XX з’їзд суддів України 18 вересня 2024 року розпочинає свою роботу.
Також, ймовірно, делегатам З’їзду доведеться працювати ще й 19 вересня.
Участь у роботі З’їзду суддів візьмуть 277 делегатів від судів усіх рівнів згідно до спеціалізації.
З’їзд суддів буде проходити у два етапи. Другий етап заплановано на березень 2025 року.
Під час першого етапу З’їзду планується обрати суддю Конституційного Суду України по квоті З’їзду суддів, а також затвердити оновлену редакцію Кодексу суддівської етики.
18:30 Перший день роботи XX з'їзду суддів завершився.
19 вересня з'їзд заслухає делегатів, які бажають виступити з тих чи інших проблем судової влади.
Також очікуються доповіді голови ВККС та в. о. голови Державної судової адміністрації.
18:05 Голова комісії з підрахунку результатів таємного голосування, суддя Господарського суду міста Києва Віта Бондарчук, оголосила результати голосування за суддю КСУ:
Олійник Алла - 191 голос «за»
Не підтримую жодного - 81
Недійсні бюлетені - 1
Погашено - 1
Отже, суддею КСУ обрана суддя Верховного Суду Алла Олійник.
«Ви проявили мудрість. Хочу вам подякувати за те, що ви повірили в мене» ,- звернулася до делегатів з'їзду Алла Олійник.
17:30 Розпочався підрахунок голосів.
16:45 Зазначимо, що згідно з новими правилами обрання суддів КСУ по квоті з'їзду суддів (діють з 2022 року), застосовується рейтингове, тобто фактично попереднє, голосовуння за кандидатів на посаду судді КСУ.
Переможець рейтингового голосування включається у бюлетень, після цього відбувається голосування вже за обрання судді КСУ.
Оголошено результати таємного рейтингового голосування за суддю КСУ:
Олійник Алла - 121 голос "за"
Яновська Олександра - 99
Не підтримую жодного - 49
Недійсні - 5 бюлетенів
Таким чином, відбудеться голосування за суддю Верховного Суду Аллу Олійник.
Саме її прізвище буде внесено у бюлетень для голосування.
Головуючий на з'їзді Богдан Моніч ще раз закликав делегатів з'їзду обрати сьогодні суддю КСУ.
.jpg)
16:30 З'їзд суддів проголосував за нову редакцію Кодексу суддівської етики.
Доповідаючи про необхідність затвердження нової редакції Кодексу, Єгор Краснов зазначив, що вже настав час для оновлення Кодексу суддівської етики.
Сам Кодекс був прийнятий з'їздом суддів ще у 2013 році, однак з того часу як в Україні, так і в судовій владі в цілому, багато чого змінилося.
Нова редакція Кодексу приділяє увагу питанням публічної поведінки суддів, зокрема у соцмережах, захисту незалежності судової гілки влади, проблемам суддівського самоврядування та можливості використання суддями штучного інтелекту під час підготовки судових рішень.
Під час обговорення змін до Кодексу серед делегатів виникли дискусії, зокрема щодо практики коментування рішень судів та суддів та розуміння Кодексом терміну "доброчесність".
У підсумку, голоси делегатів розподілилися наступним чином:
"За" затвердження Змін до Кодексу - 188 делегатів
Проти - 40
Утрималися - 15
Тепер Рада суддів України має розробити нову версію Коментаря до Кодексу суддівської етики.
15:15 З'їзд суддів відновив роботу після перерви
Член РСУ Єгор Краснов презентує оновлену редакцію Кодексу суддівської етики.
14:00 Як раніше писала «Судово-юридична газета», Кабмін у проекті державного бюджету на 2025 рік пропонує ввести «ноу-хау», і установити, що судді першої інстанції може виплачуватися премія за результатами його роботи у розмірі до 40% посадового окладу за кожен місяць. Під час з’їзду суддів України, який проходить 18 вересня, голова Ради суддів України Богдан Моніч пояснив, звідки взялася ця ідея.
«Я вам розкажу, це не секрет. Стосовно виникнення ідеї про премії – це перша ознака розуміння, що настав час суддям хоча б першої інстанції дещо підвищити суддівську винагороду. Ми спілкуємось з Мінфіном з цього приводу – на жаль, вони поки не знають, як це зробити.
Чому виникла ідея саме про премії – тому що підвищення суддівської винагороди незворотно потягне перерахунок довічного грошового утримання суддям. Якщо готові підвищити працюючим суддям, то коштів в мільярд на перерахунок тим, хто у відставці, поки не готові.
Ми ж переконуємо – робіть правильно. Внесіть зміни до профільного закону. Підвищіть усім суддям першої інстанції суддівську винагороду.
