Судова влада ухвалює рішення на основі законів, а не бюджетних чи політичних інтересів. Про це зазначив голова Ради суддів України Богдан Моніч у відповідь на заяву міністра фінансів Сергія Марченка щодо «розбалансування» бюджету через рішення судів на користь громадян.
Як писала «Судово-юридична газета», під час години запитань до Кабміну 20 вересня, відповідаючи на питання голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галини Третьякової про те, як бути із заборгованістю Пенсійного фонду за рішеннями національних і міжнародних судів у 140 мільярдів грн, Сергій Марченко зазначив, що «варто було б провести окреме обговорення, чому у нас такі рішення виникають, чому суди України приймають рішення, які фактично шкодять інтересам держави Україна, розбалансовуючи бюджет і створюючи передумови, коли ми не зможемо профінансувати базові потреби».
«140 мільярдів гривень – це досить непомірна ціна в мирних умовах. Я вважаю, це потенційним злочином в умовах військового часу намагатися вирішувати питання з виплатами такими і шукати ці кошти» - вказав міністр.
Голова Ради суддів України Богдан Моніч зазначив, що змушений категорично заявити – слова міністра фінансів Сергія Марченка про те, що рішення судів «шкодять інтересам держави» та «розбалансовують бюджет», є неприпустимими і підривають самі основи правової держави. «Такі висловлювання ставлять під сумнів конституційний принцип незалежності судової влади, гарантований Конституцією України» - зазначив він.
«Судова влада ухвалює рішення на основі законів, а не бюджетних чи політичних інтересів. Заборгованість за судовими рішеннями є наслідком невиконання державою своїх зобов'язань перед громадянами. Рішення судів, які захищають права громадян, не можуть вважатися злочинними чи такими, що шкодять державі. Навпаки, невиконання таких рішень є прямим порушенням прав людини і шкодить державі як інституції.
Також необхідно підкреслити, що більшість рішень судів, на які посилається пан міністр, обумовлені тим, що уряд намагається обмежувати соціальні гарантії громадянам усупереч Конституції та законам України. Це часто відбувається через ухвалення закону про державний бюджет, а не шляхом внесення змін до профільних законів. Крім того, досить часто обмеження прав громадян здійснюється через підзаконні нормативно-правові акти, що є прямим порушенням принципу верховенства права.
Що стосується «комплексних реформ», про які згадує міністр, варто зазначити, що багато з них затягуються на роки, в той час, як люди змушені боротися за свої права в судах. Це не свідчить про недосконалість судової системи, а, швидше, про проблеми у реалізації соціальної політики уряду» - підкреслив Богдан Моніч.
Він також нагадав, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) використовує трискладовий тест для оцінки обмежень прав за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Для того, щоб обмеження було законним, воно повинно:
- бути передбаченим законом;
- мати легітимну мету;
- бути необхідним у демократичному суспільстві.
«У багатьох випадках рішення національних судів на користь громадян відображають саме невідповідність дій держави цим критеріям. Держава зобов'язана діяти в рамках закону, а суди забезпечують виконання цього обов'язку» - підсумував голова РСУ.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
