На виплату пенсій пенсіонерам силових структур та «чорнобильцям» за рішеннями судів витрачено 66,5 млрд грн. Про це заявили у Рахунковій палаті 24 жовтня за результатами аудиту ефективності Пенсійного фонду і рекомендували внести зміни до пенсійного законодавства, аби економити видатки бюджету.
«Ми виявили значні проблеми із системою фізичної ідентифікації пенсіонерів, особливо переселенців та тих, хто знаходиться на тимчасово окупованих територіях.
Існують законодавчі прогалини, що створюють умови для отримання пенсій у підвищених розмірах, зокрема, пенсіонерам, що були військовослужбовцями силових структур та особам, які проживають у радіоактивно забрудненій місцевості. Підвищення пенсій цим категоріям за рішеннями судів призвели до додаткового навантаження на бюджет ПФУ у розмірі 66,5 млрд грн у рік.
Результати цього аудиту є важливим сигналом щодо нагальності реформ, спрямованих на формування соціально справедливої, прозорої та стійкої пенсійної системи. У своїх рекомендаціях ПФУ, Мінсоцполітики та Мінфіну ми, зокрема, наголошуємо на необхідності вдосконалення нормативно-правової бази задля оптимізації витрат бюджету ПФУ, а також підсиленні процесів ідентифікації пенсіонерів.
Зазначу, що окремі порушені Рахунковою палатою під час аудиту питання уже почали вирішуватися Урядом» - підкреслила голова Рахункової палати України Ольга Піщанська.
Це твердження перегукується із заявою міністра фінансів Сергія Марченка про те, що потрібно «провести окреме обговорення, чому українські суди приймають рішення, які фактично шкодять інтересам держави Україна, розбалансовуючи бюджет». Нагадаємо, так він відповів на питання голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галини Третьякової, яка зазначила, що заборгованість за рішеннями національних і міжнародних судів тільки у Пенсійного фонду сягає сьогодні 140 мільярдів. Тобто, за рішеннями на користь громадян, які відсуджують у держави належні їм виплати.
«Давайте визначимося і будемо відвертими. 140 мільярдів грн – це досить непомірна ціна в мирних умовах. Я вважаю, це потенційним злочином в умовах військового часу намагатися вирішувати питання з виплатами такими і шукати ці кошти» - відверто відповів Сергій Марченко.
При цьому, як повідомила голова Рахункової палати Ольга Піщанська, майже 50% видатків на виплату пенсій у 2022-2023 роках було покрито завдяки залученню міжнародних позик і грантів, зокрема через проект, донором якого є Уряд США. Йдеться 12,7 млрд доларів США, які, за її словами, дали змогу відшкодувати майже половину видатків на виплату всіх пенсій за 2022 та 2023 роки.
Пенсія залежатиме від офіційного доходу – Уряд готує пенсійну реформу
Наприкінці вересня у Кабміні активно заговорили про пенсійну реформу і сподівання прийняти її до кінця 2024 року. Питання, вочевидь, стоїть гостро, адже фінансова підтримка міжнародних партнерів не безкінечна.
Про необхідність пенсійної реформи наголошують і у МВФ. Оновлений в жовтні Меморандум з МВФ передбачає, що певні зміни у пенсійному законодавстві треба подати у парламент до березня 2025 року. Зокрема, це стосується виплати спецпенсій і ситуацій, коли обмеження пенсій визнається неконституційним – щоб визнання неконституційною певної обмежувальної норми не призводило до відновлення попереднього регулювання для особи.
Як писала «Судово-юридична газета», у вересні міністр соціальної політики Оксана Жолнович повідомила, що Кабмін готує для внесення до Верховної Ради пакет законопроектів про пенсійну реформу.
Ця комплексна реформа, за її словами, складається із реформи солідарних пенсій і запровадження обов'язкової накопичувальної пенсії.
«Потрібно, щоб кожна людина в майбутньому мала можливість отримати заміщення свого заробітку не нижче 60%. Це рівень хороших європейських країн, коли заробітна плата впродовж життя… ти сплачуєш певні внески в накопичувальну систему або в солідарну, і на пенсії з цих заощаджень тобі виплачують приблизно 60% того заробітку, який ти мав впродовж життя» - зауважила Оксана Жолнович.
За її словами, даний пакет законів вже підготовлений.
«Ми з Мінфіном по солідарній системі вираховуємо останні можливості, тому що він потребує ресурсу, щонайменше там 30 мільярдів гривень для того, щоб вона якісно стартувала» - зауважила міністр.
Також вона зазначила, що сьогодні пенсійне законодавство не прив'язує до прожиткового мінімуму розрахунок пенсії, вона обраховується у відсотковому співвідношенні до кількості зароблених коштів, які внесені як ЄСВ, та страхового стажу. «Разом з тим, ми розробили законопроект, який дозволяє відійти ще більше від формату прожиткового мінімуму в обрахунку пенсії і прив'язати її до середньої заробітної плати по Україні і середньої заробітної плати впродовж життя, яку отримала людина.
І в майбутньому цільова модель виписана таким чином, що кожній особі в рамках солідарної системи буде покриватися 40% від того заробітку, який вона заробляла впродовж життя. Власне це є європейською вимогою, це є європейським стандартом і разом з накопичувальною пенсійною системою, яку ми також плануємо запроваджувати з 2026 року і пакет законопроектів вже готовий, він буде поданий на Кабмін найближчим часом, пропонуємо рівень заміщення для пенсіонерів забезпечувати не нижче як 60%» - пояснила міністр.
