Як відомо, наразі конкурсанти в апеляційні суди подали десятки позовів проти Вищої кваліфікаційної комісії суддів, в яких оспорюється процедура перевірки практичних завдань. Зокрема, з 38 кандидатів на вакантні посади в адміністративних апеляційних судах, яких ВККС визнала такими, що не склали етап іспиту «практичне завдання», і не допустила до наступного етапу конкурсу, 21 звернулись з відповідними позовами до Верховного Суду.
Одне з принципових питань – чи дійсно члени ВККС, які входили до складу екзаменаційної комісії з перевірки робіт кандидатів до апеляційних адмінсудів, самостійно їх перевіряли та виставляли відповідні бали в інформаційній системі. І – якщо так, яким чином голова ВККС Андрій Пасічник одночасно міг рахуватися на лікуванні у клінічній лікарні «Феофанія» і перевіряти ці роботи, вносячи відповідні оцінки до системи ВККС.
До того ж, при співставленні інформації про час виставлення балів за кожну роботу кандидати виявили, що члени ВККС могли витрачати на перевірку правильності цілого судового рішення не більше кількох хвилин. При цьому вони мали оцінити кожну модельну справу за десятком критеріїв.
Розкрити відповідну інтригу, як перевірялися роботи, можуть вищезазначені 21 справ, у тому числі справа № 990/156/25, яка перебуває на розгляді у Касаційному адміністративному суді Верховного Суду. Позов подала Тетяна Шувалова – суддя адміністративного суду, яка брала участь у конкурсі до апеляційного адмінсуду.
В судовому засіданні, що відбулось 23 липня, колегія суддів КАС ВС вирішила викликати на 22 вересня на допит як свідків трьох членів ВККС, які перевіряли роботи кандидатів до адмінсудів – Андрія Пасічника, Романа Сабодаша та Сергія Чумака, аби вони надали чіткі відповіді на низку питань, які мають принципове значення – не лише у цій справі, а загалом для всього конкурсу.
Членів ВККС Андрія Пасічника і Романа Сабодаша в якості свідків викликають також і в інших подібних справах. В одній зі справ Роман Сабодаш, викликаний як свідок за ініціативою самої Комісії, вже надав свої свідчення під присягою. Примітно, що в судовому засіданні у справі №990/156/25 представник ВККС категорично заперечувала проти виклику Андрія Пасічника, проте суд дослухався до позивачки і задовольнив її заяву.
Чи могли члени ВККС вносити бали до системи поза межами будівлі ВККС
Технічний прогрес торкнувся і судової гілки влади, тож, низка процесів, у тому числі конкурсні відбори, частково автоматизовані. Відповідно, у системі лишається відбиток кожної дії оцінювачів – користувачів відповідної інформаційної системи.
Оцінювання членами ВККС, які входять до відповідної екзаменаційної комісії, практичних завдань конкурсантів здійснюється в окремій складовій інформаційно-комунікаційної системи ВККС (ІКС). Тобто, вони перевіряють роботи кандидатів і вносять виставлені кандидатам бали до інформаційної системи ВККС.
При цьому, «Судово-юридична газета» ознайомилися з деякими долученими позивачкою до справи матеріалами, зокрема, листами ВККС, з яких випливає, що неавтентифіковані та незареєстровані користувачі не мають доступу до авторизації в інформаційно-комунікаційній системі ВККС.
Доступ до прикладних інформаційних сервісів комплексу спеціалізованого програмного забезпечення (ПІК), що використовується для оцінювання результатів виконання практичного завдання, здійснюється з автоматизованих робочих місць внутрішніх авторизованих користувачів, працівників Комісії, у межах локальної мережі ІКС. Доступ до ПІК поза межами будівлі Комісії неможливий.
Авторизація членів екзаменаційної комісії ВККС у ПІК, що використовується Комісією для оцінювання практичних завдань, здійснюється з використанням вбудованих в ПІК інструментів авторизації.
Отже, член ВККС має перевіряти роботи за своїм робочим місцем у будівлі ВККС, і лише звідти вносити до системи відповідні дані про бали кандидата.
