Вища рада правосуддя 4 травня 2023 року продовжує співбесіди з кандидатами на 16 посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Співбесіди з кандидати на посади членів ВККС триватимуть до 12 травня.
Як проходили співбесіди з 8 першими кандидатами на посади членів ВККС 2 та 3 травня, можна дізнатись з текстової трансляції «Судово-юридичної газети» за посиланнями тут і ось тут.
4 травня співбесіди проходять наступні кандидати:
КРАСОВСЬКИЙ Костянтин Юрійович – адвокат, старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 2014-2019 роках – керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента.
КУЙБІДА Роман Олексійович – науковець, громадський діяч. У минулому – член Громадської ради доброчесності. З 2022 року – помічник командира механізованої бригади ЗСУ з правової роботи.
ЛУК’ЯНЕЦЬ Дмитро Миколайович - професор кафедри державно-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
МЕЛЬНИК Руслан Іванович – старший детектив, керівник відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро.
17:30 Третій день співбесід з кандидатами на посади членів ВККС завершився.
16:00 Останній на сьогодні кандидат - МЕЛЬНИК Руслан Іванович, старший детектив, керівник відділу запобігання корупції та інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро. Доповідач – член ВРП Оксана Блажівська.
Кандидат має досвід роботи в міліції, був викладачем в системі вищої освіти МВС, займався індивідуальною адвокатською практикою, також має досвід наукової діяльності.
Детектив розповів, що успішна судова реформ – «історичний шанс для України стати європейською країною».
До своїх позитивних рис детектив відніс патріотизм, цілеспрямованість, здатність брати на себе відповідальність, здатність працювати в команді, системне розуміння проблем, які потрібно буде вирішувати.
Щодо викликів перед новим складом ВККС, Руслан Мельник зазначив, що це «великий обсяг роботи, наявність військового стану, великі очікування суспільства».
На думку кандидата, у ВККС потрібно сформувати нульову толерантність до корупції та відповідну корпоративну культуру. Також потрібно відновити відносини з громадськістю. ВККС повинна приділяти увагу якісним показникам у своєї діяльності, а не кількісним.
Також, як повідомив Руслан Мельник, до процедури реформування судової влади варто залучити громадськість та міжнародні структури, зокрема іноземних експертів. Втім, кандидат зазначив, що іноземні експерти мають працювати в структурах, таких як Етична рада, тільки певний час для перезавантаження органів судової влади, а не на постійній основі.
Щодо діяльності громадськості, на думку кандидата, слід відрізняти активну громадянську позицію від бажання привнести хаос та безлад, тобто не всі громадські діячі однаково корисні.
Багато питань до кандидата стосувалося розуміння ним законодавства про судоустрій, засад судочинства, розуміння завдань, які стоять перед судовою владою та ВККС, зокрема.
Перші кроки, які на думку Руслана Мельника має зробити ВККС – це оновити нормативну базу, сформувати новий склад ГРД, провести добори на вакантні посади суддів, зокрема, суддів апеляційних судів, завершити кваліфікаційне оцінювання суддів.
Також, кандидат зазначив, що суди в Україні контролюють виконання судових рішень, хоча це не зовсім їм вдається.
Член ВРП Олег Кандзюба звернув увагу, що кандидат у минулому році планував купити квартиру, однак так і не змінив місце реєстрації. Руслан Мельник повідомив, що не змінив досі реєстрацію через якійсь труднощі з Територіальним центром комплектування (колишні військкомати).
Також, детектив визнав, що не зовсім коректно склав свій мотиваційний лист під час конкурсу на посади членів ВККС, якій містив фактичні звинувачення судової влади в корупції.
14:00 Наступний кандидат - ЛУК’ЯНЕЦЬ Дмитро Миколайович, професор кафедри державно-правових дисциплін Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Доповідач – член ВРП Алла Котелевець.
Кандидат має досвід роботи в міліції і прокуратурі у 1990-ті роки. Кандидат також має військову освіту (війська ППО). Володіє польською мовою. У 2006-2008 роках був депутатом Сумської міської ради (від громадської ініціативи «Нічний дозор»). Також, у 2020 році кандидат невдало брав участь у місцевих виборах в Сумах від партії «Сила людей».
