Угода щодо реструктуризації боргу з комерційними кредиторами – тримачами єврооблігацій у будь-якому випадку буде. Питання лише в тому чи це буде повноцінна реструктуризація, чи продовження відстрочки за виплатами, що діяла останні два роки. Про це зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев, пояснюючи, чи буде дефолт в Україні.
Що ж стосується долі більшої частини зовнішнього боргу – це вирішуватиметься після війни.
«Щодо можливого дефолту. Economist випустив статтю, чим загрожує дефолт Україні, на уникнення якого вона має місяць. Мабуть всі, хто цікавиться фінансами, бачили вижимки або передруки з неї.
Мова про переговори щодо реструктуризації боргу з комерційними кредиторами, тримачами єврооблігацій, на суму близько 20 млрд доларів США (+ ймовірно із власниками ВВП-варантів ще на 2,6 млрд. доларів). Такі перемовини мають закінчитись до 1 серпня.
В принципі нічого нового у статті не має. Чим ближче до дати X, таких статей, експертних думок, заяв сторін, які публічно підштовхуватимуть або навпаки торпедуватимуть боргову угоду, буде ставати більше. Бо перемовини і не передбачались легкими.
Принципово нічого не змінюється. Іншого шляху для сторін, ніж домовлятись, не має.
Всі розуміють, що війна продовжується. Україна 60% свого бюджету витрачає на сектор безпеки і оборони, і не зможе собі дозволити обслуговувати цю частину державного боргу. Бо якщо взяти тільки єврооблігації, то у найближчі 4 роки (2024-2027 роки) ми маємо виплатити близько 13,5 млрд доларів відсотків і тіла кредиту з них, в тому числі у 2024 році – 4,5 млрд. доларів (перші виплати мають бути вже у вересні 2024 року).
Таких коштів немає у бюджеті, як би не хотілось цього кредиторам, і, звісно, що вони це також розуміють.
Тому у будь-якому випадку угода буде. Питання лише в тому чи це буде повноцінна реструктуризація (із списанням значної, не менше половини, основної частини боргу, суттєвим подовженням строків обігу нових випусків, і символічними поступками для кредиторів у частині обслуговування), про яку сторони домовляються зараз, чи продовження відстрочки за виплатами, що діяла останні 2 роки» - зазначив Гетманцев.
«Щодо дефолту. Я не виключаю, що сторони через брак часу можуть фізично не встигнути зафіксувати угоду вчасно 1 серпня, а зроблять це, наприклад, 1 вересня. В такому випадку це може бути певним чином відображено рейтинговими агентствами як технічний дефолт. Але знову ж таки – принципово нічого не змінюється. Ніякого повноцінного дефолту не буде, як його не було ці майже 2,5 роки повномасштабної війни.
Ринки і так розуміють, що допоки триває війна і не має визначеності щодо її завершення, ми не зможемо обслуговувати борги за євро-облігаціями на звичайних умовах. Тобто хто б що не говорив де-юре – ми не є і не будемо у стані дефолту, бо змогли договоритись із кредиторами і перенести виплати. І в цьому плані дуже важливо, щоб Україна і надалі діяла як передбачуваний боржник, домовлялась із кредиторами про відстрочку/ реструктуризацію, а не діяла волюнтаристські, на свій розсуд, мотивуючи це війною (як радять диванні експерти).
У повноцінному дефолті обидві сторони (кредитор і боржник) не зацікавлені. Не існує ніякого «корисного» та життєдайного дефолту. Починаючи з 2016 року Україна вибудовувала довірливі відносини із комерційними зовнішніми кредиторами, діючи як передбачуваний позичальник навіть у таких складних умовах як зараз. Такі відносини необхідно продовжувати, звісно домовляючись при цьому про послаблення боргового тягаря» - зауважив голова Комітету.
Водночас, за його словами, всі розуміють, що боргові перспективи України і доля більшої частини зовнішнього боргу (у тому числі перед офіційними кредиторами) вирішуватиметься після війни, яку розпочала росія, і за наслідками її завершення.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
