Як раніше розповідала «Судово-юридична газета», презентація робочої групи з юстиції Національної ради з відновлення України, викладена для європейських партнерів у рамках міжнародної конференції, присвяченої Плану відновлення України, що відбулася в Лугано (Швейцарія) 4-5 липня (Ukraine Recovery Conference), містить пропозицію про те, щоб відкласти набрання чинності рішеннями Конституційного Суду України.
Так, згідно з презентацією, яка доступна лише англійською мовою, пропонується внести зміни до Закону «Про Конституційний Суд України», передбачивши, що рішення КСУ про визнання неконституційними актів, що регулюють питання, які становлять основу конституційного ладу України, набувають чинності не раніше ніж через три місяці після закінчення воєнного стану.
Цю інформацію надалі підтвердила і заступник голови Комітету ВР з питань правової політики, народний депутат від «Слуги народу» та представник парламенту у КСУ Ольга Совгиря.
«Національна рада з відновлення України від наслідків війни оприлюднила плани відновлення України як у військовий, так і післявоєнний період.
У сфері конституційної юстиції першочерговим завданням зазначено вирішення питання про відбір суддів Конституційного Суду України.
Але на цьому заходи щодо реформи регулювання діяльності Конституційного Суду не закінчуються:
у короткостроковій перспективі передбачається запровадити додатковий перехідний період втрати дії законами, що визнаються Конституційним Судом як неконституційні за умов воєнного стану – протягом 3 місяців після завершення воєнного стану. Також передбачаються заходи щодо підвищення прозорості діяльності КСУ через розширення переліку інформації про його діяльність, що підлягає періодичному оприлюдненню.
У середньостроковій та довгостроковій перспективі передбачається:
- доопрацювання процедури притягнення суддів Конституційного Суду до дисциплінарної відповідальності;
- удосконалення процедури діяльності Конституційного Суду, порядку розгляду справ конституційного провадження;
- підвищення ефективності моніторингу дотримання суддями Конституційного суду антикорупційного законодавства.
Реалізація цих завдань передбачає внесення змін як до поточного законодавства, так і до Конституції України – протягом 2022-2026 років.
Наразі підгрупи Національної ради вже працюють над розробкою відповідних пропозицій змін до Конституції України, а також над розробкою Кодексу конституційного судочинства», - повідомила Ольга Совгиря.
Нагадаємо, як раніше описувало наше видання, у розділі «Розвиток конституційного правосуддя» української презентації реформ йдеться про таке.
«Основною причиною та одночасно каталізатором реформування конституційної юстиції є відсутність регламенту та практичного досвіду функціонування Конституційного Суду України в умовах воєнного стану.
Таким чином, виявлено та систематизовано такі ключові проблеми у сфері розвитку конституційної юстиції: недосконала процедура призначення на посади суддів Конституційного Суду України; недосконала процедура звільнення суддів КСУ; недосконалий порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів КСУ; недосконалість правового регулювання організації діяльності КСУ та конституційного судочинства.
На підставі зазначених проблем були узгоджені та встановлені пріоритетні цілі та терміни:
- поновлення процедур формування складу Конституційного Суду України;
- удосконалення порядку призначення на посади, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів КСУ;
- забезпечення механізму дотримання та контролю за дотриманням антикорупційного законодавства суддями КСУ».
«У даний час ведеться робота з підготовки стратегічних ініціатив та складання пропозицій, які сприятимуть розробці проектів нормативних правових актів, прийняття та реалізація яких необхідні для ефективної роботи Конституційного Суду України та відновлення України у воєнний та повоєнний час, включаючи:
– розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо діяльності Конституційного Суду України у зв'язку з військовим становищем» щодо набрання чинності рішеннями, прийнятими Конституційним Судом України в умовах військового стану, якщо закони чи інші нормативні акти, що регулюють питання, що становлять основу конституційного ладу України, у таких рішеннях визнано неконституційними. Пропонується розробити механізм, за якого такі рішення набудуть чинності не раніше ніж через три місяці після закінчення військового стану. Це дозволить парламенту або іншим органам, чиї дії були б признані неконституційними, заповнити пропуск у правовому регулюванні;
- розробка проекту закону про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо регулювання комунікаційної політики Конституційного Суду України та інформації для розміщення на офіційному сайті Суду. Пропонується забезпечити обов'язкове щоденне оновлення інформації на сайті Конституційного Суду України, зокрема за результатами засідань та пленарних засідань колегій, сенатів, Великої палати», - йдеться у презентації.
Загалом пропонується:
«Внести зміни до Конституції України щодо вдосконалення правового регулювання дисциплінарної відповідальності суддів Конституційного Суду України
Прийняти новий Закон України «Про Конституційний Суд України» або Кодекс конституційного судочинства України, який передбачав би оновлене правове регулювання організації діяльності КСУ та конституційного судочинства
Оновлення конституційно-правового регулювання статусу Конституційного Суду України
Введення нового правового регулювання статусу та підстав діяльності Конституційного Суду України на основі оновлених норм Конституції України».
Завдання планується реалізувати до 2023-2026 років.
Раніше ми писали про подальшу судову реформу щодо судів загальної юрисдикції.
Автор: В'ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
