Верховна Рада незабаром, вже 26 лютого, може ухвалити закон про створення в Україні нового вищого адміністративного спеціалізованого суду. Цього разу йдеться про законопроект №12368-1, яким пропонується встановити у законі про судоустрій два окремих вищих спеціалізованих суди – Спеціалізований окружний адміністративний суд (СОАС) та Спеціалізований апеляційний адміністративний суд (СААС). Нагадаємо, що усі попередні проекти уряду стосовно створення такого суду парламент провалив і прийняв за основу лише законопроект №12368-1 Сергія Власенка. Однак до другого читання його проект переписали так, що він став дублювати раніше провалений проект уряду №12368. Поправки до законопроекту почали розглядати 25 лютого у напівпустому залі.
Вищий адміністративний суд в Україні (ВАСУ) вже був – до 2017 року. Внаслідок судової реформи 2016-2017 років та створення нового Верховного Суду за конкурсною процедурою ВАСУ припинив здійснювати правосуддя.
Нині у складі Верховного Суду діє Касаційний адміністративний суд. І загалом існує система адміністративної юстиції з місцевими та апеляційними адміністративними судами.
Втім, цього виявилося замало – і міжнародні партнери запропонували Україні створити ще один адміністративний суд – під окрему категорію справ.
Це справи, в яких оскаржуються рішення кадрових конкурсних комісій, які за вирішальної ролі іноземних експертів відбирають керівників Національного антикорупційного бюро України, заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівника Національного агентства з питань запобігання корупції, а також, після змін до законодавства – і керівника Бюро економічної безпеки, Державної митної служби і, як буде визначено незабаром, Агентства з менеджменту арештованими активами (АРМА). Суду доручать розглядати і справи стосовно аудитів НАБУ і САП, які, знов-таки, проводяться за участі міжнародних партнерів. Тобто, це відносно невелика кількість справ, адже конкурси такого рівня та аудити проводяться не кожного року.
Суддів СОАС та СААС також пропонується перевіряти на доброчесність за участі іноземних експертів.
Мета партнерів зрозуміла – убезпечити за рахунок складної конструкції, щоб результати конкурсів та аудитів «встояли». Це демонструє те, що, незважаючи на всі проведені реформи та перевірки доброчесності, партнери чомусь не довіряють «звичайним» судам.
Втім, яка користь від цього суду українському правосуддю – ані уряд, ані партнери так чітко і не пояснили.
Відомо, що після ліквідації ОАСК залишилися нерозглянутими тисячі справ, у тому числі соціальних. Власне, це констатувала і Єврокомісія в своєму звіті 2023 року. Тому спочатку видавалося, що мова піде саме про суд, який після ліквідації ОАСК візьме на себе навантаження з розгляду численних справ громадян. Втім, законопроект не передбачає такого розвитку подій. Новий вищий спецсуд матиме у підсудності досить обмежене коло справ (детальніше про його підсудність читайте в аналізі фінальної редакції законопроекту, який публікувала «Судово-юридична газета»).
Основний аргумент для створення суду – це отримання коштів від партнерів, а також виконання рекомендацій Єврокомісії, яка має розпочати з Україною переговори і відкривати відповідні «кластери».
Слід нагадати, що вперше про цей суд стало відомо, коли представник Білого дому передав на платформу донорів перелік вимог до України стосовно судової реформи.
Нині про створення цього суду вже йдеться і у Плані реформ за інструментом отримання коштів Ukraine Facility (переважно кредитів, які Україна повинна буде повертати), і у рекомендаціях Єврокомісії, і у Меморандумі з МВФ. Тобто, без прийняття закону Україні буде складно рухатися у перемовинах щодо отримання чергових траншів та відмічати виконання рекомендацій ЄС. На це вказала і голова бюджетного Комітету Ради Роксолана Підласа після зустрічі з місією МВФ у Києві: «На створенні адміністративного суду МВФ продовжує акцентувати велику увагу й очікує, що Верховна Рада проголосує його найближчим часом»
Слід зауважити, що МВФ у своїх вимогах вказує, що суддів нового суду має відбирати комісія, яка повністю складається з іноземців – Громадська рада міжнародних експертів. ГРМЕ і зараз перевіряє доброчесність кандидатів до Вищого антикорупційного суду. Зі свого боку, українські урядовці стверджують – погодили з партнерами позицію, що для перевірки доброчесності достатньо Експертної ради, яка лише наполовину складається з іноземців. Чи дійсно це так, стане відомо незабаром, адже місія МВФ вже почала аналіз, як Україна виконує вимоги.
Базовий оклад судді СОАС/СААС складатиме 105,1 тисяч грн, а з урахуванням того, що його розташують у Києві – 131,3 тисяч грн. Це без врахування доплат за вислугу років, науковий ступінь тощо.
Як вказало Головне юридичне управління, створення нового адмінсуду призведе до значного збільшення витрат бюджету на проведення конкурсу з метою добору суддів СОАС і СААС, створення матеріально-технічної бази новоутворених судів, забезпечення належного матеріального та соціального забезпеченням суддів нових судів, діяльності апарату цих судів тощо. Пояснення, звідки брати на це все кошти, наразі відсутні.
При цьому деякі депутати, зокрема, Ярослав Юрчишин, пропонували додатково визначити, щоб іноземним членам ради, яка перевірятиме кандидатів до спецсуду на доброчесність, виплачувалася винагорода у розмірі винагороди члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Тобто, 236,5 тисяч грн. А також компенсувалися би з бюджету витрати на проживання та переїзд. Але наразі фінальна редакція законопроекту це питання чітко не вирішує.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
