Як раніше писала «Судово-юридична газета», законопроект 10062 про те, що персональні дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів будуть автоматично передаватися в електронному вигляді Податковою службою, МОЗ, Мінюстом, МВС та іншими органами до електронного Реєстру і там збиратися в єдине досьє на особу, готується до прийняття парламентом в цілому. Законопроект має назву «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану».
Нагадаємо, цей законопроект вже було прийнято 8 листопада 2023 року за основу. Авторами виступає велика група народних депутатів з різних фракцій: Давид Арахамія, Петро Порошенко, Михайло Цимбалюк, Ірина Геращенко, Євгенія Кравчук, Олексій Гончаренко, Ярослав Юрчишин, Мар’яна Безугла та інші.
Пропонується внести зміни до законів «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (Закон № 1951), «Про публічні електронні реєстри» (Закон № 1907) тощо, зокрема визначити розвідувальний орган Міністерства оборони України одним із адміністраторів реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів; уточнити, які відомості заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру, а також які персональні та службові дані призовника, військовозобов’язаного та резервіста заносяться до Реєстру; передбачити електронну взаємодію Реєстру з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (в тому числі публічними), базами даних, держателями яких є державні органи.
Проектом передбачається, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України, адміністраторами Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони.
Органи адміністрування та ведення Реєстру – СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України здійснюють адміністрування та ведення Реєстру в частині збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в їх органах (підрозділах).
До Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
3) дані про потребу в комплектуванні особовим складом Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, крім інформації, що становить державну таємницю.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 1951 (у редакції проекту) для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, Державна податкова служба та Державна міграційна служба подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 17 до 60 років.
Одночасно передбачається, що Реєстр наповнюється відомостями шляхом отримання їх за допомогою електронної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (в тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, перелік яких визначений частиною третьою статті 14 цього Закону.
Крім того, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, зазначені у цій частині. При цьому, міститься невичерпний перелік державних органів, від яких органи ведення Реєстру матимуть право одержувати в електронному вигляді конкретні відомості.
«Відтак, на законодавчому рівні пропонується визначити, що відомості, які збиралися повноважними на те органами державної влади у фізичних осіб (суб’єктів персональних даних) на певні законні цілі (зрозумілі та передбачувані для самих осіб), будуть вільно оброблятися іншими органами державної влади для реалізації інших цілей, що несумісні з цілями, для яких їх від початку збирали.
Однак, згідно з ч. 2 ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини», - зауважує ГНЕУ ВР у своєму висновку на законопроект.
Як додали у ГНЕУ, аналіз положень Конституції України та правових позицій Конституційного Суду України дає підстави для висновку, що втручання у конституційне право особи на приватне і сімейне життя шляхом збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди допускається, якщо воно передбачене законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
