XX з’їзд суддів України 19 вересня 2024 року продовжує свою роботу.
У порядку денному роботи З’їзду – виступи делегатів з тих чи інших проблемних питань діяльності судової влади, а також доповіді голови ВККС Андрія Пасічника та в. о. голови ДСА Максима Пампури.
Нагадаємо, що 18 вересня, у перший день роботи З’їзду, делегати обрали на посаду судді Конституційного Суду суддю Верховного Суду Аллу Олійник, а також затвердили нову редакцію Кодексу суддівської етики.
Як пройшов перший день роботи З’їзду, можна дізнатися із трансляції «Судово-юридичної газети».
18:30 В роботі XX з’їзду суддів України оголошено перерву, ймовірно, до березня 2025 року.
18:15 З’їзд суддів, після тривалих дискусій, ухвалив фінальну резолюцію.
У фінальному рішенні З’їзду зазначено:
- Закликати суддів бути гідними високого звання судді. Уважати неприпустимими прояви корупції та іншу неправомірну поведінку судді.
- Затвердити звернення ВРП до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів україни щодо належного фінансування судової влади.
- Звернутися до Верховної Ради України суб’єктів законодавчої ініціативи, щодо недопустимості застосування в законах України про державний бюджет України окремого (заниженого) розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів.
- Звернутися до Верховного Суду з пропозицією звернутися з конституційним поданням щодо неконституційності Закону України Про Державний бюджет на 2025 рік у разі, якщо в ньому буде застосований окремий прожитковий мінімум для працездатних осіб при визначенні розміру посадового окладу суддів в розмірі 2 102 гривні або в будь-якого зменшеного розміру.
- Визнати, що стан фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів України у період 2023-2024 років становить загрозу функціонування судової гілки влади, а держава самоусувається від забезпечення належних умов для фінансування.
- Визнати недостатньою роботу ДСА України у питаннях підготовки проекту закону України про Державний бюджет України, та незадовільною її роботу щодо виконання ухвалених судових рішень на користь суддів.
- Підтримати пропозицію Ради суддів України висловлену в рішенні щодо обмежень з перетинанням державного кордону.
- Звернутися до суб’єктів законодавчої ініціативи, а Раді суддів розробити зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема, щодо забезпечення рівня оплати праці працівників апаратів судів, доплат суддям, які працюють на територіях активних бойових дій.
- Закликати ВККС невідкладно завершити оцінювання на відповідність займаних посад суддів, у яких закінчилися повноваження.
10. Звернутися до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з пропозицією провести перевірку дотримання ВККС вимог закону щодо захисту персональних даних суддів при наданні повного доступу членам Громадської ради доброчесності до суддівських досьє та перевірку дотримання ГРД законодавчих вимог при отриманні інформації, яка міститься в суддівському досьє та наступному її поширенні, шляхом опублікування висновків ГРД такої інформації на сайті ГРД.
За фінальну резолюцію З’їзду проголосували 210 делегатів.
15:00 З’їзд суддів схвалив рішення «Про відновлення та зміцнення ролі органів суддівського самоврядування і повернення повноважень Раді суддів України». Дане рішення пов’язане з ідеями значно звузити повноваження суддівського самоврядування, забравши у нього низку повноважень, хоча саме воно є голосом судової гілки влади. Резолюцію підтримало 205 делегатів.
Зокрема, у рішенні пропонується повернення повноважень Раді суддів Україні з огляду, зокрема, на положення Конституції України (стаття 130-1, де згадується саме суддівське самоврядування) і зважаючи на сучасні виклики та законодавчі ініціативи.
У проекті рішення йшлося про недопустимість послаблення ролі суддівського самоврядування і зокрема РСУ, а відповідні законодавчі ініціативи визнаються такими, що суперечать Конституції.
При цьому пропонується повернути РСУ повноваження, які були у неї раніше, стосовно призначення і звільнення керівництва Державної судової адміністрації.
