Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Максим Капустинський опинився у складній і одночасно дивній ситуації.
З 2015 року Максим Капустинський призначений на посаду судді Енергодарського міського суду. У 2018 році у судді закінчився п’ятирічний термін повноважень.
Між тим, до того як стати суддею, Максим Капустинський вже був фаховим військовим з бойовими спеціальностями.
Маючи друзів серед військових, суддя не залишався осторонь подій на передовій з 2014 року. А в 2021 році вже офіційно, напередодні повномасштабного вторгнення РФ, Максим Капустинський приєднався до Збройних Сил України за порадою судді Верховного Суду Олександра Мамалуя.
Як до, так і після подій 24 лютого 2022 року, Максим Капустинський брав участь у бойових діях на східних напрямках у складі декількох бригад ЗСУ, безпосередньо виконуючи бойову роботу.
У березні 2022 року місто Енергодар, в якому на той час залишились малолітні діти судді, було окуповане російськими військами. Суддя втратив там всі заощадження та майно, а Енергодарський суд було розграбовано. Розграбовано було і кабінет судді з усіма особистими речами, мантією, нагрудним знаком, документами, особовою справою.
11 серпня 2022 року, як це було передбачено процедурою для суддів, суди яких опинилися в окупації або у зоні активних бойових дій, Максим Капустинський письмово звернувся до Верховного Суду із заявою про відрядження в інший суд. Суддя просив тимчасово відрядити його або в один з районних судів Києва, або в місцевий суд в Київській області.
Втім, якщо усі інші судді Енергодарського міського суду були переведені в інші суди, то заява Максима Капустинського чомусь залишилася нерозглянутою.
В кінці 2022 року, через необхідність догляду за постраждалими малолітніми дітьми, які з великими труднощами під час бойових дій виїхали з окупованого Енергодару (одна дитина отримала легке поранення під час обстрілу, інша отримала інвалідність), Максим Капустинський демобілізувався з лав Збройних Сил за сімейними обставинами.
Після демобілізації Максима Капустинського, виплата йому суддівської винагороди була частково відновлена у розмірі посадового окладу судді місцевого загального суду, проте згодом виплати знову були зупинені.
Після відновлення діяльності ВККС у 2023 році, Максим Капустинський звернувся із новою заявою про відрядження в Солом’янський районний суд Києва.
9 серпня суддю запросили на засідання ВККС, але відмовили у відрядженні в інший суд (рішення № 13/пс-23), зазначивши про відсутність у Максима Капустинського повноважень для здійснення правосуддя, таким чином, взагалі виключивши можливість відрядження. Це виглядає дещо парадоксально, адже відрядження суддів входить у повноваження саме ВККС.
Також ВККС з 2018 року, тобто протягом шести років, проводить щодо Максима Капустинського оцінювання на здатність здійснення правосуддя, однак поки що процедура оцінювання далека від завершення.
На противагу зазначеній позиції ВККС, відомими є факти переведення колишнім головою Верховного Суду суддів з окупованих територій у столичні районні суди, у яких навіть сплив термін повноважень.
Крім ВККС та Верховного Суду Максим Капустинський також звертався до Вищої ради правосуддя. Відповідне звернення розглянув заступник Голови ВРП Дмитро Лук’янов (лист № 1526/0/9-23), який вказав, що підстави відрядження судді встановлюються Державною судовою адміністрацією України.
Фактично суддя пройшов через всі інстанції та використав всі доступні йому можливості звернень, однак його питання державні органи переадресували з одної установи в іншу, так і не вирішивши проблему по суті.
Нова проблема у судді виникла восени 2023 року.
Без належного пояснення Територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області з листопада припинило виплату Максиму Капустинському суддівської винагороди взагалі.
Наразі держава більше не забезпечує суддю гарантованою йому суддівською винагородою, що є патовою ситуацією, оскільки з посади судді Максима Капустинського не звільнено і не відсторонено. Займатися іншою оплачуваною діяльністю суддям, як відомо, заборонено законом.
Припинення виплати суддівської винагороди начальник ТУ ДСА в Запорізькій області Ірина Бєлікова пояснила тим, що документи судді залишилися на окупованій території, не здійснюється заповнення табелю обліку робочого часу судді і в цілому Енергодарський міський суд тривалий час не здійснює процесуальну діяльність.
Крім того, у розмові з суддею, Ірина Бєлікова повідомила, що на неї нібито здійснюється тиск «зверху» щодо виплат суддівської винагороди суддям судів, розташованих на окупованій території.
«Я замахалася по Вам надавати роз’яснення», - повідомила Ірина Бєлікова судді 1 грудня.
Фактично, Максим Капустинський опинився у статусі суддів, які з тих чи інших причин не відрядилися в інші суди та залишилися на окупованій території, хоча Максим Капустинський, на відміну від таких суддів, наразі проживає в Києві.
Отримати більш детальні пояснення від ТУ ДСА Максиму Капустинському не вдалося, оскільки там перестали відповідати на його запити та дзвінки.
Виникає враження, що у ДСА, ВККС, ВРП разом та одночасно "забули" про загубленого через війну суддю Енергодарського міського суду.
Ситуація дивна ще й тим, що в Україні навіть ті судді, які перебувають під вартою, отримують суддівську винагороду, тоді як суддя, який воював за Україну, такої винагороди чомусь не отримує.
Автор: В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
