На Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) «зав’язана» низка вимог для отримання Україною фінансування від ЄС за планом Ukraine Facility.
Як неодноразово писала «Судово-юридична газета», Ukraine Facility – це досить чіткий перелік завдань за принципом «Reforms first – money later», у разі невиконання яких Україна може не отримати фінансування, що в нинішніх умовах є критичним. За виконанням індикаторів можна слідкувати в онлайн-режимі на урядовому порталі.
«Ми вже втратили за перший квартал 1,2 млрд євро. З них 500 млн євро – це грантові кошти, втратили через непроголосовані закони і зобов'язання по Ukraine Facility», – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко. А у 2024 році МЗС писало терміновий лист депутатам, бо Верховна Рада не поспішала з прийняттям закону про пом’якшення корупціонерам покарання шляхом укладення ними угод зі слідством, що теж (як це не дивно) було записане у вимогах Ukraine Facility. Через, як вказували у МЗС, могло затриматися фінансування розміром 4 млрд євро.
Згідно домовленостями, за третій квартал Україна має отримати 300 млн євро гранту та 2,35 млрд євро позики від ЄС за виконання загалом 12 кроків.
Серед іншого, за цим планом ІІІ квартал 2025 року Україна має «закрити» виконанням завдання «заповнити не менше 20% вакансій суддів». Тобто, Вища кваліфікаційна комісія суддів має відібрати кандидатів за досить складною процедурою, а Вища рада правосуддя повинна їх призначити – до кінця вересня 2025 року.
Хто конкретно прописав ці вимоги у зобов’язаннях, передбачених Планом Ukraine Facility – не розкривається, втім, очевидно, що особа чи група осіб, які формували такі умови для отримання коштів Україною, не намагалися розібратися у процедурах відбору суддів.
Наразі добір суддів у місцеві суди триває, у ньому бере участь близько 8 тисяч осіб. Навіть при дуже оптимістичних прогнозах, ВККС навряд чи завершить усі процеси до кінця ІІІ кварталу.
Досі триває і конкурс до апеляційних судів. Якщо не буде тяганини, до вересня ВККС зможе надати рекомендації в рамках конкурсу до адміністративних та господарських судів. Втім, до загальних судів, які розглядають найбільший масив справ (цивільні та кримінальні) та відчувають найбільший брак кадрів – далеко не факт.
При цьому виникає питання, чи не відобразиться такий поспіх, зумовлений «тягарем» з необхідності виконання вимог для отримання коштів європейських партнерів, на якості відбору суддівських кадрів.
Зазначимо, що це завдання у плані сформульовано так: «Не менше 20% вакансій суддів, наявних станом на 16 жовтня 2023 року (загальна кількість вакантних посад 2205), заповнюється на основі зміненого законодавства», зокрема з «залученням Громадської ради доброчесності до оцінювання доброчесності кандидатів на посади суддів у випадках, коли цього вимагає закон».
Слід зауважити, що вже ІV квартал ВККС має «закрити» виконанням «маяка» з проведеного кваліфікаційного оцінювання (перевірки) 50% суддів, які повинні були його пройти станом на 30 вересня 2016 року із залученням Громадської ради доброчесності.
При цьому ще з І кварталу 2025 року не виконаним «висить» такий індикатор, як збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Йдеться не просто про прийняття закону, а про цілу процедуру, де спочатку мають з’явитися бажаючі зайняти посади у ВАКС, і потім вони мають успішно пройти складні процедури відбору.
Однак досі спроби швидко заповнити вакансії ВАКС не увінчалися успіхом. Верховній Раді навіть довелося спрощувати відповідні процедури на прохання ВККС. Зокрема, дозволити повторну участь у конкурсі тим кандидатам, які вже провалили іспит, не набравши необхідний прохідний бал (законопроект 12331-2).
Голова ВККС Андрій Пасічник тоді написав листа до Комітету ВР з питань правової політики, в якому вказав, що «затримки у проведенні конкурсу до Вищого антикорупційного суду (Апеляційної палати) унеможливлять виконання Плану Ukraine Facility».
До того ж, ВККС має взяти участь у виконанні такого індикатора, як створення нових Спеціалізованого окружного адміністративного суду (СОАС) та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду (СААС).
Серед невиконаних «маяків» на ІІ квартал 2025 року залишається набрання чинності законодавства про перегляд декларацій доброчесності суддів та процедури їх перевірки (в рамках розділу «Посилення підзвітності, доброчесності та професіоналізму судової влади»).
Наразі Верховна Рада проголосувала відповідний законопроект 13165-2 у першому читанні. Як писала «Судово-юридична газета», він передбачає після, що набрання ним чинності проведення перевірки декларації родинних зв’язків і доброчесності судді здійснюється ВККС за новим порядком.
Таким чином, автори Ukraine Facility записали чимало «реформ» у свій план, однак невідомо, чи оцінювалася реалістичність перспектив вкластися у строки для виконання цих вимог.
За даними голови бюджетного комітету, Верховна Рада проголосує пакет законопроектів Ukraine Facility вже цього тижня.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