Це поки на рівні дискусії. Ми розуміємо, що премії це шлях в нікуди. Але треба вносити зміни у профільний закон і підвищувати суддівську винагороду суддям першої інстанції» - зазначив він.
«Ми відстоювали пропозицію про 10-15% надбавки суддям у прифронтових територіях, і є зараз законопроект. Бо немає зараз коштів фізично, щоб зараз привести у відповідність суддівську винагороду.
Другий пріоритет, на яким ведеться щоденна робота – щоб хоча б працівникам апарату, повернувшись до законопроекту 6311, розглянути якісь коефіцієнти» - зазначив голова РСУ.
Він додав, що обрання судді КСУ це маркер, чи свідомі судді того, що перед Україною стоять певні завдання з європейської інтеграції. «Сьогодні це не той час, щоб ставити ультиматуми» - додав він.
Це обговорення виникло з огляду на виступ голови Вищої ради правосуддя Григорія Усика, який вважає, що голосування за нового суддю КСУ може бути зірване через обурення суддями «заморожуванням» посадових окладів.
Григорій Усик заявив, що обрання судді КСУ це зокрема вимоги міжнародних партнерів та суспільства.
«Ми хочемо цього чи не хочемо, ми мусимо відповідати цим стандартам. Одним зі стандартів є забезпечення стандартів КСУ. Тому я закликаю вас не зривати голосування» - зазначив він.
Усик пояснив, що соціальні стандарти у бюджеті на 2025 рік значно понижені. «Чи зрозуміють нас громадяни, якщо ми інтереси свого матеріального забезпечення будемо ставити вище суспільних інтересів. Прошу врахувати вашу місію» - звернувся Усик до делегатів з’їзду.
13:50 Перерва до 15:00, делегати отримують бюлетені для голосування.
.jpg)
13:30 Перед делегатами з'їзду виступив голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик.
Його промова була дещо заплутаною, однак фактично звелася до того, що з'їзд суддів обов'язково має сьогодні обрати суддю КСУ.
"Кандидати достойні, треба обирати суддю КСУ. Я тут чув розмови, що не треба обирати суддю КСУ, що треба зірвати вибори. Не потрібно так робити", - повідомив делегатам голова ВРП.
Голову ВРП підтримав голова РСУ Богдан Моніч, який заявив, що обрати суддю КСУ від з'їзду суддів "вимагає український народ".
13:20 Головою редакційної комісії з'їзду обрана суддя КГС ВС Тетяна Малашенкова.
13:10 Перед делегатами виступила суддя Верховного Суду Олександра Яновська.
Кандидат коротко повідомила, що необхідно забезпечити захист прав суддів.
«Ми перш за все люди і ми маємо право на повагу до наших прав та до нашої професії»,- розповіла Олександра Яновська.
Вона додала, що у КСУ планує захищати права суддівської спільноти.
«Судді потребують захисту і дотримання їх гарантій»,- зазначила Олександра Яновська.
Крім того, вона розповіла про свою діяльність як викладача НШСУ та представника в CEPEJ.
Щодо відрахувань на ЗСУ, Олександра Яновська повідомила, що спочатку відраховувала 60% від винагороди, а потім (і зараз) - 30%. Також вона додатково перераховує донати.
Делегати запитали у кандидатки, чому Пленум ВС у 2023 році не підтримав суди у питанні справедливості розрахунку розміру суддівської винагороди.
Олександра Яновська ухилилася від прямої відповіді, зазначивши, що тоді так склалася ситуація і так вирішив Пленум ВС.
Також кандидатці дорікнули тим, що вона ніколи не працювала в суді першої інстанції.
«Колись я себе не бачила суддею, я займалась адвокатською діяльністю, також я багато чого досягла у правовій науці», - відповіла Олександра Яновська.
Цікаво, що делегатів зацікавило, ким зараз відчуває себе Олександра Яновська - суддею, адвокатом чи науковцем-правником.
«Я відчуваю себе суддею. Я можу це сказати чітко. Я з великою повагою ставлюся до суддівського корпусу»,- відповіла Олександра Яновська.
Також судді довелося відповідати і на питання типу - «як ви розумієте відповідальність перед Богом?», а також «чи згідна Олександра Яновська стати головою КСУ?»
«Адміністративні посади мене не надто цікавлять», - зазначила кандидат.
Також Олександра Яновська підтримала ідею, що до розробки Стратегії розвитку судової влади необхідно залучати судову владу, зокрема З'їзд суддів.
«Однак це має бути ґрунтовна підготовка питання» ,- зазначила суддя.
Наостанок Олександра Яновська повідомила, що не завжди погоджувалася з колегами під час розгляду у Великій Палаті ВС справ «суддів Майдану».
