Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду роз’яснив порядок обчислення строку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця: застосовується десятиденний строк у календарних днях, передбачений Цивільним процесуальним кодексом України (п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України), а не 10 робочих днів, як зазначено в ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Такий висновок зроблено в постанові від 01 жовтня 2025 у справі № 497/2150/24.
Обставини справи
У вересні 2024 року заявник (військовослужбовець Збройних Сил України) звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Хаджибейського (Малиновського) відділу державної виконавчої служби м. Одеси.
Підставою для скарги стало те, що рішенням Болградського районного суду Одеської області від 29 серпня 2013 року (справа № 497/1780/13-ц) з нього стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 липня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.
На виконання цього рішення 16 вересня 2013 року видано виконавчий лист, за яким державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
Заявник стверджував, що ніколи не ухилявся від сплати аліментів і не мав заборгованості. Проте у травні 2024 року державний виконавець розрахувала заборгованість за період з 10 липня 2013 року по 01 серпня 2024 року, неправомірно включивши до бази для нарахування:
• додаткову винагороду в сумі 387 358,14 грн, виплачену відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (з березня 2022 року по 15 листопада 2022 року);
• винагороду за участь в АТО за період з квітня 2015 року по травень 2016 року в сумі 35 544,56 грн;
• низку інших виплат (матеріальну допомогу, допомогу на вирішення соціально-побутових питань, компенсацію за невикористану відпустку тощо), які, за твердженням заявника, входять до переліку доходів, з яких аліменти не утримуються згідно з наказом Міністерства оборони України від 15.05.2013 № 316 та постановою КМУ від 26.02.1993 № 146.
Крім того, державний виконавець не врахувала самостійні сплати аліментів заявником у 2013 році (до відкриття виконавчого провадження), підтверджені квитанціями.
Після звернення заявника з заявою про перерахунок йому надали новий розрахунок заборгованості, який, на його думку, все одно містив ті самі помилки.
Заявник просив суд визнати дії державного виконавця неправомірними та зобов’язати її здійснити перерахунок заборгованості з виключенням зазначених виплат і врахуванням самостійно сплачених у 2013 році сум аліментів.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Болградський районний суд Одеської області ухвалою від 30 грудня 2024 року відмовив у задоволенні скарги заявника повністю. Суд дійшов висновку, що заявником не доведено порушення його прав як сторони виконавчого провадження. Крім того, на момент розгляду скарги вимога щодо зобов’язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості була добровільно виконана органом ДВС, що, на думку суду першої інстанції, виключало підстави для задоволення скарги.
Одеський апеляційний суд постановою від 17 квітня 2025 року частково задовольнив апеляційні скарги заявника та представника стягувача (в інтересах малолітньої дитини). Ухвалу суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення.
Апеляційний суд визнав помилковими висновки суду першої інстанції та вказав на пропуск заявником встановленого законом 10-денного строку для оскарження дій державного виконавця. Оспорюваний розрахунок заборгованості датовано 22 серпня 2024 року, його отримав уповноважений представник боржника 26 серпня 2024 року, отже строк на оскарження спливав 5 вересня 2024 року. Натомість скарга подана до суду 6 вересня 2024 року.
З урахуванням пропуску строку апеляційний суд залишив без розгляду вимоги заявника про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Хаджибейського (Малиновського) відділу ДВС м. Одеси та про зобов’язання здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів. Інші ухвали Болградського районного суду від 16 та 18 вересня 2024 року залишено без змін.
Позиція та висновки Верховного Суду
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду перевірив доводи касаційної скарги та дійшов висновку, що постанова апеляційного суду є правильною і підлягає залишенню без змін.
Касаційний суд погодився з апеляційною інстанцією щодо пропуску заявником 10-денного процесуального строку на оскарження дій державного виконавця. Розрахунок заборгованості датовано 22 серпня 2024 року, представник боржника отримав його 26 серпня 2024 року, отже строк на оскарження спливав 5 вересня 2024 року. Скаргу подано лише 6 вересня 2024 року, при цьому клопотання про поновлення пропущеного строку заявник не заявляв і поважних причин пропуску не навів.
Верховний Суд наголосив, що спеціальною нормою для обчислення строку оскарження дій державного виконавця у цивільному процесі є пункт «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України (10 календарних днів), а не ч. 5 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» (10 робочих днів). Перебіг строку починається з наступного дня після дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Посилання апеляційного суду на усталену практику Верховного Суду та Великої Палати ВС (зокрема, постанови від 13.03.2019 у справі № 920/149/18, від 16.06.2021 у справі № 361/1335/20, від 05.09.2025 у справі № 2-2170/11 та інші) визнано правильним.
Пропуск строку без клопотання про його поновлення та без доказів поважності причин є самостійною підставою для залишення скарги без розгляду (ч. 2 ст. 126, ст. 127 ЦПК України). Віднесення пропуску строку до підстав відмови у задоволенні скарги по суті було б порушенням принципу диспозитивності.
Доводи касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм щодо строків оскарження спростовані. Факти отримання розрахунку 26 серпня та подання скарги 6 вересня заявник не заперечує.
Касаційну скаргу заявника залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року — без змін.
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
З повним текстом постанови можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером справи № 497/2150/24.
Автор: Анастасія Гришкова
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