В рішенні йдеться про те, що, враховуючи історичний досвід, коли РСУ мала повноваження з призначення та звільнення голови ДСА та його заступників, можна відзначити стабільність у виконання цих функцій.
Саме суддівська спільнота через свої органи самоврядування повинна мати ключову роль у контролі за використанням цих коштів (бюджету судової гілки влади) для забезпечення їх цільового, ефективного та некорупційного витрачання.
З огляду на це з’їзд суддів вважає за необхідне звернутися до ВРП з пропозицією ліквідації ДСА та передачі її функцій до Вищої ради правосуддя, або повернути РСУ повноваження з призначення та звільнення керівництва ДСА, що забезпечить належний рівень прозорості і підзвітності діяльності і відповідність витрачання бюджетних коштів потребам судової системи.
Як пояснив голова РСУ Богдан Моніч, наразі ставиться під сумнів навіть те, чи може суддівське самоврядування заслуховувати інформацію голови ДСА та висловлювати критику.
Також у рішенні пропонується закріпити за РСУ повноваження з призначення голів судів у випадках, коли збори не можуть виконати ці повноваження у певний строк (пропонувалося 3 місяці).
Крім того, за РСУ пропонується закріпити контроль за врегулювання конфлікту інтересів у судовій гілці влади. Адже наразі є пропозиції передати питання врегулювання конфлікту інтересів іншим органам зокрема ВРП чи НАЗК.
Таким чином, у рішенні пропонується розширити повноваження РСУ з питань врегулювання конфлікту інтересів також на членів ВРП, що забезпечить більш комплексний підхід до запобігання та вирішення конфліктів інтересів у судовій систем.
Також у рішенні йдеться про посилення ролі РСУ у питаннях етики і подальше опрацювання концепції комунікації між судами та суспільством.
14:00 Голова Державної судової адміністрації Максим Пампура під час свого виступу озвучив цифри по судовій системі.
За його словами, середній розмір суддівської винагороди у першому півріччі 2024 року становить 127,8 тисяч грн на місяць (як рахували цю цифру, він не пояснив). Виплата суддівської винагороди в 2024 році забезпечена в повному обсязі.
Також він зазначив, що в проекті бюджету на 2025 рік додатково заклали 1,3 млрд грн на виплату суддівської винагороди, відповідаючи на питання щодо перспектив виконання норми про премії суддям. 377 млн передбачено в резервний фонд для новопризначених суддів.
Крім того, Максим Пампура назвав зарплати працівників апарату суду за підсумками першого півріччя 2024 року. У середньому по системі працівник апарату суду отримав 19 152 грн, а за підсумками року середня зарплата в апараті становитиме 22 867 грн.
Так, у місцевих загальних судах середній розмір зарплати працівника апарату суду за січень-червень 2024 року склав 17 886 грн. Прогнозована середня зарплата цих працівників за 2024 рік складатиме 19 200 грн.
У місцевих адміністративних судах за перше півріччя середня зарплата працівника апарату суду становила 21 165 грн. А загалом за 2024 рік становитиме 23 800 грн.
У місцевих господарських судах середня за півріччя – 21 660, а загалом за рік – 23 700 грн.
В апеляційних загальних судах середня зарплата працівника апарата суду за І півріччя становила 21 939 грн, а за 2024 рік буде – 24 100 грн.
В апеляційних господарських судах за перше півріччя працівник апарату суду отримав 21 098 грн, в апеляційних адміністративних – 21 469 грн. За підрахунками ДСА, середня зарплата в цих судах для працівників апарату за підсумками 2024 року становитиме 22 600 та 23 800 грн відповідно.
До голови ДСА Максима Пампури виникли численні питання у делегатів. Не на всі питання він надав чіткі відповіді.
