Парламентський комітет з питань правової політики прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні законопроект, яким буде врегульовано початок відліку строків оголошення судом померлою фізичної особи, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом.
Це дозволить захистити право членів сімей фізичних осіб, які пропали безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, в тому числі, зниклих безвісти військовослужбовців під час виконання військового обов’язку із захисту Батьківщини.
Законопроектом пропонується ч. 2 статті 46 Цивільного кодексу викласти в такій редакції:
«Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу 2-х років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу 6 місяців від настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель».
Як зазначають автори законопроекту, серед яких нардеп Тарас Тарасенко, аналіз судової практики свідчить про наявність великої кількості судових справ щодо оголошення фізичної особи померлою внаслідок загибелі та про існування різного застосування судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій спеціального правила, передбаченого ч. 2 статті 46 ЦК, зокрема, стосовно початку відліку визначених у цій нормі строків, необхідних для звернення до суду із заявою щодо оголошення особи померлою при наявності конкретних обставин.
Так, одні суди вважають, що строки, визначені ЦК, слід обраховувати з моменту настання події (яка могла призвести до смерті особи), а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави, інші ж вважають, що відлік строку для оголошення фізичної особи померлою внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту має починатися саме з дня закінчення воєнних дій на території держави.
Порушене питання було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі 755/11021/22, яка визначена як зразкова.
ВП ВС прийняла рішення у вказаній справі 11 грудня 2024 року та прийшла до наступних висновків.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року 309.
У цьому Наказі 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані РФ території України.
До того ж, цей наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу №309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
ВП ВС наголошує на тому, що обрахування 6-місячного строку, зазначеного у реченні другому ч. 2 статті 46 ЦК, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій – правовій визначеності.
Разом із тим, як зазначає автор законопроекту, наведені висновки Великої Палати Верховного Суду лише частково вирішують існуючу законодавчу проблему, оскільки не враховуються і не можуть бути визнанні померлими військовослужбовці, що зникли безвісти в Курській області (відсутня в Наказі №309 (станом на час подання законопроекту – прим. ред.), а також є області (райони), в яких є зниклі безвісти військовослужбовці під час виконання військового обов’язку із захисту Батьківщини, де бойові дії не проводяться, але військові загинули без можливості ідентифікації.
Таким чином, необхідність прийняття законопроекту випливає з необхідності забезпечення правової визначеності у питаннях застосування спеціального правила, передбаченого ч. 2 статті 46 Цивільного кодексу, зокрема, стосовно початку відліку визначених у цій нормі строків оголошення судом померлою фізичної особи, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом.
Разом з тим, Мінфін у своєму висновку вказав, що реалізація такого закону потребуватиме додаткових бюджетних видатків, які передбачено для різних сфер і галузей країни (оборона, соціальна сфера, освіта тощо), у частині надання членам сім’ї особи, зниклої безвісти, соціальних допомог та гарантій у порядку, визначеному законодавством України, а також може призвести до економії бюджетних коштів на виплату грошового забезпечення членам сім’ї осіб, які пропали безвісти.
Визначити обсяг додаткових видатків або економії коштів Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
