Верховна Рада готується прийняти закон про довічний моніторинг політично значущих осіб (РЕР). Нагадаємо, що це є вимогою МВФ та інших партнерів України.
16 жовтня Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики переглянув рішення щодо законопроекту про довічний статус публічних осіб. Про це повідомила член Комітету Ольга Василевська-Смаглюк. Зокрема, за її словами, правку, якою безстроковість статусу PEP прив'язували до вступу України в ЄС, відхилили.
Нагадаємо, Верховна Рада 21 вересня ухвалила за основу законопроект 9269-д стосовно пожиттєвого моніторингу РЕР-ів (політично значущих осіб або Politically exposed persons). Це фізичні особи, які мають або мали повноваження щодо виконання значних публічних функцій. Зокрема, народні депутати України, судді Верховного Суду, члени ВККС, Вищої ради правосуддя тощо.
Отже, як повідомляє Василевська-Смаглюк, до зали парламенту проект потрапить змінений таким чином:
«1) з проекту виключено норму про утворення реєстру політично значущих осіб. Якщо нудні доводи про невідповідність стандартам ФАТФ залишити за дужками, то залишиться дуже простий і в наших реаліях зрозумілий аргумент, чому від створення реєстру треба відмовитися – пепи даватимуть тим, хто матиме доступ до реєстру, хабар, щоб з того реєстру їх прибрали, а банки будуть орієнтуватися на реєстр (бо він же державний), а не на статті з інтернету і у підсумку ідентифікувати таких осіб, яких «винесли» з реєстру, як пепа не будуть. Цей реєстр – створення загрози для системи фінансового моніторингу за кошти платників податків. Нам є на що їх витрачати;
2) проект міститиме граничний строк, протягом якого СПФМ зобов'язаний буде повідомити клієнту-пепу у чому причина відмови проводити операцію, чи встановлювати з ним відносини (5 робочих днів);
3) також з проекту прибирано норму, яка зобов'язувала пепа повідомляти на запит банку, чи він пеп тільки протягом перебування на посаді та року після звільнення. Бо вона суперечить стандартам ФАТФ. Про наявність статусу треба буде повідомляти все своє життя;
4) у проекті також замінена норма, яка говорила, що на підставі оцінки ризиків пепа як низьких, його членів сім'ї та бізнес-партнерів також визнавали б низькоризиковими. Поясню простими словами: Ви ж не можете уявити собі ситуацію, в якій на підставі комп'ютерної томографії, зробленої хворому, лікар буде проводити операцію дружині хворого? Правда? Тут та ж логіка: врахована правка каже, що щоб член сім'ї пепа був визнаний низькоризиковим, оцінка ризиків має бути проведена СПФМом щодо цього члена сім'ї. Якщо член сім'ї ризиків бути використаною для цілей відмивання для фінустанови не несе, то члена сім'ї визначать як низькоризикового і не будуть застосовувати оті заходи, яких усі бояться – не питатимуть, звідки кошти, не будуть на постійній основі проводити поглиблений моніторинг ділових відносин, а отже операції будуть значно швидшими.
Доповідатиму його в залі під час розгляду у другому читанні», - зазначила депутат.
В свою чергу, народний депутат Віталій Безгін пояснив фінальну версію законопроекту наступним чином.
«Складна дилема щодо законопроекту про ПЕПів (politically exposed persons). Який є останнім кроком для того, щоб Верховна Рада виконала 100% вимог з боку ЄС щодо відкриття перемовин про членство вже в цьому році.
Складність полягає в тому, що такий пожиттєвий статус де-факто законсервує сферу державних топ-посадовців назавжди. Жодна притомна людина з приватного сектору після цього не піде на державну службу. Відповідно і про будь-яку public administration reform можна забути.
Але забути не вийде. Бо саме реформа державного управління є наскрізною складовою, що буде стосуватись програми підтримки України з боку ЄС на 50 млрд євро. Парадокс, але одна з вимог щодо України в цьому році прямо суперечить вимозі, що буде ключовою вже в році наступному.
Що з цим всім роботи?
Попри м'яко кажучи сумнівну якість регулювання, що пропонує законопроект, голосувати ЗА ту редакцію, яка задовольняє європейських партнерів. Розуміючи всі ризики та наслідки. Бо треба тверезо дивитись на речі і усвідомлювати той факт, що суспільство не пробачить, якщо історичний шанс на шляху до ЄС буде змарновано. А також не забувати, що наша обороноздатність та і загалом дієздатність, як держави, наразі напряму залежить від грошових вливань партнерів.
Одразу ж після заходити в нормальні перемовини щодо потреби коригувати дані норми у наступному році, під час голосувань законопроектів, що будуть стосуватись публічного сектору. Щоб не вийшло, як в цій ситуації, коли минулого тижня представники Єврокомісії ледь не вперше почули про практичні ризики такого підходу до ПЕПів і їх вплив на систему державного управління в Україні, принаймні у мене склалося саме таке враження.
Тримаємо стрій», - зауважив він.
Нагадаємо, що відповідно до чинного закону національні публічні діячі – фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років (і це обмеження в 3 роки приберуть – прим. ред.) в Україні визначні публічні функції, а саме:
- Президент, Прем’єр-міністр, члени Кабінету Міністрів та їх заступники;
- керівник постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом, його заступники;
- керівник та заступники керівника Державного управління справами;
- керівники апаратів (секретаріатів) державних органів, що не є державними службовцями, посади яких належать до категорії "А";
- Секретар та заступники Секретаря РНБО;
- народні депутати України;
- голова та члени Правління Нацбанку, члени Ради Нацбанку;
- голови та судді Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів;
- члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів;
- Генеральний прокурор та його заступники;
- Голова Служби безпеки України та його заступники;
- Директор НАБУ та його заступники;
- Директор Державного бюро розслідувань та його заступники;
- Директор Бюро економічної безпеки та його заступники;
- Голова та члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени АМКУ, Голова НАЗК та його заступники, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени ЦВК, голови та члени інших державних колегіальних органів;
- надзвичайні і повноважні посли;
- начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувачі Сухопутних військ Збройних Сил України, Повітряних Сил Збройних Сил України, Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
- державні службовці, посади яких належать до категорії "А";
- керівники органів прокуратури, керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України, голови та судді апеляційних судів;
- керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких прямо чи опосередковано перевищує 50 відсотків;
- члени керівних органів політичних партій.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