Вони стосувалися:
- Невиплати суддівської винагороди мобілізованим суддям
- Чому в деяких судах немає каналізації, а є лише вигрібні ями
- Невиконання рішень на користь суддів та працівників апаратів судів, працівників Служби судової охорони
- Чому ДСА перманентно оскаржує рішення судів на користь суддів та працівників апаратів судів, витрачає час та кошти на це оскарження, сплачує судовий збір
- Передачі на баланс судів, які отримали справи внаслідок зміни підсудності, майна судів, які наразі не здійснюють правосуддя
- Забезпечення судів генераторами та паливом, щоб вони могли працювати під час відключення світла
- Помічників суддів, які лишаються працювати, коли суддя йде у відставку
- Чи дійсно в проект бюджету закладені премії суддям в 40% і чи є на це кошти
- Як бути суддям, в яких пошкоджено житло тощо.
13:30 Суддю Чернігівського окружного адміністративного суду Валентину Падій зацікавила проблема падіння престижності професії судді, адже на конкурс на посади суддів апеляційних судів подали документи менше кандидатів, ніж це передбачалося попередніми розрахунками.
Крім того, фіксуються випадки, коли переможці конкурсу на посади суддів місцевих судів з числа учасників добору 2017 року просто відмовляються від посад суддів.
«Це дуже актуальне питання. Є такі ризики, що кандидатів у подальшому теж буде не надто багато. Але й інструментів у Комісії, щоб переломити цю тенденцію, теж небагато. Думаю, що якщо ми проведемо вже оголошені конкурси чесно та прозоро, якщо не буде до нас запитань, скарг на нас, звинувачень, то це буде найкращий аргумент, щоб стимулювати людей йти на конкурси на посади суддів», - відповів Андрій Пасічник.
У свою чергу, суддю Господарського суду Вінницької області Романа Міліціанова зацікавило, хто є розробником тестів на когнітивні здібності та, власне, хто буде проводити тестування.
За словами голови ВККС, розробником тестів та, відповідно, «оператором» тестування на когнітивні здібності є компанія Psymetrics.
Зазначимо, що саме ця компанія була задіяна у тестуванні прокурорів під час масштабної атестації органів прокуратури у 2019-2021 роках і у подальшому неодноразово фігурувала у судових процесах щодо оскарження результатів тестування.
«Ми довго шукали, хто б міг провести тестування. Нажаль, державних установ, які б мали можливість проводити такі тестування не існує, а чимало приватних установ просто не захотіли мати з нами справу, оскільки для цього потрібна участь в тендерах. Переважно такі установи працюють в Україні лише з приватним бізнесом. Європейські компанії теж допомогти нам нічим не змогли, адже виникло питання перекладу та адаптації тестових завдань, що є надто складною та вартісною процедурою. Кілька місяців пошуків нам не дали результату, тому ми зупинилися на вказаній компанії», - розповів Андрій Пасічник.
Голова РСУ Богдан Моніч нагадав про ініціативу ВККС та Комітету ВРУ з питань правової політики щодо скасування обов’язкової вимоги для кандидатів отримувати за етап тестування когнітивних здібностей не менше 75% від максимально можливого бала.
Нагадаємо, що підготовлений ВККС та Комітетом ВРУ законопроект піддали критиці проекти іноземної технічної допомоги, які запідозрили, що Комісія та парламент хочуть дещо спростити умови конкурсу для кандидатів на посади суддів.
«Комісія просила підтримати цей законопроект. Але час йде, а парламент поки що не прийняв його. Тому все залишається як було», - повідомив Андрій Пасічник.
Також Богдан Моніч зазначив, що є думки про те, що ВККС надто поспішила з оголошенням конкурсу на посади суддів апеляційних судів, адже конкурс було оголошено ще рік тому. За цей час конкурс не відбувся, але вакансій в апеляційних судах стало більше. У зв’язку з цим, голову РСУ зацікавило, чи не планує ВККС оголосити про додаткові вакансії на посади суддів апеляційних судів.