Доктор юридичних наук. Має 78 наукових публікацій, присвячених проблемам адміністративного судочинства. Член Науково-консультативної ради Верховного Суду та аналогічної Ради при Голові Верховної Ради.
Дмитро Лук’янець розповів, що ще студентом пішов працювати в прокуратуру і був одразу призначений на посаду в. о. відділу в прокуратурі Сумської області. Втім, потім стався конфлікт з керівництвом, внаслідок чого кар’єра кандидата в прокуратурі була нетривалою.
Дмитро Лук’янець повідомив, що в роботі ВККС потрібно запровадити науковий підхід, а новий склад ВККС буде діяти в умовах «кризового менеджменту».
Ну думку кандидата, необхідно запровадити критерії оцінки практичних завдань, а також чіткі критерії доброчесності. Процедури добору суддів, а також їх спеціальної підготовки, потрібно вдосконалити. Також буде необхідно вирішити організаційні питання в роботі ВККС, модернізувати регламент роботи Комісії, оновити суддівські досьє.
Науковець зазначив, що здатен бути «командним гравцем» і зможе працювати з іншими членами ВККС.
Також він підкреслив, що суспільство має викривлене уявлення про судову владу, а проблемою судовою влади є її неспроможність донести позитивні сторони своєї діяльності. Організована громадськість, на думку Дмитра Лук’янця, переважно працює на негатив.
Щодо нового складу ВККС, Дмитро Лук’янець вважає за необхідним суттєво модернізувати методологію перевірки практичних завдань, а добір на посади суддів проводити в кілька етапів, з поступовим вибуттям кандидатів.
Деякі питання стосувалися членства кандидата в різних громадських організаціях, майнових питань, а також потенційним зв’язкам кандидата з РФ. Кандидат повідомив, що він хоч і народився на території РФ, однак майже все життя прожив в Україні і близьких родичів в РФ немає.
Член ВРП Роман Маселко звернув увагу, що кандидат брав участь у з’їзді науковців-правників у 2009 році, під час якого, зокрема, у склад ВРЮ обрали тодішнього народного депутата Андрія Портнова.
У відповідь кандидат досить обережно повідомив, що з «тих часів став значно мудрішим».
Першими кроками нової ВККС повинні стати: ревізія Секретаріату ВККС, формування нового складу ГРД, призначення на посади інспекторів, оновлення суддівських досьє, актуалізація тестової бази завдань, вирішення питання з резервом на посади суддів, вирішення проблеми суддів - «п’ятирічок».
Бажання стати членом ВККС Дмитро Лук’янець пояснив тим, що вже фактично всього досяг як науковець, а також хоче подолати «комплекс провінційного професора».
12:15 Оголошена перерва до 14:00.
12:00 Наступний кандидат - КУЙБІДА Роман Олексійович, науковець, громадський діяч. У минулому – член Громадської ради доброчесності. Доповідач – голова ВРП Григорий Усик.
Із 2022 року Роман Куйбіда є помічником командира механізованої бригади ЗСУ з правової роботи.
Член ВРП Сергій Бурлаков зазначив про наявність у нього самовідводу, оскільки ГРД, членом якої був Роман Куйбіда, у 2019 році склало негативний висновок щодо сестри члена ВРП, судді Господарського суду Чернігівської області. Відповідний самовідвід ВРП задовольнила. Також, у розгляді рекомендації не буде брати участь член ВРП Роман Маселко.
У співбесіді Роман Куйбіда приймає участь online.
Втім, Роман Куйбіда зазначив, що зараз бачить себе у Збройних Силах, а не у складі ВККС. Пріоритет кандидата - служба саме у складі Збройних Сил, оскільки війна досі не закінчилась.
«Зараз я роблю усвідомлений вибір», - підкреслив Роман Куйбіда.
Роман Куйбіда також підкреслив, що наразі взагалі відсутній правовий механізм, який би надавав йому можливість перейти з лав ЗСУ до ВККС.
