Верховна Рада 4 вересня проголосувала за прийняття в першому читанні законопроекту 11407, який розробляв Кабмін в особі Міноборони про внесення змін до закону про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Проект має на меті удосконалення норми та порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, захопленим в полон або заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, а також членам їх сімей. Як зазначає Міноборони, проект подано з урахуванням численних запитів від Уповноваженого ВР з прав людини, народних депутатів, командирів військових частин та особисто від членів сімей військовослужбовців.
Для цього пропонується внести зміни до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими викласти п. 6 ст. 9 у новій редакції, встановивши, що:
- Кабмін визначає порядок та строки передачі військовослужбовцем оригіналу особистого розпорядження на випадок полону командиру військової частини, командиру чи керівнику підрозділу органу (служби, військового формування) для зберігання в особовій справі;
- у разі відсутності такого розпорядження виплата грошового забезпечення реалізується у порядку черговості рівними частками, зокрема,
- в першу чергу – дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку) та батькам військовослужбовців (крім дітей, батьків та інших осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, які позбавлені батьківських прав, за умови що такі права не були поновлені);
- у другу чергу (у разі відсутності представників з першої черги) – повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець, у загальному розмірі, що не перевищує 20 відсотків;
- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця або визнання судом його загиблим (померлим), не виплачені суми грошового забезпечення виплачуються членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, а у разі їх відсутності – включається до складу спадщини тощо.
Як зазначає ГНЕУ ВР, у проекті визначається, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти зберігаються грошове та інші види забезпечення. Водночас розміри грошового забезпечення та порядок його виплати таким військовослужбовцям встановлюється Кабміном.
У зв’язку з цим залишається чітко невизначеним: чи зберігається за вказаними військовослужбовцями грошове забезпечення у повному розмірі, чи Кабмін визначає його розмір окремо. А також – в якому порядку і яким чином за такими військовослужбовцями зберігаються інші види забезпечення.
Пропонується, аби військовослужбовець міг скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату грошового забезпечення особі (особам) за його вибором.
При цьому порядок оформлення та зберігання особистого розпорядження військовослужбовця на випадок його полону визначається Кабміном.
Водночас право скласти особисте розпорядження передбачене також у п. 4 ст. 16 Закону, відповідно до якого військовослужбовець, військовозобов’язаний або резервіст, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, має право скласти в письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок своєї загибелі (смерті) про виплату одноразової грошової допомоги особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках. Однак у цьому пункті визначається також порядок оформлення, зберігання, складання такого особистого розпорядження.
«За цих умов з метою забезпечення системного регулювання подібних суспільних відносин вважаємо за доречне засади визначення порядку оформлення, зберігання, складання особистих розпоряджень визначати на рівні закону з подальшою їх деталізацією на підзаконному рівні» - зауважили у ГНЕУ.
Згідно проекту виплата грошового забезпечення здійснюється після відрахувань, які провадяться у порядку, встановленому Законом «Про виконавче провадження», що не враховує положень п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону «Про виконавче провадження» відповідно до якого, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі «проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу».
«Вважаємо, що питання виплати грошового забезпечення військовослужбовця, захопленого в полон (крім виплати членам його сім’ї), зокрема, його повнолітнім працездатним дитям, рідним братам (сестрам), працездатним батькам, які не є членами його сім’ї, мають вирішуватися таким чином, щоб у разі звільнення військовослужбовця з полону, він мав би отримати належне йому грошове забезпечення й на використання для власних потреб, наприклад, на лікування, оздоровлення, психологічну допомогу тощо» - додали експерти.
Також у ГНЕУ зауважили, що текст порівняльної таблиці до проекту не узгоджується з текстом самого проекту, що ускладнює його розуміння та об’єктивний аналіз.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