«Ми обговорювали таку можливість. Але кандидатів зараз і так не надто багато, ми не знаємо, скільки з них будуть включені у фінальний рейтинг. У подальшому ми можемо розглянути питання про проведення додаткового конкурсу в апеляції. Думаю, що він не займе у нас багато часу», - розповів голова ВККС.
Останнє питання голові Комісії задала суддя Господарського суду Київської області Тетяна Гребенюк, яка поцікавилася перспективами конкурсу у Вищий суд з питань інтелектуальної власності.
«З цим конкурсом поки що все складно. Ми виходимо з наших можливостей. Наші пріоритети – конкурс в апеляції, конкурс у ВАКС, добір на посади суддів місцевих судів. Коли ці питання будуть вирішені, тоді ми можемо повернутися до інших конкурсів», - відповів Андрій Пасічник.
12:50 Наступне питання – суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Олена Бальжик.
Суддя звернула увагу на повідомлення голови ВККС про те, як колегії Комісії будуть перевіряти практичні завдання кандидатів на посади суддів. Андрій Пасічник раніше розповів, що члени Комісії будуть перевіряти практичне завдання кандидата одразу після того, як він його напише, не чекаючи поки усі кандидати напишуть практичне завдання.
Такий підхід дозволить Комісії суттєво зекономити час.
«Чи не буде так, що внаслідок людського фактору, перші роботи будуть перевірятися більш ретельно, ніж останні, або навпаки?» - запитала Олена Бальжик.
«У Комісії немає іншого вибору. Такий порядок встановлено, щоб пришвидшити перевірку практичних завдань. Слід зазначити, що у грудні набуває чинності норма, згідно до якої під час конкурсів додається додатковий етап - тестування з історії української державності. Відтак, якщо ми не встигнемо перевірити практичні завдання до кінця 2024 року, то в наступному році будуть діяти нові правила», - відповів Андрій Пасічник.
Щодо об’єктивності перевірки практичних робіт, то голова ВККС розповів, що нормативними документами Комісії встановлено, що у разі, якщо оцінка члена колегії на 20% відрізняються від оцінки інших членів колегії, тобто є дисбаланс в оцінках, то така робота передається на перевірку іншій колегії. Вже нова колегія, яка не бачить оцінок, виставлених попередньою колегією, перевіряє практичне завдання як нове і самостійно виставляє оцінку.
«Я не можу сказати за всіх колег, але в тій колегії, в якій я працюю, вже напрацьовані певні підходити для перевірки робіт», - відзначив Андрій Пасічник.
12:40 Питання від Дениса Коваленко - судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Суддю зацікавило, що буде робити Комісія у разі, якщо під час тестування або виконання практичного завдання пролунає повітряна тривога або зникне світло.
«Приміщення в будівлі Комісії, в якому буде відбуватися процедура тестування, офіційно має статус сховища. Таким чином, тестування або виконання практичного завдання буде продовжуватися. Також у нас є генератори», - відповів Андрій Пасічник.
Також Дениса Коваленко зацікавило питання визначення подальшої долі кандидатів на посади суддів апеляційних судів, які вдало пройдуть конкурс і потраплять у фінальний рейтинг. Справа в тому, що на етапі подання документів учасники конкурсу, згідно до умов ВККС, не могли вказати апеляційний суд, в якому вони хотіли б здійснювати правосуддя. Вони могли зазначити лише про спеціалізацію апеляційного суду.
«Поки що все так і залишається. Буде загальний бал і підсумковий рейтинг. У кого з кандидатів найвищий бал, той першим і обирає суд. Інші обирають вже з того, що залишилося. Є також і інші думки, що перш за все слід укомплектувати апеляційні суди, де склалася критична кадрова ситуація. Можливо, слід зробити так, щоб такі суди отримали суддів якнайшвидше. Але поки що це лише дискусії», - повідомив голова ВККС.
