Як відомо, в проекті Державного бюджету на 2025 рік заморожують соціальні стандарти – прожитковий мінімум, мінімальну зарплату тощо. Під час обговорення проекту у Верховній Раді народні депутати задалися питанням – чому у такому разі не скорочуються зарплати чиновникам? Втім, як пояснили в Уряді, «кожна гривня, яка покривається у соціальному бюджеті – це кошти, які нам спонсорують міжнародні партнери». А вони підвищення соціальних стандартів на наступний рік не погоджували.
Дивитися «правді у вічі» закликала колег голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна. В той же час, вона підкреслила неможливість зменшувати зарплати в антикорупційних органах. Нагадаємо, що на важливості належного фінансового та організаційного забезпечення антикорупційних органів постійно наголошують міжнародні партнери.
За даними дашборду Мінфіну, наразі керівник структурного підрозділу НАЗК отримав за серпень близько 96 тисяч грн, у керівника структурного підрозділу в АРМА середня зарплата склала – 82,6 тисяч грн. Також, на відміну від суддів і прокурорів, при підрахунку окладів у НАБУ, САП і НАЗК в 2025 році пропонують застосовувати «звичайний» прожитковий мінімум в 3028 грн.
Як свідчать дані Мінфіну про отримані зарплати за серпень 2024 року, керівництво Національного агентства з питань державної служби (НАДС) отримало 227,8 тисяч грн, Національної комісії у сферах енергетики та комунальних послуг – 223,6 тисяч грн, Національної сервісної служби України – 216, 9 тисяч грн тощо.
Чому соціальні стандарти не підвищують, натомість у проекті бюджету йдеться про збільшення витрат на міністерства та відомства, зокрема підвищення зарплат держслужбовців, пояснила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
«Якщо зібрати видатки на оплату праці по всіх програмах, окрім сектору безпеки й оборони, то в 2025 очікується зростання на 12,3%. Це грейдова система. Зросли не зарплати як такі, а видатки, оскільки ця система передбачає урівнювання всіх державних органів і підведення їх до єдиних стандартів.
У підсумку всі органи влади страшно незадоволені, тому що в найменш оплачуваних спеціалістів зарплата зросла, а в тих, у кого вона була більша, повністю урізалась. І це зазвичай менеджмент середньої і вищої ланки в органах державної влади.
Тут є проблема і питання, тому що це кваліфіковані люди, і ми не хотіли б їх втрачати у державній службі, але був прийнятий такий підхід. До речі, грейдова система оплати праці – це одна з вимог Європейського Союзу якось навести порядок в цих заробітних платах і, крім всього іншого, прибрати, елементи непотизму, коли працівники, які подобаються керівництву, отримують у рази вищі зарплати за рахунок премій. Зараз 70% - це фіксований оклад, а 30% - премія» - зазначила вона.
На питання, чому середня зарплата чиновників за серпень 2024 року склала 55 тисяч грн в умовах обмеженого ресурсу Роксолана Підласа зауважила, що треба взяти до уваги, що Мінфін враховує дані також і стосовно зарплат в судах та антикорупційних органах.
«Візьміть до уваги, що тут враховуються антикорупційні органи, суди і так далі. А ви підіть і спробуйте зменшити оплату праці в антикорупційних органах – це неможливо, я вам чесно і відверто це скажу.
Плюс, на середнє значення сильно вплинули відпустки і виплата «відпускних», весною, наприклад, середня зарплата була нижчою» - зауважила вона.
Стосовно заморожування соціальних стандартів в проекті бюджету на 2025 рік, то, за словами голови комітету, проект бюджету «балансували за рахунок «соціалки», тому що за рахунок чогось іншого його балансувати неможливо».
«Наступні за видатками категорії – освіта й медицина, і кожен з цих бюджетів удвічі менший, ніж відведений на соціалку, там складно щось результативно оптимізувати.
По-перше, Міністерство соціальної політики постійно займається верифікацією отримувачів соціальних виплат і підвищенням їх адресності. Якщо подивитись на використання ним коштів, то в них є економія. Ми їм закладаємо на програми кошти, й за ними є економія, тому це можна скорочувати.
Основний тягар зі скорочення взяв на себе Пенсійний фонд: ми скоротили видатки на нього в 2025 році на 34 млрд грн. Там є кілька причин. Я не впевнена, що це залишиться так у фінальній версії бюджету, тому що це, звісно, точка напруги.
Фактично це скорочення програм Мінсоцу для конкретної людини, яка отримує допомогу, ніяк не відобразиться на її житті: всі, хто отримував її, будуть отримувати й надалі» - підкреслила вона.
Щодо заморожування прожиткового мінімуму, то тут Роксолана Підласа поділяє думку колеги Галини Третьякової про те, що необхідно прийняти закон, яким «відв’язати» цю величину він інших, адже у разі зростання ПМ, зростають й інші виплати, у тому числі, зарплати в органах влади.
«Стосовно прожиткового мінімуму – на жаль, його неможливо довести до показника реального прожиткового мінімуму, оскільки до нього прив'язано багато виплат.
Я вже багато разів говорила, що взагалі потрібно відв'язатися від категорії «прожитковий мінімум» при розрахунках в бюджеті. Тому що це викликає дуже багато негативу до держави, коли ми нібито говоримо в офіційному документі, в державному бюджеті, що людина повинна могти прожити на 3 тис. грн, при цьому Міністерство соціальної політики на сусідній вулиці обраховує фактичний, реальний прожитковий мінімум десь на рівні 9 тис. грн.
Натомість варто встановити якусь базову розрахункову величину й прив'язувати до неї зарплати суддів, прокурорів, антикорупційних органів тощо» - зазначила Роксолана Підласа.
Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», міністр соціальної політики Оксана Жолнович 20 вересня закликала народних депутатів повернутися до розгляду законопроекту 3515, яким планується відв'язати «мінімалку» від прожиткового мінімуму. Таким чином, вона відповіла на запитання, чому в проекті Держбюджету на 2025 рік прожитковий мінімум «заморозили» на рівні 2024 року. Справа у тому, що зростання прожиткового мінімуму призводить до перерахунку, зокрема, зарплат працівникам окремих установ.
Цей законопроект передбачає, що зі зростанням прожиткового мінімуму зарплати більше не зростатимуть. «Збільшення розміру прожиткового мінімуму призводить до необхідності проведення автоматичного перерахунку заробітної плати працівників бюджетної сфери та пошуку додаткових видатків бюджетів», - наголошується в пояснювальній записці.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
