При розгляді проектів висновку щодо законопроектів про відновлення в Україні військових судів на Пленумі Верховного Суду виникла дискусія.
Питання полягало у тому, чи дійсно є запит і потреба у таких судах, якщо відсоток справ є відносно невеликим, особливих нарікань на розгляд справ по СЗЧ, дезертирству, ухиленню від призову загальними судами – немає, а фінансові витрати на відновлення цілої системи – починаючи від процедури відбору таких суддів, їх розміщення тощо – будуть величезними.
З огляду на пропозицію про присвоєння суддям військових судів військових звань виникає питання стосовно побудови ієрархії і відповідної залежності. До того ж, одним з законопроектів пропонується, щоб такі судді проходили військову службу. Відповідно, це питання їх підпорядкування та підзвітності командуванню.
Ще один аспект стосується пропозиції передати таким судам на розгляд адміністративні справи за позовами проти Міністерства оборони, зокрема, щодо виплат військовослужбовцям та членам їх родин. Чи не будуть такі судді – свідомо чи підсвідомо – на стороні органу військового управління, який у судах, як правило, до останнього відстоює економію бюджетних коштів – теж велике питання.
Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», нещодавно депутати виявили, що Міноборони оскаржує «до переможного» виплати родинам, у тому числі дітям загиблих військовослужбовців – аж до Верховного Суду, витрачаючи на це бюджетні кошти.
Врешті, може постати питання відповідності військових судів Конституції України і необхідності внесення відповідних змін до Основного Закону.
Є «запит і попит» чи немає
Отже, Пленум Верховного Суду розглядав законопроекти 13048 та 13048-1 про військові суди депутата від «Батьківщини» Сергія Власенка і депутата від «Слуги народу» Максима Дирдіна.
Обидва пропонують запровадити присвоєння суддям військових звань. Законопроектом 13048-1 авторства Дирдіна пропонується, щоб судді військових судів паралельно вважалися такими, що проходять військову службу.
Суддя Верховного Суду Олег Ткачук, який колись був суддею військового суду, заявив, що потрібно поновити в Україні військові суди і присвоювати суддям військові звання. За його словами, на це є відповідний запит.
В свою чергу, суддя Верховного Суду Віталій Зуєв зазначив, що йому «іноді дивно чути колег, особливо, якщо згадати, де хтось був у березні 2022 року – той, хто ратує за те, щоб створювати військові суди».
«Я постійно спілкуюся на цю тематику з військовослужбовцями. Дійсно, є різні полярні думки. Однак наведу вислів, який я почув від одного з комбригів ДШВ. Він сказав: «У моєму житті мене тричі судили. І якщо мене б судив військовий суд, я був би тричі засуджений». Вони з повагою відносяться до наших судів.
І коли Олег Степанович Ткачук почав свою доповідь, у мене склалося враження, що я потрапив на якийсь мітинг. Без жодних цифр. «Є попит, є запит…» Немає запиту і немає попиту.
Те, що ставить Міністерство оборони, це зрозуміло. Але, коли змінювали законодавство, щоб забезпечити нашу незалежність, нам замінили бронювання на відстрочку, щоб ми не залежали від Міноборони. Більше того, я спілкуюся з суддями, які розглядають ці військові спори, і немає там таких питань, які вони не можуть розглянути. А зневажати наших колег, казати, що вони «недостатньо кваліфіковані» – це невірний підхід», підкреслив Віталій Зуєв.
На думку судді Верховного Суду Віктора Пророка проблема полягає не у відсутності окремої системи військових судів, а у кадровому голоді. Створення системи вимагатиме від держави величезної суми коштів, за які можна було збільшити склад місцевих судів.
«Я вважаю, що треба ці законопроекти не відправити на доопрацювання, а відхилити. Фактично законопроектами пропонується відновлення військових судів так, як це існувало у радянські часи. Можливо, ті військовослужбовці, які не стикалися з правосуддям радянського типу, думають, що так буде краще. Але ті, хто розуміють, що таке військові суди радянського часу, знають, що це однозначне засудження», вказав Віктор Пророк.
Однак суддя Верховного Суду Станіслав Голубицький, який був суддею військового суду, з цим не погодився. На його думку, Україні потрібні військова поліція, військова прокуратура та військовий суд. Зокрема, така потреба існує, бо, за його словами, «є багато військових керівників, які наразі притягаються до кримінальної відповідальності». В якості прикладів він навів справи Віктора Назарова та Романа Червінського.
