Вимоги боржника у виконавчому провадженні до державного виконавця щодо зобов’язання вчинення дій на виконання рішення суду та зняття арешту з майна не можуть розглядатися в порядку позовного провадження, оскільки процесуальним законом передбачений інший порядок захисту прав сторін виконавчого провадження, зокрема подання скарги на дії державного виконавця. На це у своїй постанові від 15 січня 2025 року по справі 592/5020/24 вказав Верховний Суд.
Обставини справи
Справа була ініційована за позовом до держави Україна в особі Зарічного відділу державної виконавчої служби, третя особа – Головне управління Державної казначейської служби и в Сумській області, про зобов’язання вчинити певні дії на виконання рішення суду щодо визначення розміру щомісячних аліментів, зобов’язання відшкодувати майнову шкоду, завдану невиконанням рішення суду, зобов’язання зняти арешт з майна, відшкодувати моральну шкоду.
Позивач, як сторона виконавчого провадження, не погодився з діями державного виконавця щодо виконання рішення суду, з розрахунком щомісячного розміру аліментів і розрахунком заборгованості, які зробив державний виконавець на виконання вказаного рішення суду, у зв’язку з чим просив суд зобов’язати ВДВС виконати рішення суду, провести перерахунок щомісячних сум аліментів та зняти арешт з усього його майна.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, у відкритті провадження у справі відмовив, мотивуючи своє рішення тим, що вказані правовідносини регулюються спеціальними нормами права, встановленими в розділі VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд погодився з ухвалою місцевого суду та постановою апеляційного суду з огляду на таке.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України). Якщо опис та арешт майна проводилися державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
