Відомості про державну реєстрацію юридичних осіб оборонно-промислового комплексу не будуть підлягати оприлюдненню у реєстрах. Відповідну постійну норму – не лише на час воєнного стану – а постійно – пропонується встановити у новій редакції Цивільного кодексу.
Відповідний законопроект 14056 з новою редакцією книги першої Цивільного кодексу у першому читанні 21 жовтня прийняла Верховна Рада. Ініціатором законопроекту є спікер парламенту Руслан Стефанчук разом із колегами.
Так, у статті 89 пропонується передбачити, що відомості про державну реєстрацію військових частин, установ, організацій та органів військового управління Збройних Сил України, інших військових формувань, юридичних осіб оборонно-промислового комплексу, які відповідно до закону становлять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають оприлюдненню у загальнодоступних відомостях державних реєстрів (у тому числі як відкриті дані).
Відповідно, відомості про припинення військових частин, установ, організацій та органів військового управління Збройних Сил України, інших військових формувань, юридичних осіб оборонно-промислового комплексу, які відповідно до закону становлять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають оприлюдненню у загальнодоступних відомостях державних реєстрів (у тому числі як відкриті дані).
Як зазначив Комітет, «оновлені положення мають перетворити Цивільний кодекс України на справжню «Конституцію приватного права».
Як раніше писала «Судово-юридична газета», Кабмін постановою від 3 жовтня 2025 року №1257 затвердив Порядок тимчасового обмеження доступу до інформації щодо підприємств, установ та організацій у сфері оборонно-промислового комплексу. Обмеження передбачене на час воєнного стану.
Механізм обмеження передбачає, що підприємство саме ініціює закриття даних через Міноборони.
При цьому відсутній механізм погодження такого обмеження з іншими органами. Крім того, не визначено чітких критеріїв, яку саме інформацію можна обмежувати — чи тільки «оборонні» дані, наприклад, місцезнаходження, чи будь-які корпоративні відомості (про бенефіціарів, судові спори, фінансові звіти тощо).
Порядок покладає на «постачальників послуг» обов’язок обмежити доступ до інформації за листом Міноборони. При цьому незрозуміло, як мають виконувати ці вимоги приватні суб’єкти.
Не передбачено єдиного реєстру поданих запитів, що унеможливлює відстеження, хто саме і коли звертався.
Незрозуміло також, чи стосується це обмеження всіх публічних реєстрів (ЄДР, судовий реєстр, тендери), і це може викликати плутанину серед розпорядників.
Нагадаємо, що наразі прийнято цілих два закони, якими доручено уряду врегулювати відповідний порядок обмеження даних про критично важливі підприємства.
Так, Президент підписав Закон №4576-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів» (законопроект 11533).
Як раніше писала «Судово-юридична газета», як цей закон, так і прийнятий з ним в один день закон №4577-IХ (законопроект 13420) щодо закриття інформації про підприємства Defence City з переліку Міноборони, який набув чинності 5 жовтня, доповнюють прикінцеві положення закону про публічні електронні реєстри одним й тим же підпунктом 4.
Як наслідок, у разі набуття чинності обидвома законами, закон про публічні електронні реєстри матиме одразу два підпункти 4 різного змісту, які регулюватимуть порядок обмеження доступу до інформації про оборонні підприємства.
В одній версії норми будуть обмежуватися дані про підприємства так званого «Дефенс сіті», які визначить Міноборони, в іншій – порядок повністю визначатиме Кабмін.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