Про що каже статистика
Голова Касаційного кримінального суду Верховного Суду Олександр Марчук зазначив, що шукати відповідь на питання, чи потрібні Україні військові суди, слід, виходячи з історичного досвіду, сучасної практики, потреб армії та суспільства.
Сучасна практика свідчить, що у період з 24 лютого 2022 по 16 травня 2025 року до судів першої інстанції надійшло приблизно 32,5 тисячі обвинувальних актів по таких справах. З них приблизно 20 тисяч – це справи стосовно самовільного залишення військової частини чи місця служби (СЗЧ) та дезертирство. Ухилення від призову (стаття 336 КК) – ще приблизно 5,5 тисяч справ.
«До судів першої інстанції заходить загалом за рік приблизно 120 тисяч обвинувальних актів. Отже, вказані злочини становлять трохи більше 4%. При цьому 70% з них пов’язані з СЗЧ, дезертирством чи ухиленням від призову», зазначив він.
Починаючи з 22 лютого 2022 року по травень 2025 року на розгляді ККС ВС за наслідками перегляду справ за касаційними скаргами було розглянуто лише 127 відповідних кримінальних повноважень (зокрема, з них за статтею 336 КК – 42 провадження, за статтею 407 КК – 39, за статтею 408 КК – 12 проваджень). Тобто, це навантаження менше, ніж на одного суддю, який розглядає кримінальні провадження.
(Нагадаємо, «Судово-юридична газета» нещодавно публікувала аналіз судових справ стосовно того, за що судили українських військових у 2024 році).
Викликає заперечення і віднесення до компетенції військових судів розгляду адміністративних справ, де стороною є суб’єкт владних повноважень. Адже адмінсуди вже виробили відповідну практику, де стороною є військовослужбовець чи орган військового управління, і ефективно розглядають такі справи. Відповідно, у разі прийняття змін можуть виникнути юрисдикційні конфлікти.
Окрему увагу голова ККС ВС приділив пропозиції щодо присвоєння суддям військових звань і проходження суддями військової служби.
«Аналіз розвитку законодавства за останні десятиріччя свідчить про відхід від практики встановлення будь-яких додаткових показників до статусу судді, таких як ранг, клас, чин. Наявність класів і чинів суперечить принципу єдності статусу судді незалежно від юрисдикції та інстанції. Положення законопроектів стосовно запровадження для судді військових звань – це рух у протилежному напрямку.
По-перше, наявність різних звань у судді призведе до диференціації їх статусу, умовного ранжування, критерії якого у законопроекті не розкриті. Це, у свою чергу, може призвести до створення видимості підпорядкованості суддів з нижчим званням суддям з більш вищим званням. Тому запровадження звань призведе до появи ієрархії, що є дискусійним з урахуванням загальновизнаних стандартів про незалежність суддів» – підкреслив Олександр Марчук.
По-друге, не зовсім зрозуміла мета введення цих звань, і чи це сприятиме більш якісному правосуддя. Наприклад, у військовому суді будуть лейтенант, полковник чи генерал – наскільки це впливатиме на незалежність судді?
«По-третє, загроза незалежності міститься і в ідеї про проходження такими суддями військової служби. Такий факт передбачає апріорі підпорядкування суддів військовим командирам, починаючи від Верховного Головнокомандувача ЗСУ, адже система військової служби побудована саме за принципами підзвітності та підпорядкування.
При цьому, як і у випадку з військовими званнями, залишається незрозумілою мета, і як таке положення сприятиме підвищенню ефективності функціонування військової юстиції», додав він.
При обговоренні цієї ідеї виникає низка інших питань, зокрема утворення у ККС ВС окремої судової палати, вимог до кандидатів у військові судді, включення військових суддів до складу ВККС та утворення окремої палати у складі ВРП тощо.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко закликав колег подумати над питаннями стосовно структури системи військових судів, їх юрисдикції (чи мають вони розглядати лише кримінальні справи чи справи про адміністративні правопорушення, або ж також адміністративні справи, або ж і цивільні, і господарські), як відповідний перегляд має виглядати у Верховному Суді, як повинна відбирати таких суддів ВККС та притягати до відповідальності ВРП.
Поки Пленум Верховного Суду вирішив питання стосовно законопроектів про повернення в Україні військових судів відкласти.
Нагадаємо, що система військових судів, яка існувала до 2010 року. Поки невідомо, звідки планується брати кошти на відновлення цієї системи у нинішніх умовах, адже, вочевидь, вона потребуватиме значного фінансування з державного бюджету.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
