Направивши до суду обвинувальний акт, сторона обвинувачення визнає зібрані докази достатніми для доведення винуватості обвинувачених осіб, тому призначення повторної експертизи з метою пошуку нових доказів обвинувачення фактично становить додаткове розслідування, що суперечить загальним засадам кримінального провадження. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 15 квітня 2025 року по справі №161/13558/19.
Позиції судів
Суди попередніх інстанцій виправдали обвинувачених за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 КК у зв’язку з недоведеністю обвинувачення.
У касаційній скарзі прокурор вважає, що апеляційний суд не усунув неповноту судового розгляду, допущену судом першої інстанції, який відмовився допитати кількох свідків сторони обвинувачення та відхилив клопотання про призначення повторної комп’ютерно-технічної експертизи, заявлене обвинуваченням у зв’язку з тим, що під час досудового розслідування не було технічної можливості отримати інформацію з зашифрованих флешнакопичувачів.
Позиція Верховного Суду
ККС ВС залишив без змін ухвалу апеляційного суду. В обґрунтування позиції ККС ВС вказав, що у цьому провадженні було призначено кілька експертиз комп’ютерної техніки та програмного забезпечення вилученого під час обшуків обладнання, де ставилося питання про наявність на об’єктах дослідження програмного забезпечення для проведення азартної гри.
З висновків експертів вбачається, що їм не вдалося отримати відповіді на поставленні питання з причин шифрування інформації за допомогою невідомого крипто-ключа.
Під час апеляційного розгляду прокурор заявив клопотання про призначення повторної комп’ютерно-технічної експертизи, оскільки експерт повідомив в судовому засіданні, що з моменту проведення експертиз у 2019 році деякі програми удосконалились, що дає змогу розшифрувати невідомий крипто-ключ, однак це потребуватиме значного часу (близько року) і значних технічних ресурсів.
Також він зазначив, що орган досудового розслідування призначаючи експертизу у 2019 році не ставив питання про дешифровку криптоключа і в подальшому з повторними експертизами не звертався.
У клопотанні про призначення повторної експертизи, прокурор пропонував поставити ті ж самі питання, що і в попередніх з метою отримання інших висновків, таким чином ставлячи під сумнів раніше надані стороною обвинувачення докази. ККС зазначив, що виходячи з матеріалів справи і, зокрема, з цих пояснень експерта, факт наявності на носіях зашифрованої інформації не є обставиною, яка не була відомою на час досудового розслідування. Про цю обставину повідомляли експерти у висновках, однак сторона обвинувачення не ставила перед експертами завдання здійснити спроби розшифрувати цю інформацію.
Направивши до суду обвинувальний акт, сторона обвинувачення тим самим визнала зібрані докази достатніми для доведення винуватості обвинувачених осіб. Сторона захисту не представляла в суді докази, які б спростовувати висновки наданих стороною обвинувачення експертиз.
За таких обставин призначення експертизи з метою пошуку нових доказів обвинувачення фактично становить собою додаткове розслідування, що суперечить засадам кримінального процесу.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
