Одеський окружний адміністративний суд скасував наказ ТЦК про призов студента, який мав на момент призову відстрочку, а також скасував наказ командира про зарахування цього студента до особового складу військової частини.
Разом з тим, суд, посилаючись на славнозвісну позицію Верховного Суду у справі 160/2592/23 про невідворотність незаконного призову, відмовився задовольнити вимогу про виключення студента зі списків військової частини.
Таким чином, тепер є незрозумілим, на підставі чого чоловік служить у ЗСУ.
Відповідне рішення Одеський окружний адміністративний суд ухвалив 19 червня 2025 року по справі 420/13798/25.
Обставини справи
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов чоловіка до ТЦК та військової частини, в якому він просив визнати протиправним та скасувати наказ начальника ТЦК від 24 квітня 2025 року в частині його призову та направлення для проходження військової служби, а також визнати протиправним та скасувати наказ командира в частині зарахування до списків особового складу військової частини. Крім того, він просив виключити його зі списків особового складу в/ч .
Позивач зазначив, що 24.04.2025 працівники ТЦК примусово, проти його волі, доставили до ТЦК, в розташуванні якого мобілізували за призовом та направили для проходження військової служби.
Однак позивач зазначає, що він взагалі не підлягав призову, оскільки має належним чином оформлену відстрочку на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як здобувач вищої освіти, що підтверджується відповідним витягом з застосунку Резерв+.
Позивач стверджує, що пред`являв представникам Київського РТЦКСП 24.04.2025 року Довідку здобувача освіти з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, сформовану 24.04.2025, та відомості з застосунку Резерв+ щодо оформленої відстрочки від мобілізації. Однак ці відомості були проігноровані.
Також позивач зазначає про протиправне оформлення довідки про його придатність до військової служби, оскільки його фактично не оглянув жоден спеціаліст – він не оглядався хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, не проводилися загальні аналізи, а отже, і ступінь придатності останнього до військової служби є непідтвердженим. Крім того, за місцем знаходження комісії він не перебував, висновки викладені взагалі без його участі.
Крім того, згідно з відомостями з Реєстру «Оберіг» він не виключений з обліку військовозобов`язаних, та не має статусу військовослужбовця, отже, його зарахування до списків особового складу в/ч є протиправним.
Що вирішив суд
Судом встановлено, що відповідно до електронного військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+», позивачу оформлена відстрочка. У розділі «тип відстрочки» вказано – п.1 ч.3 ст.23. Відстрочка дійсна до 11.07.2025 року.
Позивачу видано довідку про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти за формою згідно з додатком 9 до Порядку №560, згідно якої він 21.02.2023 року є студентом денної форми навчання Одеської державної академії будівництва та архітектури, рівень освіти бакалавр. Датою завершення здобуття освіти визначено – 12.07.2025 року. У довідці також визначено, що послідовність освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону «Про освіту», не порушена.
Враховуючи, що на момент видання оскаржуваних наказів позивач мав дійсну відстрочку від призову (строк дії якої визначено до 11.07.2025 року), він відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягав призову на військову службу.
Суд вважає, що ТЦК діяв недобросовісно та необґрунтовано, оскільки не врахував наявність у позивача діючої відстрочки. Тому суд вважає, що втручання в право позивача на її реалізацію здійснено з порушенням вимог Закону №3543-XII.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість призову позивача на військову службу під час наявності у нього діючої відстрочки, що є достатнім для скасування оскаржуваного наказу від 24.04.2025 року з підстав необ`єктивності та неправомірності, суд враховуючи позицію ЄСПЛ, викладену у справах «Салов проти України» та «Серявін та інші проти України», не надає оцінку іншим доводам позивача щодо порушення порядку його призову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу ТЦК в частині призову. Як наслідок наказ командира в/ч від 24.04.2025 в частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення також є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо захисту порушеного права позивач просить зобов`язати в/ч виключити його зі списків особового складу в/ч , наголошуючи на тому, що його правовий статус військовозобов`язаного не змінився, оскільки у застосунку «Резерв+» наявна дійсна по сьогодні відстрочка від призову.
Суд не приймає доводи позивача щодо збереження у нього статусу військовозобов`язаного, враховуючи, що військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, набувають нового юридичного статусу – військовослужбовців.
Отже, позивач набув статусу військовослужбовця з 24.04.2025 року – дня відправлення його у військову частину.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 5.02.2025 по справі №160/2592/23 сформував правовий висновок, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Верховний Суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання військової частини прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не призведе до поновлення такого права, а тому висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.
«Оскільки у суду відсутня дискреція щодо відступу від правових висновків Верховного Суду, суд по цій справі на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 5.02.2025 по справі №160/2592/23, що визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу», зазначив суд.
Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання військової частини виключити позивача зі списків особового складу в/ч задоволенню не підлягають.
Отже, суд визнав протиправним та скасував наказ ТЦК, а також наказ командира військової частини у частині зарахування позивача до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Але відмовив у тому, щоб виключити чоловіка зі списків особового складу військової частини.
Тепер – після скасування наказу командира про зарахування до списків особового складу – є незрозумілим, на підставі чого даний чоловік служить у ЗСУ.
Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета», у Верховній Раді зареєстровано законопроект 13345, яким пропонується вирішити правову проблему, породжену нинішнім законодавством та рішенням Верховного Суду.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
