Верховна Рада 29 жовтня прийняла як закон законопроект 11225 щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи. Втім, як зазначило Головне юридичне управління парламенту у своєму висновку на цей проект, підготовлений комітетом, який очолює Галина Третьякова, до другого читання, незрозуміло, як така редакція узгоджується з рішенням РНБО від 22 жовтня, яким передбачено прийняття закону про ліквідацію МСЕК до кінця 2024 року.
Отже, відповідно до прийнятого закону у ч. 1 статті 3 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлено, що інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я.
У Законі «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» встановлюється, що медико-соціальна експертиза – це встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Також визначено, що документи особи з обмеженнями повсякденного функціонування направляються для проходження МСЕК з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю» у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабміном.
Рішення МСЕК з мотивувальною частиною (обґрунтуванням такого рішення) надається особі. Максимальні строки прийняття рішення за результатами МСЕК визначаються Кабміном.
Перелік підстав, за яких засідання МСЕК проводяться в дистанційному форматі або організовуються виїзні засідання МСЕК, або рішення МСЕК приймаються заочно, визначається Кабміном.
Встановлено, що МСЕК:
- забезпечують своєчасний огляд (переогляд) повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров'я, осіб з інвалідністю. У разі якщо особа, яка звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров'я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, огляд (переогляд) проводиться за місцем її проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров'я, в яких така особа перебуває на лікуванні;
- вносять до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу в порядку, визначеному Кабміном.
Також уточнено, що під час проведення експертизи на засіданні МСЕК за заявою особи може бути присутній її адвокат, законний представник або представник за довіреністю, та/або лікар або фахівець з реабілітації у сфері охорони здоров'я, участь якого особа забезпечує самостійно. Заява в довільній формі має містити дані адвоката, законного представника або представника за довіреністю, а також добровільну згоду особи на розголошення її медичної інформації.
Особа, її адвокат, законний представник або представник за довіреністю має право самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію засідання МСЕК щодо такої особи з використанням технічних засобів. Запис може бути долучений до матеріалів, що подаються у разі оскарження прийнятого рішення. Особа, її адвокат, законний представник або представник за довіреністю має право за допомогою власних технічних засобів здійснити фотофіксацію документів, що формуються МСЕК в рамках розгляду справи особи. У разі незгоди з рішенням МСЕК першого рівня особа має право подати протягом одного місяця після одержання висновку письмову скаргу до МСЕК другого рівня.
Медико-соціальна експертна комісія першого рівня, яка проводила експертизу, у 3-денний строк після надходження відповідної скарги надсилає всі наявні документи на розгляд до МСЕК другого рівня, яка протягом одного місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд особи і приймає відповідне рішення.
Рішення МСЕК другого рівня може бути оскаржено протягом одного місяця до органу, визначеного МОЗ.
Рішення МСЕК може бути скасовано в рамках оскарження в медико-соціальній експертній комісії вищого рівня. Рішення МСЕК може бути оскаржено до суду.
Порядок оскарження рішення МСЕК визначається Положенням про медико-соціальну експертизу, що затверджується КМУ.
Порядок, підстави та строки позбавлення голови і членів МСЕК членства в комісіях будь-якого рівня та права виконувати відповідні функції (проводити медико-соціальну експертизу) визначаються Положенням про медико-соціальну експертизу, що затверджується Кабміном.
У ч. 4 статті 23 Закону «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» встановлюється, що у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані, особа направляється для проведення експертизи стійкого обмеження життєдіяльності з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю».
Як закон співвідноситься з рішенням РНБО
У Головному юридичному управлінні здійснено юридичну експертизу зазначеного проекту, підготовленого Комітетом ВР з питань соціальної політики до розгляду у другому читанні.
«Акцентуємо увагу, що проект не відповідає задекларованій меті його подання.
В пояснювальній записці зазначається, що «законопроект має на меті провести точкові зміни окремих процедур проходження медико-соціальної експертизи, зокрема пропонується виключити обов’язок особи проходити медичний огляд в МСЕК та передбачити право особи визначати форму своєї участі в засіданні МСЕК (особисто чи онлайн)»; «законопроектом пропонуються зміни, оскільки - «велика реформа» системи реабілітації та інвалідності вже затягується в часі…
Проте такі аргументи для подання законопроекту на сьогодні є сумнівними з огляду на Рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року, введене в дію Указом Президента від 22 жовтня 2024 року №732/2024, яким передбачено розроблення Кабміном та внесення на розгляд Верховної Ради у місячний строк законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження оцінювання особи з обмеженням повсякденного функціонування, розробленого з метою забезпечення невідкладного реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року» - зазначає Головне юридичне управління.
Проект не відповідає також і задекларованій меті «передбачити право особи визначати форму своєї участі в засіданні МСЕК (особисто чи онлайн)».
Так, прийняте в першому читанні положення про доповнення частини другої статті 7 Закону «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» новим реченням такого змісту «участь особи та форми участі особи (особисто чи дистанційно) в засіданні медико-соціальної експертної комісії визначаються особою самостійно» відсутнє в проекті.
Натомість проект містить положення щодо участі особи в засіданні МСЕК, які не узгоджуються між собою та не виключають необмеженості трактування в правозастосовній практиці, що не відповідає вимозі юридичної визначеності.
Зокрема:
- частиною 2 статті 7 Закону про реабілітацію осіб з інвалідністю (в редакції проекту) передбачається встановити, що «документи особи з обмеженнями повсякденного функціонування направляються для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю».
Водночас ч. 4 статті 23 Закону «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» передбачається встановити, що «у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності…, особа направляється для проведення експертизи стійкого обмеження життєдіяльності… та встановлення статусу «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю»;
- новою редакцією ч. 6 статті 7 Закону про реабілітацію осіб з інвалідністю передбачається встановити, що «перелік підстав, за яких засідання МСЕК проводяться в дистанційному форматі або організовуються виїзні засідання медико-соціальної експертної комісії, або рішення МСЕК приймаються заочно, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Проте положення зазначеної частини передусім не узгоджується зі статтею 92 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина визначаються виключно законами України.
По-друге, потребують узгодження з абзацом 5 ч. 13 статті 7 Закону про реабілітацію осіб з інвалідністю (в редакції проекту), яким визначені підстави огляду (переогляду) особи поза місцем знаходження МСЕК, а саме:
«У разі якщо особа, яка звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд (переогляд) до комісії за станом здоров'я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії, огляд (переогляд) проводиться за місцем її проживання (вдома), у тому числі за місцем проживання у стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в закладах охорони здоров'я, в яких така особа перебуває на лікуванні»;
- новою частиною 19, якою доповнюється стаття 7 Закону про реабілітацію осіб з інвалідністю, передбачається встановити, що «під час проведення експертизи за заявою особи на засіданні МСЕК може бути присутній її адвокат, законний представник або представник за довіреністю, та/або лікар або фахівець з реабілітації в сфері охорони здоров'я, участь якого особа забезпечує самостійно».
Проте з положень цієї частини чітко не вбачається, чи за таких обставин на засіданні МСЕК має бути присутня сама особа, огляд (переогляд) якої здійснюється.
Окремі положення проекту не узгоджується з принципами правотворчої діяльності, зокрема, необхідності та обґрунтованості внесення змін, а також уніфікованості вжитої термінології.
Загалом, на думку ГЮУ, проект потребує доопрацювання. Втім, наразі його вже прийнято як закон.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
