Чи будуть далі карати позбавленням волі за крадіжку підгузків з магазину – Рада готується прийняти законопроект

16:00, 7 липня 2024
Спочатку депутати збиралися підняти суму, з якої крадіжка ставатиме кримінальною з 302,8 грн до 4542 грн, але до другого читання окрему норму про те, що вважати дрібною крадіжкою, прибрали, натомість записали положення про соціальний захист працівників ДБР.
Чи будуть далі карати позбавленням волі за крадіжку підгузків з магазину – Рада готується прийняти законопроект
Слідкуйте за найактуальнішими новинами в наших групах Facebook та Telegram.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», у березні група народних депутатів зареєструвала законопроект 11068, яким пропонувалося підняти суму, за якої крадіжка буде вважатися кримінально караною.

«Викрадення чужого майна стане кримінально караним діянням, якщо його вартість становитиме у 2024 році більше 4 542 грн», - вказували автори, серед яких голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас.

Так, на даний час вчинення крадіжки в умовах воєнного стану одразу кваліфікується за ч. 4 статті 185 КК, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років.

При цьому, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Таким чином, з 1 січня 2024 року викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становить більше 302,8 грн.

Як зазначали автори, це призводить до масової реєстрації кримінальних проваджень і вироків з позбавленням волі особам, які вчинили дрібні крадіжки.

Наприклад, Рівненським міським судом по справі № 569/3055/23 30 січня 2024 року винесено вирок з покаранням у 3,7 років позбавлення волі чоловіку, який вкрав підгузки «Huggies» ультра комфорт, в кількості 50 шт., загальною вартістю 356 грн. 72 коп. (без ПДВ).

На проблему звернув увагу і Верховний Суд. Як раніше писала «Судово-юридична газета», колегія суддів Першої судової палати ККС у складі Верховного Суду 28 березня 2023 року по справі №722/594/22 зазначила, що масштаб застосування тяжких покарань за крадіжку мимоволі нагадує застосування «закону про 5 колосків», звернувши увагу на проблему тлумачення ознаки «в умовах воєнного стану».

В свою чергу, автори законопроекту вказували, що «судова практика притягнення до кримінальної відповідальності за крадіжку в умовах воєнного стану засвідчує, що покарання за вчинення крадіжки є не співмірним. Така ситуація потребує врегулювання шляхом підняття розміру суми, яка розмежовує адміністративну та кримінальну відповідальності».

Отже, автори законопроекту пропонували окремо записати, що «дрібне викрадення чужого майна вважається вчиненим у значному розмірі, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 3 неоподатковуваних мінімуму доходів громадян», тобто, 4542 грн станом на 2024 рік.

Що змінилося до другого читання

Однак при підготовці законопроекту 11068 до другого читання безпосередньо норму про те, що вважати дрібним викрадення чужого майна – врешті взагалі прибрали, що, вочевидь, може додати роботи для правоохоронців та судів стосовно розмежування відповідальності.

Натомість Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності вирішив додати «класифікацію» дрібної крадіжки у статтю 51 КУпАП.

Крім того, при підготовці законопроекту про дрібні крадіжки до другого читання у ньому з’явилися норми про соціальний захист працівників Державного бюро розслідувань (ДБР), їх права застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю. Також члени Комітету вирішили додати у цей же законопроект норми про порядок відсторонення прокурорів Генпрокурором.

«У підготовленому до другого читання законопроекті, в порушення вимог ч. 1 статті 116 Регламенту ВР, пропонується внесення поправок, які не охоплюються предметом правового регулювання законопроекту, прийнятому Верховною Радою за основу з метою посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» - зауважили в Головному юридичному управлінні.

Отже, законопроект тепер має більш розширену назву «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Окрім змін щодо соціального захисту ДБР і відсторонення прокурорів, також вносяться зміни до статті 22 КУпАП, яка регулює можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення. Наразі заборони застосувати таке звільнення за дрібне викрадення чужого майна при малозначності немає.

Натомість депутати пропонують внести зміни до примітки до статті 22, що положення про звільнення по малозначності не застосовуються до правопорушень, передбачених частинами 3 і 4 статті 51 КУпАП. Тобто, особу не можна буде звільнити від адміністративної відповідальності у разі повторного протягом року вчинення дрібного викрадення майна.

Також пропонується встановити, що адміністративне стягнення за дрібне викрадення майна могло бути накладено протягом 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення.

Стаття 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна) викладається в новій редакції:

  1. Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (для кваліфікації злочинів або правопорушень НМДГ у 2024 році становить 1514 грн, тобто, якщо вартість майна не перевищує 757 грн) - тягне за собою накладення штрафу від 850 грн до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин, або адміністративний арешт на строк до 5 діб.
  2. Дія, передбачена частиною першою цією статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, у 2024 році від 757 до 3028 грн), - тягне за собою накладення штрафу від 1700 грн до 5100 грн або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк від 5 до 10 діб.
  3. Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 5 100 до 10 200 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб.
  4. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 200 грн до 17 000 грн або адміністративний арешт на строк 15 діб.

Також пропонується, аби власник підприємства, установи, організації не міг складати протокол за дрібне викрадення майна.

«На нашу думку, запропонована концепція, за якою пропонується штучна класифікація дрібного викрадення чужого майна за ознакою вартості викраденого майна, не має як теоретичного підґрунтя, так і практичної потреби. В такому випадку нечіткість та двозначність формулювання «дрібне викрадення чужого майна» може призвести до довільного тлумачення у правозастосовній практиці цього терміну» - прокоментували у своєму висновку експерти Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Головне за день
Сьогодні день народження святкують
  • Ольга Дьоміна
    Ольга Дьоміна
    екс-секретар судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
  • Павло Вовк
    Павло Вовк
    голова Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Олександр Пасенюк
    Олександр Пасенюк
    суддя Конституційного Суду України у 2011-2016 рр., Президент ГО «Всеукраїнська асоціація адміністративних суддів»
  • Юлія Войтенко
    Юлія Войтенко
    суддя Святошинського районного суду міста Києва
  • Тетяна Невідома
    Тетяна Невідома
    член Ради суддів України, суддя Київського апеляційного суду