Крім того, Денис Коваленко поцікавився, як буде відбуватися оцінювання кандидатів за результатами фінального етапу конкурсу – співбесід.
Але, на диво, Андрій Пасічник не зміг надати на це питання конкретної відповіді.
«Це питання ще обговорюється. У нас є проект нового Положення про кваліфікаційне оцінювання, де йде мова про оцінювання доброчесності та етики під час співбесід. Ми направили проект у різні громадські організації, експертам, партнерам, РСУ, щоб отримати зворотну думку. Хочу зазначити, що з цього питання ще будуть публічні консультації. Поки що можу сказати, що ми не знаємо точно, як буде проводитися оцінювання за результатами співбесід», - розповів Андрій Пасічник.
12:25 Суддя Господарського суду міста Києва Оксана Марченко поцікавилася, чи дійсно добір на посади суддів місцевих судів, який Комісія має намір оголосити у грудні 2024 року, буде тривати близько 4 років.
«Це цікаве питання. Справа в тому, що це ситуація, коли люди не враховують контекст питання. У нас є оптимістичний та негативний сценарії. Ми розуміємо, що триває війна, є низка ризиків, можуть бути проблеми з енергетикою тощо. Спрогнозувати ідеально строки процедур неможливо. Наприклад, під час конкурсу в апеляційні суди ми зіткнулися з проблемою, що кандидати не встигають отримати сертифікати про рівень володіння українською мовою. Такі нюанси впливають на строки проведення конкурсних процедур. Найбільш негативний сценарій передбачає, що добір дійсно буде тривати кілька років. Ми навіть не можемо спрогнозувати, скільки буде учасників добору. Але ми намагаємося вирішувати проблеми. Наприклад, ми запровадили процедуру подання документів від кандидатів в електронній формі, тестування теж відбуваються в електронній формі з миттєвим отриманням результату, запроваджується електронне досьє судді тощо. Комісія працює над тим, щоб добір відбувся у найбільш короткі терміни. До того ж, нам активно допомагають наші міжнародні партнери», - розповів Андрій Пасічник.
Оптимістичний сценарій проведення добору на посади суддів місцевих судів – до 2 років.
12:15 Питання від судді Новозаводського райсуду міста Чернігова Світлани Ченцової.
Суддя поцікавилася, як просувається вирішення проблеми з переведенням суддів, адже наразі досить розповсюдженою є ситуація, коли суддя кілька разів відряджається до того чи іншого суду, а остаточного призначення в цей суд отримати не може.
«Переведення суддів в інші суди здійснюється за конкурсом, потрібно пройти оцінювання, потрапити в рейтинг тощо. Ми в Комісії знаємо, що процедура переведень суддів тривалий час є заблокованою і працюємо над тим, щоб розблокувати її. Судді повинні мати можливість переводитися в інші суди», - розповів Андрій Пасічник.
Разом з тим голова РСУ Богдан Моніч висловив сумнів, що проблему переведення суддів вдасться вирішити в реаліях сьогодення.
«Після повномасштабного вторгнення у нас робота жодного суду не була припинена, тільки була змінена територіальна підсудність судів. Через це наразі існують лише відрядження суддів. Тому переведення без конкурсу наразі неможливе. До того ж, згідно до закону, можливе переведення лише тих суддів, які вдало пройшли кваліфікаційне оцінювання суддів», - зазначив голова РСУ.
12:00 Запитання від судді Харківського окружного адміністративного суду Олексія Котеньова.
Суддю зацікавили нюанси тестування на когнітивні здібності під час конкурсу в апеляційні суди.
«Який буде можливий максимальний бал за тестування на когнітивні здібності, я вам повідомити зараз не можу. Справа в тому, що це не Комісія проводить таке тестування. Тестування проводить компанія, яку законтрактували під це завдання наші міжнародні партнери. Відповідно, у них є свої внутрішні методики та локальні нормативні акти. Я не знаю точно, що саме вони будуть використовувати, яку саме методику. Точної відповіді для вас у мене немає», - розповів Андрій Пасічник.
