Скорочення штатних посад та зміна організаційно-штатної структури, зокрема у разі переведення військових формувань на штати воєнного часу, є законними підставами для зарахування військовослужбовців у розпорядження посадових осіб для вирішення питання щодо їх подальшого службового використання.
Незазначення у наказі конкретного підпункту відповідного положення не є підставою для скасування такого наказу, якщо його видання відповідає вимогам чинного законодавства. На це вказав у своїй постанові Касаційний адміністративний суд Верховного Суду від 7 лютого 2025 року по справі №520/1298/23 за позовом особи до військового оперативного командування та військової частини про скасування наказу про увільнення від посади та зарахування у розпорядження.
Обставини справи
Позивач призваний на військову службу за мобілізацією 22 червня 2022 року та призначений на посаду техніка відділення автоматизованої обробки інформації. Наказом командувача військ від 9 грудня 2022 року позивача увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження іншої військової частини на підставі плану переміщення.
Позивач оскаржив цей наказ, вимагаючи поновлення на посаді, оскільки у ньому відсутня підстави для увільнення. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, посилаючись на правомірність змін у структурі військових частин під час воєнного стану.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, мотивувальну частину змінив в частині мотивів відмови у задоволенні позову.
Як зазначив Верховний Суд, скорочення штатних посад та зміни організаційно-штатної структури, викликані переведенням військових формувань на штати воєнного часу, є підставами для зарахування військовослужбовців у розпорядження. Це передбачено пунктом 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
У випадках, коли військове формування переходить на штати воєнного часу командування має право приймати рішення щодо увільнення військовослужбовців від займаних посад і їх подальшого призначення.
Крім того, сам факт відсутності у наказі конкретного підпункту пункту 116 Положення №1153/2008 не є самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу, оскільки не спростовує висновки, які викладено у ньому. При цьому Верховний Суд керувався підходом, що скасування адміністративного акта можливе лише за умови, якщо порушення процедури мало істотний вплив на законність прийнятого рішення.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
