Законопроект, про який довго говорили, у тому числі, у Верховному Суді – щодо дистанційного правосуддя – зареєстрований у Верховній Раді. Серед іншого, пропонується дозволити суддям дистанційно працювати із системою електронного документообігу суду та дистанційно вносити до Реєстру судові рішення.
Що пропонується
Так, 13 січня у Верховній Раді зареєстровано законопроект про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді №8358.
Як пояснив ініціатор проекту, народний депутат Роман Бабій, «в традиційному режимі справи під час війни розглядати важко і довго, а інколи й неможливо - через повітряні тривоги, загрози обстрілів та тривалу відсутність електрики».
«Законопроект пропонує розширити можливості для дистанційної участі сторони в судових процесах без фізичної присутності в приміщенні суду та без довготривалих очікувань. При цьому якщо сторона не бажає розглядати справу дистанційно, суд повинен робити це традиційним способом.
Майже всі положення законопроекту (крім участі в засіданнях через відеоконференції, врегулювання спору за участю судді та дистанційного доступу до системи документообігу) стосуються лише воєнного чи надзвичайного стану + 90 днів після його закінчення. І лише територій, на яких такий стан діє.
Це доопрацьований варіант законопроекту після отримання рекомендацій експертів CEPEJ (Європейської комісії з ефективності правосуддя) – органу Ради Європи. Законопроект напрацьовувався робочою групою за участі суддів різних інстанцій і різних юрисдикцій, адвокатів та експертів міжнародних проектів», - зазначив він.
Слід зауважити, що серед авторів проекту також виступають інші депутати, зокрема представник ВР у КСУ Максим Дирдін.
Ключові тези законопроекту:
▪ Через брак секретарів у судах їхні обов’язки дозволяється виконувати працівникам апарату суду, які мають відповідну освіту і кваліфікацію;
▪ Особливості повідомлень про судові засідання: сторони можуть повідомлятися електронною поштою, СМС та месенджерами. Але необхідно, щоб адресат однозначно підтвердив суду отримання повідомлення. Ця опція дозволяє повідомляти людей, які змінили місце проживання, виїхали за кордон або туди, куди неможливо доставити пошту.
▪ Застосування розгляду справ протягом розумних строків з урахуванням можливості сторони взяти участь у судовому засіданні. При цьому на вимогу сторони суд повинен мотивувати, чому він виходить за межі встановлених кодексом строків;
▪ Ширші можливості застосовувати письмові провадження при розгляді справ (без виклику сторін в судове засідання). При цьому суд зобов’язаний повідомити сторони про письмове провадження і може продовжувати такий розгляд лише за відсутності заперечень сторін. Тобто, якщо хтось буде проти, справа має слухатися в судових засіданнях, в т.ч. в режимі відеоконференції через власні засоби;
▪ Можливість проведення засідань в режимі відеоконференції через власні технічні засоби на “постійній основі”, а не лише під час ковідного карантину чи війни;
▪ Можливість фіксувати хід судового засідання в протоколі або іншими технічними засобами. Це актуально за відсутності електроенергії в судах;
▪ Можливість повідомляти про прийняті судові рішення додатково через електронну пошту та телефон з розміщенням відповідної інформації на сайті судової влади;
▪ Можливість за бажанням військовослужбовців відновлювати провадження у справах за їх участю. Зараз такі справи суд зобов'язаний автоматично зупинити і не розглядати, поки особа перебуває на військовій службі;
▪ Врегулювання зупинки, поновлення та продовження процесуальних строків в умовах воєнного чи надзвичайного стану;
▪ Можливість для суддів працювати із системою електронного документообігу суду дистанційно;
▪ Удосконалення процедури врегулювання спору за участю судді, коли суддя не переходячи до повноцінного судового розгляду, намагається вирішити спір між сторонами через переговорні процедури або процедуру медіації.
Дистанційний доступ суддів до автоматизованої системи документообігу суду
Зокрема законопроектом пропонується надати повноваження Вищій раді правосуддя погоджувати положення про умови та порядок дистанційного доступу суддів до автоматизованої системи документообігу суду.
У Законі «Про доступ до судових рішень» визначається, що судді мають право вносити до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, дистанційно поза межами приміщень суду, в тому числі поза робочим часом, за умови якщо буде забезпечено безпеку доступу до автоматизованої системи документообігу суду з використанням власного кваліфікованого електронного підпису судді.
Положення про умови та порядок дистанційного доступу суддів до автоматизованої системи документообігу суду затверджуються Державною судовою адміністрацією за погодженням з Вищою радою правосуддя.
Особливості судових викликів та повідомлень на період дії воєнного стану
Законопроектом визначено, що у разі, якщо під час дії воєнного чи надзвичайного стану неможливо забезпечити повідомлення учасників в порядку, передбаченому загальним правилом кодексу, суд може викликати або повідомляти учасників справи та інших учасників судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі на відомі засоби комунікації цих учасників телефонограмою, СМС повідомленням, електронною поштою, повідомленням у месенджерах. Тобто, і через Viber.
А у випадку неможливості забезпечити повідомлення способом, визначеним вище - через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 20 днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників про дату, час і місце інших судових засідань (у випадку належного повідомлення про перше засідання) чи про вчинення відповідної процесуальної дії на відомі засоби комунікації цих учасників телефонограмою, СМС повідомленням, електронною поштою, повідомленням у месенджерах. А у випадку неможливості забезпечити повідомлення таким способом - через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за 10 днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
В свою чергу, учасник повинен за допомогою електронної пошти (телефонограми, СМС повідомлення, повідомлення у месенджерах), негайно підтвердити суду про отримання чи ознайомлення із відповідним викликом або повідомленням. Текст такого підтвердження зберігається, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, та приєднується до справи і вважається належним підтвердженням повідомленням учасника судового процесу. В такому випадку виклик або повідомлення вважається врученим учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання чи ознайомлення із викликом або повідомленням.
Суд може не зазначати дату, час і місце засідання
Також пропонується, щоб суд мав змогу не зазначати в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі дані про дату, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження або ж спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Проведення підготовчого провадження поза межами строків
Під час дії воєнного чи надзвичайного стану підготовче провадження може бути проведене протягом розумного строку з урахуванням можливості учасників справи взяти участь у розгляді справи. За клопотанням сторони суд постановляє ухвалу, в якій мотивує необхідність проведення підготовчого провадження поза межами строків, встановлених першим абзацом цієї частини (нагадаємо, підготовче провадження має бути проведене протягом 60 днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на 30 днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду)
Поновлення та продовження процесуальних строків
У Прикінцевих положеннях ЦПК, ГПК та КАСУ пропонується поширити правило поновлення та продовження процесуальних строків, яке застосовувалося під час карантину, на час війни.
Так, визначається, що під час дії воєнного або надзвичайного стану, карантину суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином, дією воєнного або надзвичайного стану. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв’язку з воєнним або надзвичайним станом, карантином.
Справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до введення воєнного чи надзвичайного стану, розглядаються з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом для розгляду справ під час дії воєнного або надзвичайного стану.
Особливості судових проваджень під час дії воєнного чи надзвичайного стану, передбачені цим Кодексом, застосовуються протягом дії воєнного або надзвичайного стану та протягом 90 днів після його закінчення на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан.
Законопроект містить також чимало інших новел, про які ми розповімо у наступних статтях.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
