Народні депутати пропонують змінити умови для притягнення до відповідальності за декларування недостовірних відомостей посадовцями та незаконне збагачення. Відповідний законопроект 13271-1 про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу зареєстровано у парламенті.
Як зазначають депутати, зміни спрямовані на «захист прав добросовісних суб’єктів декларування».
Так, збільшуються порогові значення у статті 366-2 Кримінального кодексу та статті 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення, вносяться зміни до статті 216 КПК, що змінює поріг підслідності НАБУ, закон про запобігання корупції передбачатиме часові обмеження щодо перебування осіб у Реєстрі корупціонерів та щодо строків моніторингу способу життя чиновників.
Зокрема, пропонується, щоб відповідальність за статтею 172-6 КУпАП наставала за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Тобто, відповідальність за адміністративне корупційне правопорушення наставатиме, якщо чиновник чи посадовець «помилився» у декларації на суму від 454 200 грн до 2 271 000 грн. Наразі, нагадаємо, відповідальність за статтею 172-6 КУпАП починається з недостовірного декларування на суму розбіжності 302 800 грн.
Відповідно, посувається поріг для відповідальності за Кримінальним кодексом.
У ч. 1 статті 366-2 «Декларування недостовірної інформації» пропонується встановити, що буде каратися умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів. Тобто, від 2 271 000 грн до 7 570 000 грн.
У ч. 1 статті 368-5 пропонується встановити, що незаконне збагачення це набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 2750 прожиткових мінімумів перевищує її законні доходи.
Тобто, у разі «помилки» у сумі доходів в декларації на 8 327 000 грн – але не менше – посадовець може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.
Нагадаємо, наразі ч. 1 ст. 368-5 передбачає відповідальність за незаконне збагачення у разі набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи. Тобто, різниця має становити 9 841 000 грн.
Отже, поріг для відповідальності за незаконне збагачення зменшать з 9,8 млн грн до 8,32 млн грн.
Крім того, депутати пропонують встановити, що НАБУ буде розслідувати кримінальні провадження за статтею 366-2 лише у випадку, якщо розмір завідомо недостовірних відомостей відрізняється від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів. Тобто, на 6 056 000 грн.
Також депутати пропонують змінити розмір предмета кримінального правопорушення для того, аби відносити окремі злочини до підслідності НАБУ.
У статті 290 ЦПК пропонується збільшити пороговий розмір активів для пред’явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
У законі про запобігання корупції пропонується обмежити умови для здійснення моніторингу способу життя посадовця, встановити, що строк здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування не може перевищувати 4 місяців з дня прийняття рішення про його здійснення.
Крім того, автори законопроекту пропонують, щоб строк перебування відомостей про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення не може перевищувати строк передбачений статтею 39 КУпАП, якщо особу піддано адміністративному стягненню, та не може перевищувати строки визначені статтею 89 КК, якщо особу було засуджено за вчинення кримінального правопорушення.
Після закінчення зазначених строків інформація автоматично виключається з реєстру, що забезпечує захист репутації осіб та відповідає принципам справедливості і права на реабілітацію.
При цьому автори законопроекту посилаються на рішення ЄСПЛ у справі екс-директора НАБУ Артема Ситника «Ситник проти України».
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
