Тільки ми самі, відчуваючи потребу, можемо їх сформувати. Зараз йде обговорення з різними громадськими організаціями, як підготувати новий склад ВС. Крім того, ми плануємо розробити методички, алгоритми з приводу того, як писати судові рішення.
На співбесіді я підкреслила, що судове рішення ВС має бути зрозумілим будь-якому громадянину, без звернення до адвокатів і професійних юристів. Повинно бути чітко, логічно і ясно виписано. Тому повинна існувати певна методика.
Звертаючись до зарубіжного досвіду, в Великобританії є спеціальний портал, де будь-яка особа, яка бажає брати участь в конкурсах, працювати в судовій системі, отримує всю необхідну інформацію, постійно проводяться різноманітні стажування, навчання. Є цікава програма і для майбутніх суддів: можна 30 днів попрацювати в статусі судді ВС. Якби у нас були такі програми, мені, як особі без досвіду роботи в суді, це дуже допомогло б на початку роботи.
– Ви для себе вже продумували, як новий склад ВС впорається з потоком справ, зокрема, тими тисячами, які передадуть з вищих спецсудів?
– Обов'язково потрібно збільшувати кількість помічників у судді до 3-4. На сьогоднішній день за законодавством помічник повинен бути один. Потрібно посилювати Науково-консультативну раду при ВС, зараз вона працює розрізнено. Були ідеї з приводу того, щоб за кожним суддею закріпити наукового консультанта. Дуже важливе матеріальне, технічне забезпечення, важливі люди, які розбираються в сучасних технологіях і зможуть застосовувати ці сучасні досягнення, щоб забезпечити роботу суду. Всі сучасні програми теж повинні застосовуватися в ВС.
На сьогоднішній день існує маса ресурсів, які можуть оптимізувати роботу. Судді, які не зможуть впоратися з цією технологічністю, швидше за все з часом будуть відсіюватися. Робота сучасного судді в сучасному ВС вимагає і розуміння, і застосування постійно в своїй роботі досягнень IT-технологій. Без цього з величезним обсягом справ не впоратися.
Згодом справ в ВС стане менше, знову-таки за кордоном ВС розглядає найскладніші, глобальні справи. Нові процесуальні кодекси якраз спрямовані на те, щоб зменшити цей потік справ.
– Що Ви хотіли б відзначити, просто побажати собі і колегам на майбутнє?
– Хотіла б побажати не здаватися, тому що у багатьох колег після всіх цих публічних обговорень і критики конкурсу, чесно кажучи, з'явилася психологічна втома, їм хочеться опустити руки і сказати: «Ми і так вже відомі і авторитетні юристи, нам є де працювати, у нас хороша кар'єра, навіщо нам цей ВС». Хочеться побажати бути наполегливими, проводити реформу, шукати однодумців, тому що один в полі не воїн. Потрібно об'єднувати навколо себе людей, які мають такі ж цінності, і реформувати судову систему. У цьому — ключова задача.
