Зарплату суддів та держслужбовців будуть рахувати в орудних величинах – Руслан Стефанчук зареєстрував пакет законопроектів

14:58, 11 липня 2025
Замість прожиткового мінімуму – орудні величини: в Україні повністю переформатують порядок розрахунку окладів суддів та держслужбовців – 120 депутатів на чолі з Русланом Стефанчуком зареєстрували пакет законопроектів.
Зарплату суддів та держслужбовців будуть рахувати в орудних величинах – Руслан Стефанчук зареєстрував пакет законопроектів
Слідкуйте за найактуальнішими новинами в наших групах Facebook та Telegram.

В Україні готується кардинальна зміна системи розрахунку зарплат на державній службі. Також зміниться порядок підрахунку окладів суддів. Відповідний пакет законопроектів зареєструвала у Верховній Раді група народних депутатів на чолі зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком. Серед ініціаторів законопроекту перший віце-спікер Олександр Корнієнко, голова соціального комітету Галина Третьякова, голова податкового комітету Данило Гетманцев, перший заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець та багато інших. Загалом – 120 народних депутатів.

Як проаналізувала «Судово-юридична газета», відповідно до законопроекту 13467 про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму, базовий розмір посадового окладу судді становитиме:

  • судді місцевого суду – 18,2 базових (орудних) величин для визначення розмірів посадових окладів;
  • судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 30,3 базових (орудних) величин для визначення розмірів посадових окладів;
  • судді Верховного Суду – 45,4 базових (орудних) величин для визначення розмірів посадових окладів.

Посадовий оклад керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 24,2 орудних величин, дисциплінарного інспектора ВРП – 18,2.

У законі про держслужбу буде передбачено, що мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби в державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст, районів у містах, не може становити менше 2 розмірів базової (орудної) величини для визначення розмірів посадових окладів.

Даний законопроект пов’язаний із базовим законопроектом 13466 «щодо створення передумов для підвищення розміру прожиткового мінімуму», який передбачає заміну прожиткового мінімуму як розрахункової величини на базову (орудну) величину, яка «не є соціальним стандартом і не застосовується для оцінки рівня добробуту громадян».

Законопроектом 13466 пропонується замінити використання прожиткового мінімуму на базову (орудну) величину для визначення розмірів посадових окладів працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів місцевого самоврядування, державних службовців, працівників і посадових осіб державних органів, на яких не поширюється дія Закону «Про державну службу», перелік яких визначено ч. 3 статті 3 Закону «Про державну службу».

Передбачається, що розмір базової (орудної) величини для визначення розмірів посадових окладів має встановлюватись у законі про Державний бюджет на відповідний рік за поданням Кабміну.

Крім того, Кабміну доручається забезпечити розрахунок розміру базової (орудної) величини та її встановлення в проекті закону про Державний бюджет на 2026 рік.

При цьому розмір базової (орудної) величини для визначення розмірів посадових окладів у 2026 році не може бути менше 3470 грн.

Таким чином, судячи з цієї цифри, ситуація з посадовими окладами для суддів місцевих судів особливо не зміниться.

Так, зараз посадовий оклад судді місцевого суду складає 63 060 грн (30 ПМ помножені на «заморожений» прожитковий мінімум для суддів в 2102 грн).

Якщо орудна величина складатиме не менше 3470 грн, то посадовий оклад судді місцевого суду буде не менше 63 154 грн.

Набрання чинності зазначених законодавчих ініціатив передбачено з 1 січня 2026 року.

Як вказують депутати, зараз розмір посадового окладу суддів, а також посадових осіб Вищої ради правосуддя та інших органів, діяльність яких тісно пов’язана із функціонуванням системи правосуддя, визначається кратно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий підхід, що був запроваджений у 2016 році, на думку авторів, не відповідає конституційній природі прожиткового мінімуму як основного соціального стандарту.

Ініціатори пояснюють, що у період з 2016 по 2024 рік відбулося суттєве викривлення функціонального навантаження цього показника: із первинної ролі орієнтира для забезпечення гідного рівня життя він був штучно перетворений на розрахункову технічну величину для визначення розміру заробітної плати, суддівської винагороди, державного мита, штрафів, соціальних пільг, надбавок тощо.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій. 

Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Ростислав Шурма пояснив, чи скасують в Україні обіг готівки та що для цього треба
Головне за день
Сьогодні день народження святкують
  • Руслан Мельников
    Руслан Мельников
    суддя Харківського окружного адміністративного суду
  • Костянтин Богатир
    Костянтин Богатир
    суддя Південно-західного апеляційного господарського суду
  • Тарас Андрейчук
    Тарас Андрейчук
    суддя Оболонського районного суду міста Києва
  • Людмила Шарко
    Людмила Шарко
    суддя Господарського суду Харківської області