Втручання в таємницю спілкування виключається, якщо абонент (учасник) спілкування добровільно розкриває її державним органам. За таких обставин відбувається фіксація добровільно розкритої інформації. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 21.11.2024 по справі № 639/3093/23.
Обставини справи
Суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили особу за ч. 3 ст. 311 КК.
У касаційній скарзі захисник вказував, що за показаннями засудженої, добровільно на прохання поліцейських розблокувавши телефон у день затримання, вона не надавала згоди на втручання в її приватне життя шляхом отримання доступу до приватного листування.
Позиція Верховного Суду
Касаційний кримінальний суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Так, ККС вказав, що положення ч. 3 ст. 258 КПК охороняють права осіб, які бажають зберегти таємницю їхнього спілкування, і надають гарантії від зловживань правоохоронних органів на несанкціоноване втручання у спілкування.
Натомість таємниця виключається, якщо абонент (учасник) спілкування не бажає її зберігати і добровільно розкриває, зокрема, перед державними органами. За таких обставин не відбувається втручання у спілкування, а відбувається фіксація добровільно розкритої інформації, яка втрачає статус таємниці й набуває статусу відкритості.
Під час огляду місця події засуджена надала дозвіл працівникам поліції на огляд належного їй мобільного телефону, отже доступ до відповідної інформації не був пов’язаний з подоланням систем логічного захисту, здійснювався за добровільною згодою особи, про що було складено протокол огляду електронних інформаційних систем, підписаний засудженою без зауважень.
За таких обставин, колегія суддів ККС вважає, що доступ до інформації, що містилась в телефоні засудженої, отримано органом досудового розслідування без порушення вимог КПК.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
