Дізнавач відноситься до сторони обвинувачення у кримінальному провадженні та при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого, а тому уповноважений на призначення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Про це вказала колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 9 вересня 2024 року у справі №484/2504/21.
Так, суди попередніх інстанцій визнали винним та засудили особу за ч. 1 ст. 122 КК.
У касаційній скарзі засуджений вважає підставою визнання неприпустимим доказом висновку судово-медичного експерта те, що за правилами статті 242 КПК правом призначати експертизи щодо встановлення тяжкості тілесних ушкоджень наділені слідчий та прокурор, але не дізнавач, який призначив експертизу у кримінальному провадженні.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд зазначив, що не вбачає обґрунтованими доводи засудженого про відсутність у дізнавача повноважень на призначення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень із посиланням на положення ч. 2 ст. 242 КПК, оскільки ці положення визначають обов'язок, а не право слідчого чи прокурора забезпечити проведення відповідної експертизи.
Відповідно до положень ст. 40-1 КПК дізнавач відноситься до сторони обвинувачення у кримінальному провадженні та при вчиненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Таким чином, ККС не бачить підстав вважати, що дізнавач не уповноважений призначати проведення експертизи.
Водночас, ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