Вона зазначила, що проблема полягає в тому, що справи учасників Майдану нерідко розглядалися суддями цивільної спеціалізації, які не були готові до розгляду такої категорії справ, навіть проти їх волі.
На думку Олександри Яновської, на такі нюанси слід звертати увагу, адже у 2014 році деякі судді працювали в умовах стресу.
12:20 Перед делегатами з'їзду виступила кандидат на посаду судді КСУ, суддя КЦС ВС Алла Олійник.
Вона розповіла, що пройшла професійний шлях від наукового консультанта КСУ до судді Верховного Суду.
Алла Олійник зазначила, що їй добре відомі проблеми судової спільноти, зокрема в питаннях судової винагороди. Це, наприклад, незадоволення суддів «замороженням» розрахункового розміру посадового окладу на рівні 2 102 гривні.
Також Алла Олійник відзначила, що вона є суддею цивільної спеціалізації, що може бути корисним для КСУ та судової спільноти.
Крім того, кандидатка згадала, що на посаді члена ВРЮ/ВРП розглядала справи «суддів Майдану». Разом з тим Алла Олійник зазначила, що була справедливою.
«За кожне своє слово я несу відповідальність», - повідомила делегатам Алла Олійник.
У делегатів з'їзду виникли питання щодо діяльності Алли Олійник на посаді члена ВРП.
«Я можу вам подивитися у вічі. Мені не соромно за мою роботу у ВРЮ та ВРП. Тоді ми дійсно вирішували питання щодо звільнення суддів. Але ми робили це згідно до закону. ВРЮ та ВРП тоді не завжди приймали рішення саме про звільнення суддів. Масового звільнення суддів не було. Але дійсно були факти свавільних рішень суддів, за які їм треба було відповідати згідно до закону. Так, ми звільняли деяких суддів, але слід зазначити, що більшість таких рішень була залишена в силі рішеннями Верховного Суду. Крім того, я нагадую, що у 2014 році з'їзд суддів обрав мене у склад ВРЮ. Мене обрали у ВРЮ не для захисту суддів з будь-яких підстав, а для справедливого розгляду їх дисциплінарних справ,» - розповіла делегатам Алла Олійник.
Цікаво, що суддя Межівського райсуду Дніпропетровської області Олексій Гончаренко підняв питання взагалі про доцільність обрання судді КСУ.
«Для чого нам обирати суддю КСУ? Який толк для суддів від КСУ? Цей суд роками не розглядає конституційні подання, в тому числі подання, які стосуються проблем судової влади», - зазначив Олексій Гончаренко.
Алла Олійник повідомила, що розуміє претензії до роботи КСУ, однак комусь треба вирішувати проблеми КСУ і вона розуміє, що треба зробити, щоб КСУ працював краще.
Суддю КГС ВС Віталія Зуєва зацікавило, чи відраховує Алла Олійник зараз гроші на ЗСУ з власної суддівської винагороди.
«Спочатку я відраховувала 60% від винагороди, потім - 50%, потім - 30%. В той час, як ви знаєте, дехто взагалі не відраховував нічого. Зараз ми відраховуємо 20% від розміру винагороди. До того ж, є окремі прохання про допомогу, на які я реагую. Я регулярно переказую донати. Буду робити відрахування й надалі», - розповіла Алла Олійник.
11:30 У роботі з'їзду суддів беруть участь 274 делегати.
11:20 Головою лічильної комісії з'їзду обраний суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Олександр Беспалов.
11:15 Головуючий на з'їзді Богдан Моніч закликав делегатів обрати суддю КСУ та прийняти оновлену редакцію Кодексу суддівської етики. Це, зокрема, необхідно зробити заради «євроінтеграційних зусиль України».
Щодо перспектив обрання двох членів ВРП у наступному році, Богдан Моніч зазначив, що наразі вже є проблема з кількістю претендентів на посади членів Ради правосуддя по квоті з'їзду суддів, адже з 12 кандидатів частина вже раніше отримала негативні висновки від Етичної ради і навряд чи зможуть претендувати на посади членів ВРП. Разом з тим, не хотілося б доводити ситуацію до моменту, коли ВРП втратить кворум, оскільки наявність у складі ВРП членів Ради правосуддя з числа представників з'ізду суддів, є критично важливою для ВРП.
Ще одна проблема - дотримання квот. Члени ВРП, у яких закінчуються повноваження, Віталій Саліхов та Інна Плахтій, представляють суди загальної юрисдикції. Разом з тим, може бути так, що після Етичної ради обирати доведеться з тих кандидатів, що отримають позитивні висновки Етичної ради, без врахування квот і юрисдикцій.
