Раніше «Судово-юридична газета» публікувала відповіді Кабміну і Міноборони стосовно того, чому постанова про Резерв+ від 10 травня 2024 року №523 засекречена. При цьому навіть у відкритих постановах Кабміну щодо порядку формування електронного ВОД згадка про Резерв+ відсутня (як і про Реєстр «Оберіг»).
Нагадаємо, за створення застосунку Резерв+ відповідала громадська організація «Офіс ефективного регулювання» BRDO, а розроблявся він на донорські кошти.
Керівник директорату цифрової трансформації Міноборони Артем Романюков в інтерв’ю DOU пояснив, чи відкриють для громадян цю постанову.
«На жаль, це був вимушений захід, тому що під час війни документи, які регулюють порядок ведення реєстру військовозобов’язаних, призовників і резервістів «Оберіг», не можуть бути відкритими.
По-перше, беру на себе повну відповідальність за це. По-друге, із самого моменту розроблення та ухвалення нормативки ми усвідомлюємо, що для всього, що стосується людини та її взаємодії з інформаційно-комунікаційною системою, з «Резерв+», треба знайти механізм і виписати його відкрито. І ми над цим працюємо.
Нам треба внести зміни в нормативне поле, у ту частину, яка не потребує грифування. А тоді зробити постанову публічною. Я зараз не готовий назвати терміни, але це обов’язково відбудеться» - зазначив він.
За словами Романюкова, саме його команда забезпечує «стратегію та нормативне регулювання всіх процесів у сфері цифрової трансформації в Міноборони».
«Умовно, якщо ми задумали «Резерв+», наша команда готує під це всю нормативку, дивиться, яким законам чи розпорядженням можемо суперечити. І придумує, які закони, постанови Кабміну, накази маємо зробити або змінити, щоб запрацювало те, що ми задумали і так, як задумали» - пояснив він.
Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», через неопублікування нової редакції Порядку ведення Реєстру військовозобов’язаних органи влади фактично повинні орієнтуватися на попередній документ, який в базах законодавства має статус «чинний», але фактично чинним бути не може, адже Кабмін 10 травня виклав його у новій редакції.
Цим попереднім документом є Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, який було затверджено Наказом Міністерства оборони від 28 березня 2022 року №94.
У базі законодавства Верховної Ради вказано, що саме цей – старий – порядок є чинним.
Відповідно до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Мінюсту старий порядок також є чинним.
Фактично це є певним правовим нонсенсом. Адже нова постанова №523 стосується прав широкого кола осіб і на неї в подальшому, безперечно, будуть посилатися громадяни, які оновили дані через Резерв+, але отримали штрафи, при оскарженні дій ТЦК.
«Судово-юридична газета» писала, що перші такі справи вже потрапили до судів. Зокрема, у справі, яку нещодавно розглянув суд в Одеській області, чоловік вказував, що 19 травня 2024 року він через застосунок «Резерв+» оновив свої облікові дані, і в застосунку було вказано (це підтверджувалося скріншотом), що він перебуває на обліку, однак ТЦК все одно наклав на нього штраф в 17 тисяч грн.
Також відкритим лишається питання, у зв’язку з чим Резерв+ вирішили не згадувати в жодній іншій постанові Кабміну, які є відкритими для громадськості. Наприклад, у постанові про порядок формування військово-облікових документів в електронній формі (постанова Кабміну №559 від 16 травня 2024 року зі змінами від 18 червня) або ж у постанові, яка регулює оновлення даних для чоловіків за кордоном від 17 травня 2024 р. №565.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