Разом з тим, він повідомив, що за наявною інформацією, загальна база запитань, яка буде використовуватися під час когнітивного тестування – це більше 1 тис. різноманітних запитань. 50% питань – для перевірки вербального мислення, 50% - для перевірки абстрактного мислення. Питання з математичним підтекстом планується виключити взагалі.
Кількість запитань під час процедури тестування на когнітивні здібності - 40 запитань (20 для перевірки вербального мислення, ще 20 - абстрактного мислення).
Зразки запитань будуть оприлюднені Комісією перед когнітивним тестуванням. Днями будуть оприлюднені зразки завдань для конкурсу на посади суддів ВАКС та АП ВАКС.
Оприлюднено буде 55-60 питань для того, щоб кандидати зрозуміли, з чим їм доведеться мати справу.
В цілому, питання для конкурсів до ВАКС та апеляцій будуть схожими.
Ті питання, що будуть оприлюднені, використовуватися вже не будуть та будуть виключені з тестової бази.
11:50 Наступне питання - суддя Селидівського міського суду Донецької області Віктор Капітонов.
У зв’язку з тим, що 29 серпня у зв’язку з бойовими діями у Донецькій області рішенням ВРП була змінена територіальна підсудність чотирьох судів Донецької області, в тому числі і Селидівського міського суду, то суддю зацікавило, як ВККС буде здійснювати відрядження суддів цих судів в інші суди.
«Так, судді цих судів будуть відряджатися. Але вважаю, що робоча група, про яку я сьогодні вже розповідав, повинна детально опрацювати питання відряджень. Суддів потрібно відряджати в суди, де є навантаження. Але потрібно, щоб був загальний єдиний підхід до відряджень. Сподіваюся, що найближчим часом ця проблема буде вирішена», - розповів Андрій Пасічник.
Що до відряджень суддів, строк повноважень яких закінчився, то голова Комісії зазначив, що такі судді відряджатися в інші суди не будуть.
«Відрядження судді - не самоціль. Якщо немає повноважень, то як такий суддя підсилить суд? За практикою Комісії, не відряджаються в інші суди судді, які не мають повноважень, тому ще не досягається мета такого відрядження», - зазначив голова ВККС.
11:45 Питання від судді Солом’янського районного суду міста Києва Вікторії Кіцюк.
Суддя уточнила, чи правильно вона зрозуміла, що під час виконання практичного завдання в рамках іспиту на посади суддів апеляційних судів та ВАКС, кандидатам в апеляційні суди та Антикорупційний суд доведеться виконувати одразу два практичних завдання.
«Саме так, буде дві справи і треба буде написати два рішення. Одна справа буде з ухилом в матеріальні аспекти справи, інша – з ухилом в процесуальні аспекти справи. Основа модельних справ – рішення Верховного Суду. На виконання завдань відводиться 5 годин. Максимальна оцінка за кожне рішення – по 75 балів. В цілому – максимально можна набрати 150 балів. Аналогічна ситуація і з практичним завданням під час конкурсу до ВАКС та АП ВАКС. Там теж буде необхідно написати два рішення», - повідомив голова Комісії.
11:40 Наступне питання – суддя ВАКС Ігор Строгий.
Суддю Антикорупційного суду зацікавило, коли саме відбудеться тестування на когнітивні здібності кандидатів на посади суддів ВАКС та АП ВАКС, адже на дворі вже середина вересня.
«Це у вересні можливо буде початок тестування. За один день, зрозуміло, тестування не відбудеться. До того ж, це я вказав орієнтовні строки проведення тестування. Рішення Комісії про затвердження конкретних строків проведення тестування на когнітивні здібності ще не було. Можливо, рішення Комісії з цього питання буде прийняте на наступному тижні. А можливо все ж тестування розпочнеться на початку жовтня. Десь так», - розповів голова ВККС.