Чи міг та яким чином член екзаменаційної комісії вносити бали поза робочим місцем або делегувати це іншій особі – фактично дане питання є одним з поставлених у цій справі.
Чи міг Андрій Пасічник одночасно перебувати на лікуванні у «Феофанії», перевіряти роботи кандидатів та вносити бали до системи ВККС
У квітні «Судово-юридична газета» в публікації «Ні там, ні тут…» розповідала, що у період перевірки виконаних кандидатами з адміністративної спеціалізації практичних завдань, голова ВККС Пасічник Андрій, який також був членом екзаменаційної комісії, за офіційною інформацією ВККС увесь час перевірки практичних завдань перебував спочатку у відпустці, а потім на лікарняному.
Так, «адмінники» складали практичне завдання 24 і 25 лютого, а кодовані і декодовані результати практичного завдання затверджувались рішеннями Комісії 12 березня. Саме в цей проміжок часу кожен член екзаменаційної комісії, в тому числі і Андрій Пасічник, мали перевірити 105 практичних завдань, кожне з яких складалося з 2 модельних судових рішень. Але Андрій Пасічник з 24 по 28 лютого, за повідомленням ВККС, перебував у черговій відпустці, 1 та 2 березня був вихідний, з 3 по 11 березня – на лікарняному. За документами, він мав стати до роботи лише 12 березня, тобто, у день, коли ВККС приймала рішення про затвердження результатів практичного завдання, які зараз і оскаржуються в Верховному Суді.
Тож, постає питання – коли саме Андрій Пасічник спромігся перевірити і оцінити 210 модельних судових рішень? Чи міг він взагалі перевіряти і оцінювати роботи кандидатів у судді апеляційних адміністративних судів за станом здоров’я, чи не вплинула його тимчасова непрацездатність на ефективність перевірки, на правильність виставлених балів?
І хоча Касаційний адміністративний суд відмовив у витребуванні доказів щодо обставин перебування члена екзаменаційної комісії Андрія Пасічника на лікуванні у клінічній лікарні ДУС «Феофанія» в період з 5 по 11 березня 2025 року включно, тим не менш, йому самому як свідку, ймовірно, доведеться повідомити цю інформацію суду.
На неодноразові запити учасників конкурсу та у судових засіданнях ВККС повідомляла, що Андрій Пасічник перевіряв роботи і виставляв оцінки 9 березня – саме в цей день він начебто авторизувався в інформаційній системі ВККС. Комісія не вбачає нічого особливого в тому, що член екзаменаційної комісії працював на лікарняному і у вихідний день, неділю, та наполягає на тому, що йдеться про «ненормований робочий час» членів ВККС.
Водночас, у матеріалах справи є витяг з електронного листка непрацездатності Андрія Пасічника за період з 5 по 11 березня, з якого вбачається, що у вказаний період він перебував на лікуванні у клінічній лікарні «Феофанія». При цьому у відповідній графі вказана позначка, що він не порушував режим лікування. А вихід на роботу в період лікарняного без дозволу лікаря – це порушення режиму лікування. Отже, залишається загадкою, як Пасічник міг і лікуватися у «Феофанії», і в той же час перевіряти практичні роботи у будівлі ВККС та вносити відповідні бали до інформаційної системи.
Блискавична перевірка робіт
Проте, навіть якщо Андрій Пасічник дійсно перебував в неділю, 9 березня, у будівлі ВККС і дійсно виставляв бали, виникає питання стосовно «блискавичності» перевірки цих робіт.
Під час засідання 23 липня до справи Тетяни Шувалової були долучені як докази матеріали з іншої аналогічної справи №990/158/25, що також розглядається Верховним Судом.
Зокрема, йдеться про лист ВККС від 30 квітня 2025 року, адресований Тетяні Шаповаловій – іншій кандидатці, що також брала участь у конкурсі до апеляційних адміністративних судів, і в один день із позивачкою у вищезгаданій справі виконувала практичні завдання. В цьому листі наведено інформацію про дати і точний час виставлення оцінок членами екзаменаційної комісії за практичне завдання виконане кандидаткою Шаповаловою Т.М., в тому числі Андрієм Пасічником.
