Окремі народні депутати вважають за доцільне повернути в Україні систему військових судів, яка існувала до 2010 року. Щоправда, поки невідомо, звідки планується брати кошти на відновлення цієї системи, адже, вочевидь, вона потребуватиме значного фінансування з державного бюджету. Крім того, викликає питання, чи буде забезпечено незалежність таких суддів, якщо вони будуть проходити військову службу, і, відповідно, будуть підпорядковані військовому командуванню. Зокрема, з огляду на пропозицію, щоб такі суди розглядали адміністративні справи за позовами проти Міністерства оборони, наприклад, щодо стягнення з держави належних військовослужбовцю чи його родині виплат.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», у парламенті зареєстровані законопроекти 13048 та 13048-1 про військові суди депутата від «Батьківщини» Сергія Власенка і депутата від «Слуги народу» Максима Дирдіна.
Зокрема ці депутати пропонують запровадити присвоєння суддям військових звань. Законопроектом 13048-1 авторства Дирдіна пропонується, щоб судді місцевих військових судів, військового апеляційного суду, військової судової палати Верховного Суду паралельно вважалися такими, що проходять військову службу.
Пленум Верховного Суду 23 травня обговорив ці законопроекти. Спочатку виступив суддя Касаційного цивільного суду Верховного Суду Олег Ткачук, який колись був суддею військового суду, і який вважає за доцільне поновити в Україні військові суди і присвоювати суддям військові звання.
Альтернативну точку зору висловив голова Касаційного кримінального суду Верховного Суду Олександр Марчук.
За його словами, шукати відповідь на питання, чи потрібні Україні військові суди, слід, виходячи з історичного досвіду, сучасної практики, потреб армії та суспільства.
Сучасна практика, за його словами, свідчить, що у період з 24 лютого 2022 по 16 травня 2025 року в суди першої інстанції надійшло приблизно 32,5 тисячі обвинувальних актів по таких справах. З них приблизно 20 тисяч – це справи стосовно самовільного залишення військової частини чи місця служби (СЗЧ) та дезертирство. Ухилення від призову за рахунок самокаліцтва тощо – ще приблизно 5,5 тисяч справ.
«Про що йде мова? До судів першої інстанції заходить загалом за рік приблизно 120 тисяч обвинувальних актів. Отже, вказані злочини становлять трохи більше 4%. При цьому 70% з них пов’язані з СЗЧ, дезертирством чи ухиленням від призову», зазначив він.
Починаючи з 22 лютого 2022 року по травень 2025 року на розгляді ККС ВС за наслідками перегляду справ за касаційними скаргами було розглянуто лише 127 відповідних кримінальних повноважень. Тобто, це навантаження менше, ніж на одного суддю, який розглядає кримінальні провадження.
За його словами, створення військових судів має відбуватися з урахуванням демократичних принципів, незалежності суддів і дотримання прав людини. Вони мають виконувати свою головну функцію з відновлення справедливості.
Втім, при обговоренні цієї ідеї виникає низка питань: категорії справ, які розглядатимуть ці суди, утворення у ККС ВС окремої судової палати, статусу військових суддів, вимог до осіб, які мають бути призначені на ці посади, повноваження ВККС та ВРП в цій сфері тощо.
Викликає заперечення і віднесення до компетенції військових судів розгляду адміністративних справ, де стороною є суб’єкт владних повноважень. Адже розгляд адміністративних справ наразі віднесено до компетенції адмінсудів. Вони виробили відповідну практику, де стороною є військовослужбовець чи орган військового управління, і ефективно розглядають такі справи. Відповідно, як зазначив Марчук, у разі прийняття змін можуть виникнути юрисдикційні конфлікти.
Окрему увагу голова Касаційного кримінального суду ВС приділив пропозиції щодо присвоєння суддям військових звань і проходження суддями військової служби.
«Аналіз розвитку законодавства за останні десятиріччя свідчить про відхід від практики встановлення будь-яких додаткових показників до статусу судді, таких як ранг, клас, чин.
Наявність класів і чинів суперечить принципу єдності статусу судді незалежно від юрисдикції та інстанції.
Положення законопроектів стосовно запровадження для судді військових звань – це рух у протилежному напрямку.
По-перше, наявність різних звань у судді призведе до диференціації їх статусу, умовного ранжування, критерії якого у законопроекті не розкриті. Це, у свою чергу, може призвести до створення видимості підпорядкованості суддів з нижчим званням суддям з більш вищим званням.
Тому запровадження звань призведе до появи ієрархії, що є дискусійним з урахуванням загальновизнаних стандартів про незалежність суддів» – підкреслив Олександр Марчук.
По-друге, не зовсім зрозуміла мета введення цих звань, і чи це сприятиме більш якісному правосуддя.
«По-третє, загроза незалежності міститься і в ідеї про проходження такими суддями військової служби. Такий факт передбачає апріорі підпорядкування суддів військовим командирам, починаючи від Верховного Головнокомандувача ЗСУ, адже система військової служби побудована саме за принципами підзвітності та підпорядкування.
При цьому, як і у випадку з військовими званнями, залишається незрозумілою мета, і як таке положення сприятиме підвищенню ефективності функціонування військової юстиції», додав він.