11:25 Суддя Господарського суду міста Києва Інна Отрош запитала у голови ВККС, що буде робити Комісія з суддями, які у 2019 роках були визнані під час кваліфікаційного оцінювання такими, що відповідають займаній посаді, але через отримання негативних висновків від ГРД мали ще проходити через пленарні засідання ВККС, які не відбулися через припинення повноважень складу ВККС. У подальшому, внаслідок законодавчих змін, такі судді все ж отримали подання про призначення на посади суддів безстроково від ВРП, а у 2024 році Велика Палата Верховного Суду винесла рішення на користь зазначеної категорії суддів.
Справа в тому, що ВККС знову розпочала викликати таких суддів на співбесіди у пленарному складі для завершення їх оцінювання за діючою вже зараз процедурою.
Також Інна Отрош запитала, чи відчуває ВККС тиск з боку Громадської ради доброчесності.
«Ніякого мобінгу Комісії з боку ГРД бути не може. У нас нормальні, конструктивні відносини, які дозволяють нам проводити відповідні процедури. Я особисто ніяких проблем у відносинах з ГРД не бачу», - відповів Андрій Пасічник.
Що до питання про проблему зазначеної категорії суддів, то голова Комісії повідомив, що ніякого конкретного рішення щодо зазначених суддів Комісією прийнято не було.
«Справа в тому, що Комісія не розглянула це питання по суті, не прийняла конкретного рішення. Мова йде лише про те, щоб включити його у порядок денний. Будь-який член Комісії, як незалежна особа у своїй професійній діяльності, має право звернутися до голови Комісії з пропозицією включити у порядок денний будь-яке питання, яке, як він вважає, має бути розглянуте Комісією у пленарному складі. Член Комісії запропонував розглянути це питання. Мова не йшла про прийняття якогось конкретного рішення. Мова йшла лише про процедурний момент – включення у порядок денний. Це було зроблено, ось і все», - дещо ухильно відповів Андрій Пасічник.
Також Інна Отрош задала питання, на який підставі тоді члени ВККС продовжують збирати інформацію, надсилаючи запити таким суддям?
«Я не зможу дати відповідь на це питання. Я не можу бути обізнаний про всі запити, які надсилаються кожним членом ВККС до суддів. Мені потрібно для початку зрозуміти, хто до кого з чим конкретно звертався. Разом з тим хочу нагадати, що більше 500 суддів судів першої інстанції беруть участь у конкурсі в апеляційні суди. Зараз триває підготовка до співбесід, які ми плануємо розпочати вже у січні. Багато запитів члени Комісії направляють зараз саме в рамках підготовки до співбесід», - повідомив Андрій Пасічник.
11:10 Питання щодо долі суддів, які були у 2022 році безстроково відряджені наказами тодішнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва в різні суди, з судів, що опинилися на окупованій території
Суддя Придніпровського райсуду міста Черкаси Тетяна Комплєктова запитала у голови ВККС, коли та як будуть припинені безстрокові відрядження таких суддів
«Це питання скоріше до Вищої ради правосуддя, а не до ВККС. Нам про цю проблему відомо, таких суддів нараховується близько 360. Ми обговорювали це питання з ВРП, але технічно саме у нас припинити такі відрядження можливості немає. Створена і працює робоча група за участю ВРП, ВККС та ДСА, яка розробляє зміни у нормативні акти, що дозволить припинити такі відрядження. Ми очікуємо, що ця проблема буде вирішена до кінця 2024 року», - зазначив Андрій Пасічник.
11:00 Почалися питання від делегатів до голови ВККС.
Суддя Октябрського районного суду міста Полтави Андрій Лизенко поцікавився, чи буде знижено прохідний бал за етап тестування когнітивних здібностей (конкурс в апеляції), адже наразі за цей етап потрібно набрати 75% від максимального можливого балу.