Відтак, співбесіда з кандидатом не відбулась.
10:50 Костянтин Красовський, якій зараз є діючим військовослужбовцем, повідомив, що вже прямо зараз готовий працювати на посаді члена ВККС.
Він зазначив, що досвід роботи юристом як в Україні, так і за кордоном, дозволяє йому бути ефективним на посаді члена Комісії.
Під час нещодавньої атестації прокурорів Костянтин Красовський працював у відповідних кадрових комісіях.
Окремо кандидат підкреслив, що був одним із розробників судової реформи часів президента Петра Порошенко.
Кандидат зазначив про свій великий досвід роботи в державному секторі (наприклад, Міністерстві юстиції та Адміністрації Президента) в цілому, якій допоможе йому під час роботи на посаді члена ВККС.
На думку кандидата, новому складу ВККС буде необхідно працювати над належним матеріально-технічними забезпеченням ВККС, налагодженням співпраці з міжнародними донорами, обрати новий склад ГРД, допомогти у створенні нової мапи судів України, відновити та завершити конкурси на посади суддів, розпочаті у 2017-2019 роках, завершити кваліфікаційне оцінювання суддів тощо.
Також, на думку кандидата, треба створити координаційний орган, який буде координувати напрямки роботи органів судової влади для їх більш ефективної діяльності.
Костянтин Красовський підкреслив, що може ефективно працювати в команді, а також є політично нейтральним. «Перш за все я був і є державним службовцем», - заявив кандидат.
Щодо результатів судової реформи часів П. Порошенка, Костянтин Красовський повідомив, що судова реформа тоді не відбулася на самому головному рівні – рівні довіри до судової влади. Також, минулій владі не вдалося сформувати повністю високопрофесійний та доброчесний суддівський корпус, оскільки не вдалося завершити кваліфікаційне оцінювання суддів, не вдалося у повній мірі провести добір на посади суддів місцевих судів та конкурс на посади суддів апеляційних судів. Крім того, Костянтин Красовський зазначив, що минулий склад ВККС не завжди міг правильно розставляти пріоритети в своїй діяльності.
Новий склад ВККС повинен відрізнятися від старого кращим плануванням своєї діяльності, а також повинен завершити всі розпочаті раніше конкурси на посади суддів.
Чимало питань до Костянтина Красовського стосувалась його минулої діяльності, як одного з архітекторів судової реформи та роботі як юриста до 2014 року.
Член ВРП Микола Мороз також помітив, що своєрідним наслідком минулої судової реформи стало масове звільнення суддів у відставку та за власним бажанням, що викликало кадрову кризу в судовій владі.
Костянтин Красовський зазначив, що минулому складу ВККС не вдалося в стислі терміни провести кваліфікаційне оцінювання суддів, що стало у підсумку проблемою. Також, минулий склад ВККС не завжди міг чітко пояснити суспільству свої дії.
Успішними, на думку кандидата, були обидва конкурси у Верховний Суд (2016-2019 роки) та конкурс у Вищий антикорупційний суд та його апеляційну палату (2018-2019 роки).
«Обіцяю якісну та послідовну роботу на посаді члена ВККС», - підсумував співбесіду Костянтин Красовський.
10:05 Третій день співбесід розпочався. Перший сьогодні кандидат – Костянтин Красовський, адвокат, старший викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія». У 2014-2019 роках – керівник Головного департаменту правової політики Адміністрації Президента. Доповідач - член ВРП Сергій Бурлаков.
Нагадаємо, що раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, чим керувалася Конкурсна комісія з добору членів ВККС, коли визначала список з 32 кращих кандидатів.
Також «Судово-юридична газета» повідомляла про довірених осіб кандидатів на посади членів ВККС, які надали їм відповідні рекомендації.
Крім того, «Судово-юридична газета» повідомляла, як у Вищій раді правосуддя відбувся розподіл рекомендацій між членами ВРП.
Також, «Судово-юридична газета» проаналізувала проблемні моменти конкурсу на посади членів ВККС
Автор: В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