Аналогічні проблеми можуть виникнути і з претендентами на посади суддів Конституційного Суду по квоті з'їзду суддів.
Щодо перспектив другої частини з'їзду, то, як повідомив Богдан Моніч, друга частина з'їзду може тривати не менше чотирьох днів, адже порядок денний буде величезний - вибори двох суддів КСУ, двох членів ВРП тощо.
10:45 Головуючим на з'їзді обрано голову РСУ Богдана Моніча, а секретарем з'їзду - суддя Господарського суду міста Києва Оксана Марченко.
10:35 На з'їзді суддів присутні також голова Вищої ради правосуддя, заступник голови ВККС Олексій Омельян, в. о. голови ДСА Максим Пампура.
Конституційний Суд обмежився вітальним листом на адресу з'їзду за підписом в. о. голови КСУ Віктора Кривенко.
10:30 З вітальним словом виступив голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.
Голова ВС назвав XX з'їзд суддів «історичним».
Він розповів, що вже 2,5 роки суддівська спільнота живе та працює у стані великого напруження. Судовій владі довелося долати труднощі, викликані війною - евакуація судів, суддів та судових справ, зміна підсудності справ, руйнування будівель судів тощо. Також суди зіткнулися з величезною кількістю справ, які для більшості суддів були новими - відшкодування збитків, заподіяних війною, справи щодо воєнних та військових злочинів тощо.
К досягненням судової влади за час війни Станіслав Кравченко відніс те, що діяльність чималої кількості судів вдалося відновити, зокрема у Херсоні.
Крім того, відновлена діяльність ВРП та ВККС, ефективно працює Рада суддів України, яка швидко реагує на проблеми, що виникають у діяльності судової влади.
«Судова влада втрималася та довела свою ефективність», - зазначив голова ВС.
Також Станіслав Кравченко закликав делегатів з'їзду обрати суддю КСУ, а у подальшому - членів ВРП.
10:15 XX з'їзд суддів розпочав роботу.
В цілому, порядок роботи XX з’їзду суддів виглядає так:
обрання трьох суддів Конституційного Суду України по квоті з’їзду суддів
обрання двох членів Вищої ради правосуддя (у березні 2025 року закінчується строк повноважень членів ВРП Віталія Саліхова та Інни Плахтій)
переобрання складу Ради суддів України (діючий склад працює з 2021 року)
затвердження оновленої редакції Кодексу суддівської етики
Звіт Ради суддів України
Інформація Вищої кваліфікаційної комісії суддів про її діяльність
Інформація Державної судової адміністрації щодо фінансового та матеріального забезпечення судів.
Слід зазначити, що більшість кадрових питань – обрання ще двох суддів КСУ, а також обрання двох членів Вищої ради правосуддя, З’їзду суддів доведеться вирішувати у наступному році, адже наразі ще не готові висновки Дорадчої групи експертів та Етичної ради щодо кандидатів у КСУ та ВРП.
Що ж до кандидатів на ще одну посаду судді КСУ, то 18 вересня делегати з’їзду будуть обирати серед двох претенденток – суддів Верховного Суду, які у травні отримали позитивні висновки від Дорадчої групи експертів.
Олійник Алла Сергіївна – суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. У 1999-2003 роках Алла Олійник працювала у Конституційному Суді на посаді наукового консультанта судді КСУ. У 2003-2007 роках – суддя Шевченківського районного суду міста Києва. З 2007 по 2011 роки – суддя Апеляційного суду міста Києва. З 2010 по 2017 роки – суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. З 2017 року – суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Крім того, з 2014 по 2017 роки Алла Олійник була членом Вищої ради юстиції/правосуддя по квоті З’їзду суддів.
Цікаво, що у разі обрання на посаду судді КСУ Алла Олійник може встановити унікальне досягнення – вона не тільки здійснювала правосуддя у двох касаційних судах, але була членом Вищої ради юстиції/правосуддя і може стати суддею Конституційного Суду.
Яновська Олександра Григорівна – суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Кандидатка має великий досвід як адвокатської діяльності, так і наукової та викладацької діяльності. Адвокатську діяльність Олександра Яновська розпочала ще у 1994 році, а у 2000 році – викладацьку. До призначення у 2017 році на посаду судді Верховного Суду Олександра Яновська працювала на посаді професора кафедри правосуддя КНУ ім. Т. Шевченка. Як суддя Касаційного кримінального суду ВС обиралася суддею Великої Палати Верховного Суду.
Крім того, у 2015 році Олександра Яновська була суддею ad hoc ЄСПЛ. З 2022 року Олександра Яновська є представником України в Європейській комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ). Доктор юридичних наук.
Автор: В’ячеслав Хрипун
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