«У нас немає юридичних можливостей знизити прохідний бал, так передбачено законом. Комісія хотіла б мати можливість зменшити прохідний бал за цей етап, але наразі це неможливо», - відповів Андрій Пасічник.
Разом з тим, він зазначив, що ВККС намагається все ж змінити методику когнітивного тестування, щоб вона була більш наближеною до юридичної професії.
«Ми працюємо з компанією, яку міжнародні партнери відібрали для проведення когнітивного тестування. Ми домовилися про те, що буде трішки змінена методика, щоб в тестах, які будуть застосуватися під час конкурсу на посади суддів апеляційних судів, був дещо зменшений математичний компонент. Під час конкурсу на посади в Службі дисциплінарних інспекторів кількість питань, які вимагали математичних знань, була достатньо високою. Ми ж кажемо про те, що ми тестуємо не математиків, а юристів, тому можливо слід зменшити математичний компонент. Нам вдалося досягти певних домовленостей - буде більше питань для перевірки абстрактного мислення і вербального мислення кандидатів. Перемовини з цього питання ще тривають, але прогрес вже є», - повідомив Андрій Пасічник.
10:50 Також ВККС проводить кваліфікаційне оцінювання суддів, яке, нагадаємо, у різних формах триває з 2016 року.
Як повідомив Андрій Пасічник, у 2023-2024 роках ВККС провела оцінювання 133 суддів. При цьому 104 судді були визнані такими, що відповідають займаній посаді, а 29 такими, що не відповідають займаній посаді.
Щодо планів на майбутнє, то як зазначив голова ВККС, наразі пріоритет віддано конкурсам на посади суддів апеляційних судів та ВАКС.
Добір на посади суддів судів першої інстанції також в пріоритеті.
Крім того, за словами голови ВККС, досягненням Комісії є те, що вдалося встановити добрі відносини з Громадською радою міжнародних експертів (ГРМЕ), яка буде працювати в Києві під час конкурсу до ВАКС.
10:45 Розпочалася доповідь голови ВККС Андрія Пасічника.
Голова ВККС подякував делегатам за те, що як він зазначив, 18 вересня вони продемонстрували «державницьку позицію» при голосуванні за рішення, які «підсилять позицію України під час перемовин з ЄС».
Андрій Пасічник розповів, що головна перемога ВККС прямо зараз – це призначення майже 286 суддів у суди першої інстанції з числа учасників різних доборів на посади суддів, а також суддів, у яких раніше закінчився п’ятирічний термін повноважень.
Що стосується конкурсу в апеляційні суди, то наразі Комісія готується до кваліфікаційного іспиту – тестування на знання норм права, яке, як відомо, відбудеться з 2 по 23 жовтня.
Другий етап конкурсу – тестування на виявлення когнітивних здібностей, буде проведений у листопаді і завершиться до 20 листопада 2024 року.
Третій етап – практичні завдання. Кандидати будуть писати не повне модельне рішення, а мотивувальну та резолютивну частини рішення. Максимальний бал – 150 балів. Третій етап буде тривати з листопада по грудень 2024 року. При цьому Комісія одразу ж, не чекаючи, поки всі кандидати напишуть практичні завдання, розпочне їх перевірку.
Таким чином, до 31 грудня 2024 року всі іспити в рамках конкурсу в апеляційні суди будуть завершені. У 2025 році відбудуться співбесіди за участю ГРД.
Також, розпочинається практична частина конкурсу на посади суддів Вищого антикорупційного суду та його Апеляційної палати.
У вересні відбудеться перший етап конкурсу, який за черговістю відрізняється від конкурсу до апеляційних судів.
Перший етап - тестування когнітивних здібностей, відбудеться у вересні.
Другий етап - тестування на знання норм права, відбудеться у жовтні.
Третій етап – практичне завдання, відбудеться до кінця 2024 року.
Автор: В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
