Суди є бюджетними установами, а отже – підконтрольними органам державного фінансового контролю. А у Конституції та у законах не визначений орган саме в судовій гілці влади, який би відповідав за такий контроль. Навіть Вища рада правосуддя, затверджуючи положення про Державну судову адміністрацію, не визначала відповідні повноваження для ДСА. На це вказала Державна аудиторська служба у відповіді на запит «Судово-юридичній газеті» стосовно підстав початку своєї місії з ревізії діяльності судів.
«Зазначаємо, що судова влада – хоча і є окремою гілкою державної влади, однак вона є елементом механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений владними повноваженнями, та яка, зі свого боку, повинна звітувати перед державою за бюджетні кошти, що витрачені на її утримання.
Водночас Конституція України та Закон не містять жодної норми, яка б визначала конкретний орган державної влади саме у судовій владі (як окремій гілці державної влади), який був би наділений повноваженнями щодо контролю в частині використання судами бюджетних коштів.
Зокрема, Закон не визначає повноваження Державної судової адміністрації України в частині контролю за використанням бюджетних коштів розпорядниками нижчого рівня, якими у цьому випадку є суди.
Крім того, жоден із 56 пунктів Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 №141/0/15-19, не визначає для ДСА України повноваження в частині контролю за використанням судами бюджетних коштів» - підкреслила у своїй відповіді Аудитслужба.
Також там додали, що «заходи державного фінансового контролю у судах жодним чином не посягають на незалежність суддів, не впливають на принципи правосуддя та не призводять до втручання у процес здійснення правосуддя».
Крім того, в Держаудитслужбі підкреслили, що законодавство не зобов’язує погоджувати рішення про проведення заходів державного фінансового контролю з Кабінетом Міністрів, Міністерством фінансів, Рахунковою палатою України, іншими державними органами. Тобто, вона може визначати суб’єктів контролю на власний розсуд.
Нагадаємо, Вища рада правосуддя, на відміну від Ради суддів України, поки не висловила жодної публічної позиції стосовно проведення Державною аудиторською службою ревізій діяльності судів, які не передбачені законодавством і, на думку РСУ, є формою тиску.
При цьому, відповідно до Конституції, саме ВРП «вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів». З відповіді ВРП, наданій «Судово-юридичній газеті» 5 вересня, випливає, що голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик має у себе в перевірці дане питання ще з липня. Поки що, після спливу майже двох місяців, Григорій Усик проводить перевірку «з метою встановлення (підтвердження) фактів втручання в діяльність судді, а також дій, що несуть загрозу незалежності суддів та авторитету правосуддя». Інформація про результати стане відома після розгляду звернення.
Крім того, до ВРП 5 липня надійшов лист ГО «Асоціація суддів господарський судів України» щодо подальших дій судів із питань реалізації наказу Державної аудиторської служби від 24 травня 2024 року № 108. Втім, у даному випадку цей лист вирішили переадресувати Раді суддів.
Нижче наводимо наданий Аудитслужбою на запит «Судово-юридичної газети» перелік судів, на яких заплановано проведення ревізій окремих питань фінансово-господарської діяльності апеляційних судів і місцевих судів у ІІІ та ІV кварталах 2024 року, та інформацію про початок вказаних контрольних заходів станом на 4 вересня.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
