Юридична спільнота останніми днями обговорює хабар, який, за словами правоохоронців, отримав голова Верховного Суду, втім, поза увагою залишається надзвичайно важливий аспект, на який звернув увагу директор НАБУ Семен Кривонос – викриття впливу на процес формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). При цьому, як раніше писала «Судово-юридична газета», сумніви стосовно прозорості відбору ВККС виникли з самого початку.
Так, під час брифінгу 16 травня стосовно викриття корупції у Верховному Суді очільник НАБУ Семен Кривонос заявив про встановлений факт впливу на процес обрання важливого кадрового органу судової системи – Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Цей орган має взяти до рук питання проведення атестації (кваліфікаційного оцінювання) суддів, добору нових суддів до системи і навіть відбору кандидатів до, можливо, найважливішого суду з точки зору відновлення України – Вищого суду з питань захисту інвестицій, створення якого наразі активно обговорюється і де будуть вирішувати спори іноземних інвесторів. ВККС буде добирати нових суддів Верховного Суду і Вищого антикорсуду у разі потреби.
Тож, до нового складу ВККС не має існувати жодних питань.
«Надзвичайно важливо, що члени злочинного угрупування намагалися здійснити вплив на дуже важливий процес – обрання членів ВККС.
Така інформація була нами отримана, що ці спроби вплинути на цей процес були», - заявив директор НАБУ Семен Кривонос.
НАБУ і САП кажуть про викриття не лише голови Верховного Суду, але й цілої схеми впливу на судову систему.
Так, за словами керівника САП Олександра Клименка, «вони намагалися вирішувати багато питань. Задокументовані факти, що і в майбутньому вони планували впливати на багато процесів в судовій системі».
«Це стосувалося не лише Верховного Суду, а й більшості судів на території України. Цим всім фактам буде надана оцінка», - сказав Клименко.
Очевидно, що вплив на процеси у судовій системі, як зазначає керівник САП, може бути лише за умови призначення «потрібних» членів в органи, які опікуються кадровими питаннями – відбором, оцінкою суддів. У тому числі, до ВККС.
Слід нагадати, що у складі Конкурсної комісії з відбору кандидатів до ВККС були троє українських суддів, а головою цієї відбіркової комісії був суддя Верховного Суду Іван Міщенко.
Наразі невідомо, на чому засновується твердження слідства про вплив на процес обрання ВККС. Чи проводив хтось з цього угрупування обговорення ходу та результатів конкурсу з головою Конкурсною комісії, суддею ВС Іваном Міщенко чи іншими членами Конкурсної комісії? Чи має слідство в розпорядженні певні документи, аудіо чи відеозаписи стосовно впливу на процес обрання ВККС? Чи обговорювався список фіналістів та чи мав хтось вплив на нього? Адже поява цього списку у певних телеграм-каналах відбулася до його офіційного оголошення Конкурсною комісією. Стосовно частини цих питань, як повідомила Вища рада правосуддя 16 травня у себе на сайті, зроблено запит до НАБУ та САП.
До того ж, слід нагадати, що 17 березня голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик заявив на брифінгу про відсутність належного мотивування деяких рішень Конкурсної комісії.
«Мені здається не зовсім прозорою була процедура відбору 64 кандидатів для співбесід, саме через відсутність обґрунтування», - зазначив Григорій Усик.
Вочевидь, доки не буде надано відповідей на ці та інші питання, будь-яке призначення членів ВККС виглядатиме в очах суспільства сумнівним.
Як стверджував пан Міщенко, Конкурсна комісія відібрала лише доброчесних кандидатів. При цьому, як неодноразово писала «Судово-юридична газета», були чимало питань до процесу відбору кандидатів до ВККС, адже Конкурсна комісія на першому етапі відсіяла більшу частину заяв, без будь-яких пояснень, чому та чи інша людина не підійшла. Іван Міщенко назвав це «позитивним відбором». Детальніше про те, як насправді відбувався відбір кандидатів до ВККС можна прочитати у матеріалі «Що не так з конкурсом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів: аналіз».
Так, Конкурсна комісія з самого початку відмовилась від будь-яких іспитів чи психологічних тестувань для кандидатів. Замість цього Комісія проголосила, що для того, щоб отримати допуск до співбесід, кандидати повинні якісно написати мотиваційний лист.
У підсумку, з 301 кандидата, які подали документи на конкурс, до співбесід були допущені лише 64 – на підставі лише цих «мотиваційних листів». Аргументації відмов у допуску більшої частини кандидатів суспільство так і не почуло. На це звертали увагу й самі кандидати до ВККС. Зокрема, як проходив конкурс від першої особи можна прочитати у блозі «Конкурс на зайняття вакантних посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів очами конкурсантки».
Крім того, діяльність Конкурсної комісії супроводжували декілька анонімних каналів в месенджері Telegram.
У дні оголошення результатів (допуск до співбесід чи фінальний «список 32-х») вони заздалегідь, тобто, ще до офіційного оголошення, викладали точні списки кандидатів, якім пощастило пройти у наступний етап конкурсу чи потрапити у фінальний список.
Чому та як відбувався «злив» нібито конфіденційної інформації в Telegram, члени Конкурсної комісії жодного разу не пояснили.
Під час співбесід іноді здавалось, що члени Конкурсної комісії не знають, про що ж спитати кандидатів і просто вигадують питання «на ходу». Деяким кандидатам, наприклад, довелось відповідати на питання, як вони проводять дні відкритих дверей у судах.
Ще одне неабияке питання – реагування вже відібраних і переданих Конкурсною комісією списком до Вищої ради правосуддя 32-х кандидатів ВККС на можливі факти корупційних проявів.
Так, юридична спільнота наразі обговорює інформацію, що пов’язана з головою Верховного Суду особа телефонувала кандидатам до ВККС і обговорювала питання їх призначення. Однак про такі факти жоден з кандидатів до ВККС публічно не повідомив або публічно не розвіяв, хоча заявлена доброчесність мала б підштовхувати їх до викриття корупції. Надалі членам ВККС, можливо, доведеться мати справу з подібними випадками, тож їх реагування мало б бути миттєвим.
Ситуація, коли «всі все знають, але мовчать», надає розуміння стосовно того, яких «доброчесних» кандидатів відібрала Конкурсна комісія.
Як зазначають ті ж активісти, жоден кандидат, до якого є питання щодо доброчесності, не повинен пройти відбір. А такі питання, вочевидь, зараз існують як до самої процедури відбору, так і до кандидатів. І доки у них не буде поставлено крапку, будь-які призначення матимуть в очах суспільства сумнівний характер та корупційний відтінок.
Нагадаємо також, що за результатами опитування щодо кандидатів до ВККС, яке було проведене «Судово-юридичною газетою» у березні, більшість опитаних представників юридичної спільноти висловила думку, що жоден з кандидатів не є гідним обійняти посаду у ВККС, оскільки були порушені засади справедливого відбору.
Отже, ще у березні юристи висловили думку, що конкурс до ВККС слід перезавантажити і починати з «нуля», можливо, встановивши більш жорстку процедуру відбору.
Наразі Вища рада правосуддя надіслала питання стосовно заявленого викриття впливу на відбір членів ВККС до НАБУ і САП. «Судово-юридична газета» продовжить слідкувати за ситуацією.
Редакційний матеріал
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
