Відсутність певних вимог чи доводів, їх недостатня обґрунтованість або безпідставність не можуть вважатися недоліком апеляційної скарги в розумінні статей 396, 399 КПК. Усі доводи апеляційної скарги мають бути вирішені за результатом апеляційного перегляду, вимоги апеляційної скарги в аспекті переконливості та/або обґрунтованості не можуть бути проаналізовані на стадії відкриття провадження. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 17 липня 2025 року по справі №644/6237/24.
Позиції судів
Вироком місцевого суду особу засуджено за ч. 2 ст. 389 КК. Не погодившись із цим вироком, прокурор подав на нього апеляційну скаргу. Суддя апеляційного суду ухвалою повернув указану апеляційну скаргу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки прокурор не усунув недоліки скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
У касаційній скарзі прокурор посилається на сумнівність висновку судді апеляційного суду про невідповідність апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК, що стало підставою для залишення її без руху.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд скасував ухвалу судді апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
ККС ВС вказав, що під час визначення того, чи зазначила особа, яка подає апеляційну скаргу, свої вимоги та їх обґрунтування, суддя не може проводити їх аналіз на предмет обґрунтованості та переконливості, а той факт, що сторона не зазначила у своїй скарзі певних вимог та доводів, обґрунтувала свої вимоги у спосіб, який вважається суду непереконливим чи недостатнім, або ж якщо з тексту оскарженого рішення та поданої скарги вбачається їх безпідставність, за приписами КПК не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні норм, передбачених статтями 396 та 399 КПК.
Вимоги статей 22 та 26 КПК передбачають, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, а суд вирішує лише питання, винесені на його розгляд сторонами.
Те, які саме питання сторона кримінального процесу вносить на розгляд суду, а також про постановлення якого рішення ставить вимогу, відноситься до її дискреційних повноважень, і використання цих повноважень на власний розсуд особи, яка подає апеляційну скаргу, не може розцінюватись як такий недолік апеляційної скарги, який є підставою для її повернення.
Усі доводи апеляційної скарги мають бути вирішені за результатом апеляційного перегляду, вимоги апеляційної скарги в аспекті переконливості та/або обґрунтованості не можуть бути проаналізовані на стадії відкриття провадження.
Проте суддя апеляційного суду, залишаючи апеляційну скаргу без руху, в своїй ухвалі послався на те, що з наведеного прокурором обґрунтування незаконності оскарженого вироку місцевого суду неможливо визначити, у чому саме полягає неправильність призначеного обвинуваченому покарання. А в ухвалі про повернення апеляційної скарги в порушення вимог процесуального закону дав оцінку наведеним прокурором доводам на предмет їх обґрунтованості і зазначив, що порушені ним у цій скарзі питання вже вирішені судом першої інстанції, а інші питання можуть бути вирішені в порядку п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК.
В цій же ухвалі суддя апеляційного суду наголосив, що обвинувачений мобілізований до лав ЗСУ, а в апеляційній скарзі не наведено переконливих підстав для відкликання його від військової служби для розгляду цієї скарги.
Таким чином суддя апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження фактично дав оцінку тим питанням, які розглядаються і вирішується апеляційним судом колегіально безпосередньо під час та за результатами апеляційного розгляду.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
