Як відомо, 28 лютого Рада Європейського Союзу схвалила започаткування Інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро, з яких 17 мільярдів євро грантів і 33 мільярди євро позик, що буде надаватися Україні протягом 2024–2027 років. Більшу частину грошей, 39 млрд євро у грантах та кредитах, планується виділити на підтримку держбюджету.
20 березня до Державного бюджету вже надійшов перший транш 4,5 млрд євро відповідно до фінансового інструменту Ukraine Facility. План для реалізації програми Ukraine Facility, який стосується всіх сфер діяльності держави, у тому числі, створення Вищого адмінсуду, реформи державної служби, податкової системи тощо, схвалив Кабмін і передав на затвердження Єврокомісії. Строки затвердження переданого Україною Плану Єврокомісією поки не озвучувались.
Разом із тим, як раніше писала «Судово-юридична газета», за тим, як Україна використає ці 50 млрд євро від ЄС, слідкуватиме окрема Ревізійна рада, що буде інформувати про порушення та корупцію.
Отже, окрім власне самого Плану, який ще знаходиться на затвердженні Єврокомісії, 29 лютого 2024 року вже затверджено базовий документ, який регулює порядок надання цієї фінансової допомоги – Регламент (ЄС) 2024/792 Європейського парламенту та Ради, який засновує інструмент Ukraine Facility.
Зокрема, стаття 26 Регламенту, яка регулює правила виплат, утримання та зменшення безповоротної фінансової підтримки та позик передбачає, що кожного кварталу Україна подає належним чином обґрунтований запит на виплату.
В свою чергу, Єврокомісія оцінює, чи виконала Україна передумови, викладені в частині 1 статті 5 (зокрема, йдеться про багатопартійну парламентську систему та верховенство права), і чи досягла задовільного виконання якісних і кількісних кроків. У проведенні оцінки Комісії можуть допомагати експерти.
Якщо Комісія дає позитивну оцінку задовільного виконання якісних і кількісних кроків, вона подає Раді пропозицію щодо імплементаційного рішення, що встановлює задовільне виконання умов платежів.
Якщо ж Комісія дає негативну оцінку, утриманий платіж виплачується лише тоді, коли Україна належним чином обґрунтувала, як частину наступного платіжного запиту, що вона вжила необхідних заходів для забезпечення задовільного виконання якісних та кількісних кроків.
Якщо Комісія вважає, що Україна не вжила необхідних заходів протягом 12 місяців після початкової негативної оцінки, Комісія повідомляє про це Україну. Україна може надати свої зауваження протягом двох місяців. Якщо Комісія дійде висновку, що Україна не вжила необхідних заходів, вона подає пропозицію щодо імплементаційного рішення Ради про зменшення суми безповоротної фінансової підтримки та позики пропорційно до частини, що відповідає відповідним якісним і кількісним крокам.
У разі ж виявлення випадків або серйозних занепокоєнь у зв’язку з порушеннями, шахрайством, корупцією та конфліктами інтересів, що впливають на фінансові інтереси Європейського Союзу, які не були виправлені Україною, або серйозного порушення зобов’язань внаслідок угод, зазначених у статтях 9, 10 та 22 цього Регламенту, у тому числі на основі звітів Ревізійної ради, або інформації, наданої OLAF, Комісія може зменшити суму неповерненої суми фінансової підтримки та відшкодувати будь-яку суму, належну до бюджету ЄС, у тому числі шляхом заліку відповідно до статті 102 Регламенту 2018/1046, або зменшення суми кредиту, який буде виплачено Україні, або вимагати дострокового погашення кредиту.
Угоди, зазначені в статтях 9, 10 і 22, також передбачають право Комісії пропорційно зменшувати підтримку, надану в рамках Механізму, і відшкодовувати будь-яку суму, витрачену на досягнення цілей Механізму, або вимагати дострокового повернення позики, у випадках порушень, шахрайства, корупції чи конфлікту інтересів, що впливають на фінансові інтереси Союзу, які не були виправлені Україною, або серйозного порушення зобов’язань, що випливають із таких угод. Приймаючи рішення щодо суми відшкодування та зменшення або суми, яка має бути повернена достроково, Комісія повинна поважати принцип пропорційності та брати до уваги серйозність порушення, шахрайства, корупції чи конфлікту інтересів, що зачіпають фінансові інтереси Союзу, або порушення зобов’язань. Україні має бути надана можливість представити свої зауваження до того, як буде зроблено скорочення або подано запит на дострокове погашення.
Особи та організації, що реалізують кошти, надані в рамках Механізму, повинні негайно повідомляти про будь-які підозри або фактичні випадки шахрайства, корупції, конфлікту інтересів і порушень або будь-яку іншу незаконну діяльність, що зачіпає фінансові інтереси Союзу, зокрема до Ревізійної ради.
Відповідно до статті 36 Єврокомісія засновує Ревізійну раду до подання першої платіжної вимоги Україною.
Ревізійна рада складається з незалежних членів, призначених Комісією. Представники держав-членів та інших донорів можуть бути запрошені Комісією взяти участь у діяльності цієї ради. Комісія може запропонувати іншим донорам, які роблять внески в Фонд, призначити спостерігачів до Ревізійної ради.
Виконуючи свої обов'язки, Ревізійна рада, її члени та її персонал не повинні ані запитувати, ані приймати вказівки від уряду України чи будь-якої установи, органу, офісу чи агентства. Ревізійна рада надає допомогу Комісії в боротьбі з неефективним управлінням фінансуванням Союзу в рамках Інструменту та, зокрема, з шахрайством, корупцією, конфліктами інтересів і порушеннями, пов’язаними з будь-якою сумою, витраченою на досягнення цілей Механізму.
З цією метою Ревізійна рада повинна регулярно звітувати перед Комісією та без затримки передавати до Комісії будь-яку інформацію, яку вона отримує або про яку стало відомо, про будь-які виявлені випадки або серйозні занепокоєння у зв’язку з неправильним управлінням державним фінансуванням понесені у зв’язку з будь-якою сумою, витраченою на досягнення цілей Фонду. Комісія повинна своєчасно інформувати Європейський Парламент і Раду про висновки та рекомендації Ревізійної ради.
Крім того, Ревізійна рада приймає рекомендації Україні щодо всіх випадків, коли, на її думку, компетентні українські органи не вжили необхідних заходів для запобігання, виявлення та усунення шахрайства, корупції, конфлікту інтересів і порушень, які вплинули або серйозно ризикують вплинути на належне фінансове управління витратами. Україна виконує такі рекомендації без невиправданої затримки або надає обґрунтування, чому вона цього не зробила.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», План передбачає зокрема те, що у 2026 році набере чинності законодавство про вдосконалення дисциплінарної системи прокурорів та посилення інституційної спроможності, а також прозорого та заснованого на заслугах відбору прокурорів на керівні посади.
Крім того, на 2025 рік планується впровадження оплати праці державних службовців на основі класифікації посад за функціональним спрямуванням; чітке розділення заробітної плати на фіксовану, або гарантовану, частину (не менше 70%) і варіативну частину (не більше 30%); зниження надбавки за вислугу років з 50% до 30%.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