Так, за практичне завдання кандидатки Тетяни Шаповалової вказаним членом екзаменаційної комісії оцінки виставлені 9 березня о 15 год. 46 хв. 39 сек. – за одне модельне судове рішення і о 15 год. 49 хв. 51 сек. – за друге рішення.
А оцінки позивачки Тетяни Шувалової, як повідомлено Комісією, тим же членом екзаменаційної комісії виставлені 9 березня о 15 год. 40 хв. 34 сек. та о 15 год. 54 хв. 51 сек.
Отже, на перевірку чотирьох робіт – двох рішень, складених Тетяною Шаповаловою, та двох судових рішень, складених Тетяною Шуваловою Андрій Пасічник витратив всього 14 хвилин 17 секунд (тобто в середньому 3 хвилини 34 секунди на перевірку одного судового рішення).
Судячи з наданих ВККС даних, між оцінюванням першої і другої роботи кандидатів минуло 6 хвилин 5 секунд, між оцінюванням другої і третьої роботи – 3 хвилини 12 секунд, а між оцінюванням третьої і четвертої роботи – 5 хвилин.
Слід зауважити, що за такий проміжок часу Пасічник повинен був не просто прочитати текст складеного судового рішення, включно з мотивувальною частиною (а це зазвичай близько 5-8 сторінок тексту), а перевірити роботу на відповідність 10-м показникам, що підлягали оцінюванню згідно з Методичними вказівками ВККС, виставити бали за кожний з 10 показник, підсумувати вказані бали та зафіксувати загальну оцінку за роботу в екзаменаційній відомості.
Враховуючи, що робіт було всього 210, то здійснити їх перевірку, як зазначено вище і як передбачено Положенням про порядок проведення конкурсу, протягом одного дня – це, вочевидь, щось за межами реального.
Отже, виникає питання, чи дійсно члени екзаменаційної комісії могли перевірити кожну роботу на відповідність критеріям, що підлягають оцінюванню згідно з методичними вказівками. Проте, дати повну оцінку вказаним обставинам і поставити крапку у спорі, чи були рішення ВККС належним чином мотивованими і обґрунтованими, має все ж таки Верховний Суд.
Мотивації не чекайте
Прикметно те, що ВККС під час розгляду судових справ за позовами кандидатів, які не погодились з рішеннями за результатами практичного завдання, послідовно і невідступно наполягає на тому, що заповнення членами екзаменаційної комісії документів з фіксацією балів, виставлених за показники, зазначені у затверджених методичних вказівках, які відображають мотиви виставлення членами екзаменаційної комісії балів – не передбачене. Тобто, документи (бланк, анкета, формуляр, пояснення тощо) з фіксацією балів, виставлених за ці показники, членами екзаменаційної комісії не оформлюються та в Комісії не обліковуються.
На думку Комісії, це означає відсутність обов’язку членів ВККС мотивувати виставлені за виконання практичного завдання та його окремих елементів бали, або ж, простіше кажучи, вони можуть виставляти будь-які оцінки, визначаючи компетентність конкурсантів «на око». Чи означає це, що надія конкурсантів у цьому випадку має бути лише на доброчесність та безпомилковість рішень відповідного оцінювача?
У справі, про яку ми пишемо, позивачка взагалі поставила під сумнів ту обставину, чи ознайомлювалися члени Комісії з текстами виконаних практичних робіт.
Сумнівів їй додали й коментарі одного з членів ВККС стосовно того, як саме мала бути вирішена конкретна модельна справа кандидатами адміністративної спеціалізації.
Так, в описі змісту апеляційної скарги (в тексті практичного завдання) містилося клопотання апелянта про стягнення на його користь судового збору за подання апеляційної скарги. Враховуючи наявність такого клопотання, суд не може вимагати від апелянта подавати його повторно у вигляді окремої заяви, оскільки це буде надмірним тягарем та формалізмом, та має вирішити його. Саме таким чином кандидатка виклала текст судового рішення в межах виконання практичного завдання, зазначивши про покладення судових витрат, повʼязаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, на прокурора.
