Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду висловив позицію щодо права тимчасово виконуючого обов’язки начальника слідчного відділу визначати групу слідчих та старшого групи слідчих.
Прийняття заступником начальника слідчого відділу постанови про визначення групи слідчих і старшого групи слідчих та прийняття ним як тимчасово виконуючим обов’язки начальника слідчого відділу постанови про створення слідчої групи кореспондує положенням статей 3, 39 КПК, адже він належить до осіб начальницького складу (керівного рівня в структурі відділу поліції).
Верховний Суд розглянув у касаційному порядку кримінальне провадження щодо засудженого громадянина Республіки Молдова, якому інкриміновано вчинення розбою за частиною третьою статті 186 Кримінального кодексу України. Предметом перевірки стали вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду, якими особу було визнано винуватою та призначено покарання у виді позбавлення волі.
Суть справи
У липні 2021 року засуджений разом з іншою, не встановленою слідством особою проник до житлового будинку в один із населених пунктів Волинської області. Із помешкання були викрадені грошові кошти, ювелірні вироби та смарт-годинник. Під час вчинення злочину чоловіка побачила неповнолітня особа, після чого зловмисники втекли. Потерпілому було завдано матеріальної шкоди на суму понад 170 тис. грн.
Досудове розслідування встановило також використання зловмисниками автомобіля, для якого змінювали реєстраційні номери та попередньо здійснювали об’їзд місця проживання потерпілого.Місцевий суд визнав особу винуватою та призначив покарання у виді 6 років позбавлення волі. З урахуванням попереднього вироку, за правилами сукупності вироків остаточний строк становив 6 років 6 місяців.
Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду та залишив вирок без змін.
У судах було враховано показання очевидців, зокрема неповнолітньої особи, яка впізнала нападника; свідків, що бачили підозрілого чоловіка та автомобіль; а також результати слідчих дій, серед яких проведення впізнання, огляд відеозаписів та обшук, під час якого було вилучено смарт-годинник, що входив до переліку викраденого майна.
У касаційній скарзі захисник стверджував, що суди порушили норми процесуального права, неправильно застосували кримінальний закон та не забезпечили змагальність сторін. Захисник вказував на начебто суперечливість показань свідків обвинувачення, відсутність доступу до певних доказів, відмову в допиті свідків сторони захисту та відмову у проведенні судово-психологічної експертизи неповнолітньої. Також він наполягав на недопустимості доказів через нібито неправильне визначення слідчої групи.
Мотиви та висновки Верховного Суду
Верховний Суд, перевіряючи дотримання судами норм матеріального та процесуального права, наголосив, що не має повноважень повторно досліджувати докази чи встановлювати нові фактичні обставини. Суд виходив із тих фактів, які були встановлені попередніми інстанціями.
Колегія суддів дійшла висновку, що твердження захисту про недоведеність винуватості є безпідставними. Верховний Суд звернув увагу на узгодженість показань очевидців, результати впізнання, відеозаписи та дані слідчих дій, які в сукупності підтверджують участь засудженого у злочині. Факт вилучення у нього предмета, що входив до викраденого майна, також посилив висновок про його причетність.
Суд відхилив доводи про те, що неповнолітня свідок не могла достовірно сприйняти та відтворити події. Було зазначено, що її допит проведено відповідно до вимог закону, у присутності законного представника, а її показання логічні та узгоджуються з іншими доказами.
Не знайшли підтвердження і твердження про відсутність повноважень у посадової особи, яка визначила слідчу групу. Верховний Суд установив, що на час прийняття відповідних постанов ця особа тимчасово виконувала обов’язки керівника слідчого підрозділу, а отже діяла в межах наданих повноважень.
Суд також констатував, що апеляційний суд належним чином перевірив доводи захисту та вмотивовано визнав їх необґрунтованими. Порушень, які могли б вплинути на законність чи обґрунтованість рішень попередніх інстанцій, касаційний суд не встановив.
Касаційну скаргу захисника залишено без задоволення. Вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду — без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Детально ознайомитись з позицією ВС у справі №161/11363/22 можна за посиланням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
