До Конкурсної комісії з відбору нового директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) зростає кількість питань щодо прозорості її роботи.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», члени конкурсної комісії з відбору директора БЕБ делегували перевірку завдань кандидатів неназваним експертам, а самі члени Конкурсної комісії самоусунулися від безпосередньої оцінки відповідей на практичні завдання кандидатів. Будь-яка публічна інформація щодо того, хто ж перевіряв практичні роботи претендентів на крісло очільника БЕБ, них відсутня.
До того, як відмічав раніше один з кандидатів, генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента Віктор Дубовик, не був опублікований протокол про затвердження результатів практичних робіт та загального рейтингу учасників конкурсу.
30 травня Віктор Дубовик повідомив про результати свого листування з конкурсною комісією.
Нижче наводимо його допис та відповідь голови конкурсної комісії Лаури Стефан.
«НОТАТКИ ПРО КОНКУРС НА КЕРІВНИКА БЕБ. ЧАСТИНА ДРУГА або як конкурс, який мав бути взірцем дотримання принципів відкритості, прозорості, та транспарентності – перетворюється на глуху оборону Комісії з добору директора БЕБ від будь-якого спілкування із зовнішнім світом.
За цей тиждень що минув, мені як учаснику конкурсу було офіційно відмовлено Конкурсною комісією у наданні інформації на мій офіційний запит про мої ж оцінки за практичну роботу та людей, які ці оцінки виставляли.
При цьому конкурсна комісія досі не спромоглася опублікувати підписаний протокол про затвердження результатів попередніх етапів!
Яку ж інформацію запитував я в конкурсної комісії?
Серед найбільш важливих були поставлені такі питання:
- Як було забезпечено конфіденційність і професійність розробки практичних завдань на знання законодавства?
- Якою була методика та критерії оцінювання відповідей на них? Їх наявність є обовʼязковою за правилами цього конкурсу.
- Як були визначенні експерти, залучені до їх перевірки, чим підтверджено рівень їх компетентності у відповідній сфері, як перевірялася відсутність конфлікту інтересів цих експертів і кандидатів на посаду директора БЕБ?
- Чи виконали члени Конкурсної комісії свій обовʼязок виставити оцінки кожному кандидату і чи було перекладено конкурсні роботи для міжнародних експертів, щоб це було можливим?
- Як були виставлені оцінки, які були зачитані на засіданні Конкурсної комісії 13.05.25 – чи обговорювалися Комісією роботи кандидатів, як підбиралися підсумки, якщо експертів було декілька, а оголошено на засіданні Комісії вже підсумковий бал?
- Якими є правильні відповіді на практичні завдання, надані для вирішення кандидатам і хто їх визначив такими? Якщо правильні відповіді не затверджувалися, то як виставлялися оцінки за практичні роботи?
- Чому й досі відсутній протокол засідання Конкурсної комісії від 13.05.25?
- Як забезпечувався захист персональних даних кандидатів при переданні відповідей кандидатів, а також цілісність переданих на перевірку робіт і захист переданих результатів перевірки.
Чи отримав я хоча б щось по суті заданих мною питань?
Ні! Мені відмовлено у інформації на всі без винятку питання!
Підстава – голова Конкурсної комісії повідомила, що не вважає Конкурсу комісію розпорядником публічної інформації, оскільки Конкурсна комісія не приймає ніяких обовʼязкових рішень для будь-яких осіб.
При цьому в обґрунтування відмови у наданні будь-яких відповідей голова Конкурсної комісії послалася на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/9/23 за позовом до ВРП та Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів ВККС, зокрема про визнання протиправним і скасування рішення Конкурсної комісії щодо допуску до участі у другому етапі конкурсу на посаду члена ВККС 64 осіб.
Цікаво, чи не так?!
Мені було відмовлено у інформації про конкурс, в якому я беру участь, оскільки Конкурсна комісія вважає, що її рішення не можуть бути оскаржені у суді, бо вона не приймає ніяких обовʼязкових рішень!
Тобто, логіка така – оскільки запитувач не може поскаржитися до суду, то і запит про інформацію можна залишити без уваги та відповіді!
Отже, проголошення прозорого конкурсу на посаду керівника БЕБ на запит суспільства та виконання міжнародних зобовʼязань про перезавантаження цього органу, на переконання Конкурсної комісії, не передбачає обовʼязку Конкурсної комісії надавати будь-яку інформацію про те, як нею було дотримано нормативно визначений порядок конкурсної процедури!
При цьому Закон «Про судоустрій і статус суддів» зазначає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (чч. 5-6 ст.13).
Чи вважає себе Конкурсна комісія субʼєктом владних повноважень! Ні!
Чи стосувався мій запит тих норм, про які йшлося у цитованій Конкурсною комісією постанови ВПВС? Ні!
При цьому Конкурсна комісія є єдиним органом, уповноваженим на проведення конкурсу на зайняття посади директора БЕБ.
Сподіваюся голова конкурсної комісії отримала якісний переклад відповіді, яку вона підписувала та розуміє можливі юридичні наслідки такої відповіді.
Чи передбачає регламент роботи Конкурсної комісії обсяг повноважень, який охоплює збір, аналіз, розгляд та дослідження всієї сукупності матеріалів, що стосуються проведення конкурсу на всіх його етапах та рівнях?
Так!
Яке має значення така позиція Конкурсної комісії відмовити у відповіді кандидата на посаду директора БЕБ у наданні інформації про дотримання порядку проведення конкурсу?
Нагадаю, що особливий порядок конкурсного відбору, призначення та звільнення директора БЕБ названий гарантією незалежності БЕБ - п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про БЕБ».
Крім того, Закон «Про БЕБ» передбачає:
- обов’язок членів брати участь у роботі конкурсної комісії особисто, без делегування своїх повноважень іншим особам, у тому числі іншим членам конкурсної комісії (п. 2 ч.11 ст.15).
- обовʼязок Конкурсної комісії оприлюднити результати тестування та виконання завдань стосовно кожного кандидата (у тому числі оцінки, виставлені кожним членом конкурсної комісії кожному кандидату, якщо виставлення оцінок передбачено методикою оцінювання) (п. 8 ч. 9 ст. 15).
За Регламентом роботи Конкурсної комісії остання проводить тестування Кандидатів на знання законодавства, тестування загальних здібностей, виконання практичних завдань та інших передбачених Порядком проведення конкурсу, критеріями та методикою оцінювання тестувань або завдань (п. 2.1.5.).
Тож очевидно, це має бути затверджено і доведено як мінімум до кандидатів конкурсу.
Порядок, затверджений Конкурсною комісією, не визначає критеріїв і методики оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами конкурсну.
Що у підсумку?
На думку спадає доктрина «плодів отруйного дерева», що була сформована у судовій практиці США та знайшла своє втілення у практиці ЄСПЛ.
Нагадаю, що ця доктрина зводиться до того, що, якщо доказове «дерево» є отруйним, то те ж саме стосується і його «плода». Тобто, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж.
Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них (постанова ВП ВС від 13.11.2019 у справі № 1-07/07).
Доктрина активно використовується у доказуванні в кримінальних справах.
Проте вона стосується довіри до результатів за відсутності довіри до процесу його отримання.
Чи можна довіряти результатам оцінювання, проведеного сторонніми невідомими особи за відсутності методики і критеріїв оцінювання та оголошення оцінок, виставлених кожним членом Конкурсної комісії кожному кандидату, як того вимагає порядок проведення цього конкурсу?
Мені очевидно, що ні!»
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