Спірним залишається питання включення військових суддів до складу ВККС та утворення окремої палати у складі ВРП.
Отже, відповідно до озвученої головою ККС ВС пропозиції, ці законопроекти потребують доопрацювання.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко закликав колег подумати над питаннями стосовно структури системи військових судів, їх юрисдикції (чи мають вони розглядати лише кримінальні справи чи справи про адміністративні правопорушення, або ж також адміністративні справи, або ж і цивільні, і господарські), як відповідний перегляд має виглядати у Верховному Суді, як повинна відбирати таких суддів ВККС та притягати до відповідальності ВРП.
За його словами, парламентський комітет нещодавно оголошував слухання на дану тему, під час яких в адвокатської спільноти виникло питання суддівської незалежності.
Наприклад, у військовому суді будуть лейтенант, полковник чи генерал – наскільки це впливатиме на незалежність судді?
Голова Касаційного цивільного суду Верховного Суду Борис Гулько, не оспорюючи питання про створення військової юстиції, зазначив, що застереження до таких законопроектів умовно можна розділити на три категорії.
Перша стосується того, що які б закони парламент не приймав, утворювати суди – це дискреція Президента, і тільки він може прийняти відповідне рішення.
Друга – економічна. Не міститься ніяких обрахунків, скільки це буде вартувати бюджету. Крім того, держава вже витратила кошти на навчання суддів, які зараз розглядають відповідні категорії злочинів, і наразі немає нищівної критики від військових стосовно якості розгляду справ суддями загальної юрисдикції.
І третя складова питання – чи відповідає створення військових судів Конституції і чи необхідно вносити зміни до Конституції.
Суддя КЦС ВС Олег Ткачук знов вказав, що присвоєння військовим суддям звань не впливатиме на їх незалежність.
В свою чергу, суддя Касаційного господарського суду ВС Віталій Зуєв після цього зазначив, що йому «іноді дивно чути колег, особливо, якщо згадати, де хтось був у березні 2022 року – той, хто ратує за те, щоб створювати військові суди».
«Я постійно спілкуюся на цю тематику з військовослужбовцями. Дійсно, є різні полярні думки. Однак наведу вислів, який я почув від одного з комбригів ДШВ. Він сказав: «У моєму житті мене тричі судили. І якщо мене б судив військовий суд, я був би тричі засуджений».
Вони з повагою відносяться до наших судів.
І коли Олег Степанович Ткачук почав свою доповідь, у мене склалося враження, що я потрапив на якийсь мітинг. Без жодних цифр. «Є попит, є запит…» Немає запиту і немає попиту. Те, що ставить Міністерство оборони, це зрозуміло.
Але, коли змінювали законодавство, щоб забезпечити нашу незалежність нам замінили бронювання на відстрочку, щоб ми не залежали від Міноборони. Більше того, я спілкуюся з суддями, які розглядають ці військові спори, і немає там таких питань, які вони не можуть розглянути. А зневажати наших колег, казати, що вони «недостатньо кваліфіковані» – це невірний підхід.
Нам треба думати, як це буде працювати у судовій системі. І багато доречних зауважень було наведено у доповіді голови ККС ВС», підкреслив Віталій Зуєв.
В свою чергу, суддя КЦС ВС Віктор Пророк зазначив, що проблеми, які озвучив Олег Ткачук, полягають не у відсутності окремої системи військових судів, а у жахливому кадровому голоді в судах. «Тому треба ставити питання не про окрему систему, а про вирішення цієї нагальної проблеми», підкреслив він.
Крім того, таке створення системи вимагатиме від держави величезної суми коштів, за які можна було збільшити склад місцевих судів.
«Я вважаю, що треба ці законопроекти не відправити на доопрацювання, а відхилити.
Фактично законопроектами пропонується відновлення військових судів так, як це існувало у радянські часи. Можливо, ті військовослужбовці, які не стикалися з правосуддям радянського типу, думають, що так буде краще. Але ті, хто розуміють, що таке військові суди радянського часу, знають, що це однозначне засудження», вказав Віктор Пророк.
Суддя ККС ВС Станіслав Голубицький, який був суддею військового суду, натомість зазначив, що Україні потрібні військова поліція, військова прокуратура та військовий суд.
Він навів приклад справи військовослужбовця, яку розглядав, який взяв гранатомет з зони бойових дій, і після цього його продав.
«Я його спитав: невже ніхто не пояснював, що за це є кримінальна відповідальність? А він відповів, що «ні, ніхто не пояснював». Тому це може призвести до зростання злочинів. Як ми можемо забезпечити боєздатність армії, якщо не буде дисципліни та порядку?
Віктора Назарова засудили до 7 років позбавлення волі. І добре, що справа дійшла до Верховного Суду, і цю людину було виправдано.
Зараз у нас інші справи є, не менш актуальні. Полковник Роман Червінський переслідується за невдалу операцію по вербуванню російського льотчика» – почав розповідати Станіслав Голубицький. Він додав, що «є багато військових керівників, які притягаються до кримінальної відповідальності».
Його перервав Станіслав Кравченко, який зазначив, що така справа Верховним Судом ще не розглянута.
Врешті Пленум Верховного Суду вирішив питання стосовно законопроектів про повернення в Україні військових судів відкласти.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