Також Оксана Жолнович підкреслила, що Україна залежить від фінансової допомоги міжнародних партнерів, а у них свої вимоги, у тому числі, до мінімальних соціальних стандартів, які Україна закладає до бюджету.
«Ми домовилися, що це є мінімальний стандарт, який сьогодні підтверджений нашими міжнародними партнерами, адже ми всі розуміємо, що кожна гривня, яка покривається сьогодні в рамках соціального бюджету, це кошти, які нам спонсорують наші міжнародні партнери.
І, власне, на цей обсяг коштів є сьогодні підтверджені можливості передачі для нас грошей» - підкреслила міністр.
Підвищені пенсії прокурорів з інвалідністю як каталізатор пенсійної реформи
Надалі, як відомо, стався скандал з прокурорами, які оформили собі інвалідність і отримували внаслідок цього підвищені пенсії. За результатами засідання РНБО 22 жовтня було вирішено, що пенсійні виплати посадовцям будуть переглянуті.
А саме – проведено аудит відповідних пенсійних нарахувань і перегляд системи та механізму нарахувань пенсійних виплат посадовцям державних органів. Рішенням РНБО Мінсоцполітики доручено невідкладно подати законопроект щодо перегляду системи та механізму нарахувань пенсійних виплат посадовим особам державних органів.
Вірогідно, що разом з цим проектом будуть подані й інші зміни стосовно пенсій.
Адже, як вказала у звіті про результати аудиту ефективності Пенсійного фонду в умовах воєнного стану Рахункова палата, «прогалини в законодавстві та гострі соціально-економічні проблеми обтяжують бюджет Пенсійного фонду і знижують ефективність витрачання його коштів».
Аудитори вказують, що завдяки залученню позик і грантів за проектом РЕАСЕ (основний донор якого Уряд США) вдалося забезпечити стабільність виплат пенсій. Отримані за проектом 12,7 млрд доларів дали змогу відшкодувати майже половину видатків на виплату всіх пенсій за 2022 та 2023 роки. Завдяки цьому на покриття дефіциту бюджету ПФУ із державного бюджету у 2022 році спрямовано ще 29,9 млрд грн, а у 2023 році – 26,5 млрд гривень.
Втім, аудитори РПУ також прийшли до думки, що демографічні зміни та соціальні виклики у період воєнного стану негативно вплинули на стійкість ПФУ.
«Станом на 2024 рік в Україні налічується більше 10 млн пенсіонерів – це близько третини населення. При цьому упродовж 2021-2023 років і І кварталу 2024 року тенденція до скорочення чисельності застрахованих осіб була досить стрімкою. Якщо на початку 2021 року навантаження на 1000 застрахованих осіб становило 868 пенсіонерів, то на початку 2024 року – уже 945 осіб. Всі демографічні показники свідчать про те, що в перспективі частка населення похилого віку постійно зростатиме одночасно зі зменшенням рівня зайнятого населення» - підкреслює Рахункова палата.
Значним викликом було й те, що за період, охоплений аудитом, борги підприємств, установ, організацій перед ПФУ зросли до 50,3 млрд грн.
При цьому зменшилася чисельність найманих працівників, а прогнозні показники зростання фонду оплати праці – не досягнені. Невирішеною залишалася і проблема заборгованості ПФУ в частині виконання рішень суду, джерел для погашення якої немає взагалі. Таким чином, на 1 липня 2024 року обсяг заборгованості становив 73 млрд грн, це – 10 % обсягу бюджету ПФУ на 2024 рік.
«Інша суттєва проблема – прогалини та колізії в законодавстві, що регулює пенсійне забезпечення осіб з інвалідністю, військових пенсіонерів та пенсіонерів, які проживають в зонах радіоактивного забруднення/гірській місцевості. Так, щонайменше 4 млрд грн на рік витрачено на виплату пенсій особам з інвалідністю, яким було відстрочено проходження повторного огляду МСЕК під час воєнного стану.
Непоодинокими є факти масової реєстрації пенсіонерів за однією адресою (від 6 до 30 осіб) в зонах радіоактивного забруднення/гірській місцевості, що передбачає отримання підвищених виплат. Неперегляд переліку таких територій упродовж майже 30 років зумовлює додаткові видатки ПФУ на виплату доплат/підвищень до пенсій, а також створює умови для подання значної кількості судових позовів пенсіонерів для отримання таких виплат. На виплату підвищених за рішеннями судів у 2022–2023 роках пенсій держава витратила близько 66,5 млрд грн» - підкреслює Рахункова палата.
Отже, як підкреслила Ольга Піщанська, за результатами аудиту Рахункова палата, зокрема, рекомендує «здійснити економію видатків бюджету через удосконалення нормативно-правових актів з питань пенсійного забезпечення окремих категорій громадян та підвищення результативності механізмів ідентифікації пенсіонерів й верифікації пенсійних виплат».
Під час засідання між членами Рахункової палати та представниками об’єктів контролю, зокрема, головою Комітету ВР з питань соціальної політики Галиною Третьяковою відбулася дискусія з ключових проблемних питань, виявлених аудитом: перерахунок пенсійних виплат військовим пенсіонерам та пенсіонерам силових структур, необхідність перегляду територій, які належать до гірської місцевості та зони радіоактивного забруднення.
«Присутні погодилися, що вирішення цих питань є нагальним, оскільки вони впливають на фінансову стійкість держави» - підкреслили у Рахунковій палаті.
Матеріали аудиту будуть надіслані Верховній Раді, Кабміну, Мінфіну, Мінсоцполітики та іншим для відповідного реагування.
Таким чином, вочевидь, незабаром ми спостерігатимемо пакет законопроект щодо внесення суттєвих змін до пенсійного законодавства.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
