У парламенті зареєстровано кілька законопроектів стосовно запровадження економічного бронювання для більш широкого кола осіб за умови сплати ними збору за бронювання, відсутності боргів, певного рівня «білої» зарплати для працівників (зокрема проекти 11331-2, 11332-1).
Втім, ця ідея наштовхується на критику, у тому числі, від громадських організацій. Деякі пропонують шукати інші шляхи наповнення бюджету, наприклад, підвищення податків.
Голова Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Дмитро Наталуха відповів на цю критику.
«Що ж, останніми днями фейсбуком ширяться резонансні дописи від військових і волонтерів щодо розгляду у Раді наступного тижня 4 законопроєктів про економічне бронювання, ви напевне бачили.
Проблема у тому, що сам предмет «сенсації» (розгляд законопроектів у Раді), укріплює мене у думці, що попри щирість і справжність емоцій авторів цих дописів, існує третя сторона, яка вміло використовує ці емоції собі на користь.
Просто тому що «надійні люди, які дбають про інтереси військових», від яких, зі слів однієї з авторок, вона дізналась про цю новину, забули сказати військовим декілька важливих речей.
Ну хоча б те, що без рішення комітету ці законопроекти в зал потрапити не можуть. А комітет такого рішення не виносив – це публічна інформація. І навіть дати, коли ці законопроекти будуть розглядатися в комітеті поки немає» - зазначив він.
«Крім цього, ці самі «надійні люди, які дбають про інтереси військових» могли б їм ще і чесно сказати як буде.
Бо буде гірше.
Бо кількість власних грошей, які військові зі своєї зарплати витрачають на закупівлю, заправку і ремонт корчів, купівлю снаряги, дронів і інших матеріально-технічних засобів, і ще на додачу й на дистанційне утримання родини - буде лише більшати.
При чому – кратно, щомісяця.
Просто тому що партнери дають лише зброю, а все інше – це український бізнес.
Так, можливо, для когось це досі несподіванка, але це роблять саме українські підприємці через сплачені ними податки.
Далі – проста математика, яка нікому не подобається і особливо нікого не цікавить, бо ж вона не про чин, не про обовʼязок, не про мораль і не про етику.
Менше працюючих підприємств в економіці - менше податків. Менше податків - менше забезпечення і так далі - аж до дуже неприємного фіналу, коли реальний вибір стоятиме між справедливістю і забезпеченістю.
В принципі, цей вибір вже стоїть.
Це вже відбувається, ми тільки повернулись зі сходу, нам хлопці і дівчата розклали по категоріям щомісячні витрати військовослужбовців на утримання самих себе.
Це ті витрати, які мала б здійснювати держава.
Якщо б мала гроші.
Але грошей немає – кілька сотень мільярдів.
Плюс, економічні наслідки помічаєш не одразу, це тобі не прорив фронту.
Ну, хіба що курс стрибне, чи ціни на паливо. Тоді так, страшно.
А так - що взагалі таке те «скорочення економіки»?
Як його помітити? Що воно в принципі означає і до чого призводить?
Важко зрозуміти. Бо це не про емоції, тут треба розбиратись.
Як, вочевидь, важко зрозуміти і до чого призводить навмисне зіткнення лобами двох категорій населення - підприємців і військових.
Як і те, що агресивне просування ворожого і брехливого наративу «воюють тільки бідні» неминуче призведе до іншого наративу - «армія гола і боса».
Взагалі, ці «надійні люди, які дбають про інтереси військових» багато чого ще їм не розказали, ми це чітко зрозуміли у Покровську, Костянтинівці і інших прифронтових населених пунктах, де новини в основному отримують з телеграму і тік току» - зазначив Дмитро Наталуха.
Нагадаємо, нещодавно голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа заявила, що обговорювала зміни до Держбюджету на 2024 рік для покриття «діри» в 400-500 мільярдів грн в цьому році з послом Німеччини. «Тут чекаємо на ініціативу Уряду» - зауважила вона, не уточнюючи, про яку саме ініціативу йдеться.
При цьому МВФ не заперечує проти такого варіанту, як «друк гривні», якщо інших варіантів не буде.
В свою чергу, голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев озвучив кілька варіантів, аби покрити цю «діру». Один з них це підвищення податків. При цьому швидко отримати кошти у необхідних для країни обсягах можна лише через зміни до основних податків, якими є ПДВ та військовий збір. Найгіршим же варіантом буде емісія.
«Надпоганий» шлях для пошуку ресурсу – це прискорена девальвація та емісія. Ще одне погане рішення (на жаль, «хороших» фактично не залишилося) – це підвищення податків. Ми вже затвердили, рекомендувавши до другого читання, законопроєкт про підвищення до європейського рівня податків на паливо. На розгляді в комітеті також законопроеєкт про підвищення податків на тютюн.
Але це – не останні зміни. Очікуємо від Кабінету Міністрів пропозицій про те, як розв’язувати проблему тотального недофінансування. Остаточних варіантів наразі немає» - зазначив Данило Гетманцев в інтерв’ю Укрінформ.
«Якщо говорити про емісію, то це – я вже казав, – найгірший варіант. Бо емісія – це інфляція, вона, власне, є податком на бідних. Ми практикували емісію в 2022 році на суму 400 млрд гривень, що, серед іншого, спровокувало інфляцію у 26%. Зараз фінансова ситуація в країні, безумовно, краща, ніж першого року війни. Інфляція дуже низька – 3,3%, золотовалютні резерви – на історично високих рівнях.
У Меморандумі про співпрацю з Міжнародним валютним фондом можливість процедури бюджетної емісії передбачено – після консультацій між Мінфіном, НБУ та МВФ, якщо інші джерела покриття бюджетного дефіциту буде вичерпано. Але при цьому визначено і обмеження емісії – максимум 50 млрд гривень на квартал.
Але нам би не хотілося взагалі вмикати цей інструмент, бо він поганий, найгірший з-поміж усіх варіантів, які зараз» - підкреслив Данило Гетманцев.
На фоні цього виникає питання про економічне бронювання як, серед іншого, інструмент наповнення бюджету.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», економічне бронювання вже існує у певному вигляді – адже критерій іноземного фінансування застосовують для бронювання окремих громадських організацій і ТОВ, а критерій розміру зарплати і сплати податків – до окремих підприємств.
Зокрема, право на 100% бронювання від Кабміну мають окремі ГО і ТОВ, які фінансуються іноземними донорами, і займаються дослідженням громадської думки, виборами та іншими дотичними до політики проблемами. Раніше «Судово-юридична газета» публікувала перелік таких організацій.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