Проте, в соціальних мережах один з членів комісії, що перевіряв роботи – Сергій Чумак, надав публічні коментарі та вказав, що за вказаний блок більшість суддів отримали 0 балів. Він висловив позицію, що у даній ситуації треба було не вирішувати це питання взагалі, зазначивши про це в мотивувальній частині, або роз’яснити право на звернення із відповідною заявою відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону «Про судовий збір» про повернення його з бюджету в порядку визначеному КМУ, але не стягувати судовий збір з прокурора.
На думку позивачки, такі публічні коментарі члена ВККС, який здійснював безпосереднє оцінювання практичних завдань, можуть свідчити про безпідставне зниження виставлених балів за практичне завдання. Так, відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду. В даній нормі мова йде саме про повернення судового збору з бюджету тій особі, чия заява чи скарга залишена без розгляду і не розглядалася по суті.
Таким чином, статтю 7 Закону «Про судовий збір» можна було б застосувати та повертати судовий збір саме з бюджету у випадку залишення апеляційної скарги без розгляду. В цьому ж випадку апеляційна скарга була розглянута по суті та задоволена частково, а тому судові витрати підлягають розподілу, а не поверненню з бюджету. Крім того, згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 923/199/21, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб’єктом сплати судового збору та виконує обов’язки, пов’язані з розподілом судових витрат.
Отже, на думку позивачки, член ВККС і до того ж член екзаменаційної комісії, що перевіряв практичні завдання, виконані учасниками конкурсу, публічно продемонстрував власне незнання закону і судової практики. Тому, на її думку, виникає ще одне ґрунтовне питання – а чи достатньо компетентними були оцінювачі, та чи можна довіряти виставленим ними оцінкам, від яких напряму залежить, а хто ж буде в подальшому здійснювати правосуддя в апеляційних судах.
Переоцінка роботи через «технічні причини» – чи мають місце подвійні стандарти у ВККС
Крім того, як раніше писала «Судово-юридична газета», ВККС «по-тихому» переглянула результати кваліфікаційного іспиту у межах конкурсу до апеляційних судів – і кандидат отримав допуск до співбесіди.
Так, на офіційному веб-сайті Комісії оприлюднено рішення ВККС від 4 липня 2025 року №132/зп-25 та від 9 липня 2025 року №134/зп-25. Зазначеними рішеннями Комісії встановлено, що певне модельне судове рішення, складене одним з учасників конкурсу, «з технічних причин не було оцінено членами екзаменаційної комісії».
Рішенням № 132/зп-25 від 4 липня Комісія вирішила оцінити модельне судове рішення одного з учасників конкурсу кримінальної спеціалізації, яке вже було оцінено раніше в 2,5 бали. А рішенням № 134/зп-25 від 9 липня Комісія затвердила кодовані і декодовані результати складення цим же учасником конкурсу практичного завдання, вказавши, що те ж саме модельне судове рішення оцінено в 63,5 балів. Відповідно, Комісія скасувала своє попереднє рішення, яким вказаного конкурсанта було визнано таким, що не склав іспит та допустила його до наступного етапу – проведення співбесіди.
Як результат, вказаний учасник конкурсу, який також оскаржував в суді негативне для себе рішення Комісії, просив суд залишити його позов без розгляду. Провадження у справі №990/210/25 за заявою позивача закрито 17 липня 2025 року.
Які саме «технічні причини» послугували причиною для фактично повторної перевірки роботи одного з кандидатів, та чи не існувало таких самих «технічних причин» під час перевірки робіт інших кандидатів, залишається невідомим.
Проте, на думку учасників конкурсу, сама по собі ймовірність існування таких «технічних причин» може свідчити про те, що і роботи інших конкурсантів не були перевірені або були перевірені не повністю, або неправильно оцінені тощо.
Більше того, це викликає питання у конкурсантів – чому ж ВККС перевірила повторно роботу тільки одного кандидата і чи не порушує така вибірковість принципів анонімності, прозорості, об’єктивності і неупередженості конкурсу?
Що далі?
Станом на сьогодні відомо лише про три справи, в яких Касаційний адміністративний суд вже оголосив рішення. І всі вони – на користь позивачів. