Як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховний Суд у складі колегії суддів КАС ВС 12 листопада 2024 року виніс постанову по справі №380/11916/22, у якій вказав, що рішення прикордонників про відмову у перетині державного кордону має бути обґрунтованим із зазначенням причин відмови, а не просто з посиланням на закон про правовий режим воєнного стану. Як зазначив КАС ВС, рішення про відмову в перетинанні державного кордону України є актом індивідуальної дії, головною рисою якого є його конкретність (гранична чіткість), а саме:
- чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктом адміністративного права, який видає такий акт;
- розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління;
- чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб;
- виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами;
- чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Також загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Отже, рішення прикордонників про відмову з посиланням на ненадання підтверджуючих документів повинно визначати, які документи потрібно було надати.
В цій справі чоловік з жовтня 2021 року був прийнятий на стаціонарне навчання до Вищої школи економіки у Стальова Воля (Польща). ТЦК видав йому довідку для виїзду за кордон для навчання. Однак йому відмовлено в перетинанні державного кордону.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, позов студента було задоволено, та визнано протиправним та скасовано рішення прикордонної служби.
Верховний Суд відмовив прикордонникам у задоволенні їх касаційної скарги і залишив рішення судів, які задовольнили позов студента, в силі.
Втім, суддя КАС ВС Олеся Радишевська, яка брала участь в розгляді даної справи, не погодилася з таким рішення колег і висловила окрему думку.
Як зазначила суддя, сталою є практика Верховного Суду, що на період дії правового режиму воєнного стану передбачено можливість обмеження, зокрема, встановленого статтею 33 Конституції України, права вільно залишати територію України.
«Обмеження на виїзд з України для громадян України, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації (віком від 18 до 60 років), зумовлені правовим режимом воєнного стану та конституційним обов`язком захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 64 Конституції України).
Право на відстрочку від призову під час мобілізації, на підставі абзацу 2 ч. 3 статті 23 Закону №3543-XII, не є безумовною та самостійною підставою для перетину державного кордону України в умовах воєнного стану» - вказала суддя (нагадаємо, що така позиція, до прикладу, висловлена КАС ВС у постанові по справі 240/29892/22).
«Беручи до уваги правову позицію, якої дотримується Верховний Суд у спорах цієї категорії, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на яку має право позивач, відповідно до абзацу 2 ч. 3 статті 23 Закону № 3543-XII, в умовах дії воєнного стану не є підставою для зняття обмежень на виїзд з України, які передбачені у пункті 2-6 Правил перетинання державного кордону. Приписи пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону (у редакції, яка діє з 02.04.2022) обмежують право громадян України, які здобувають освіту за кордоном, на перетин державного кордону (на виїзд з України) під час дії воєнного стану» - підкреслила вона.
Щодо висновку про необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваного рішення про відмову позивачу в перетині державного кордону, адже в ньому не зазначено конкретної норми законодавства, на підставі якої позивачу було обмежено виїзд з України, та не вказано конкретних документів, які не подано позивачем, що стало підставою для відмови у перетині державного кордону України, то Верховний Суд, як зазначила Олеся Радишевська, з цього питання також висловлював міркування.
Так, наявність такого недоліку, як незазначення конкретної підстави для відмови у перетинанні кордону у спірному рішенні, а саме, які документи крім наданих, повинен би подати позивач, для можливості перетину кордону, на думку Верховного Суду у вказаних постановах, не є безумовною підставою для скасування спірного рішення, яке в цілому відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, та не впливає на його законність.
Отже, обставини цієї справи подібні до обставин, які вже були предметом розгляду Верховним Судом.
«Виходячи з наведених правових позицій, відповідно до пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону, право громадян України, які здобувають освіту за кордоном, на перетин державного кордону України є обмеженим» - підсумувала суддя.
Нагадаємо, що в цій справі суддя-доповідач Сергій Уханенко висловив окрему думку, але збіжну з загальною позицію постанови ВС. В ній він додатково вказав на такі свої висновки:
- обмеження щодо реалізації конституційного права вільно залишати територію України, яке передбачене статтею 33 Конституції України, може встановлюватися виключно законами України як актами вищої юридичної сили;
- обмеження щодо реалізації конституційного права вільно залишати територію України в разі введення на території України воєнного стану прямо не закріплено в жодному із законів України;
- досліджені норми Конституції України, Законів «Про правовий режим воєнного стану», «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у своїй сукупності можна вважати законом у розумінні статті 33 Конституції України, водночас такий закон не відповідає критеріям «якості закону» та суперечить принципу юридичної визначеності як складової верховенства права, що виключає можливість їхнього застосування до спірних правовідносин.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
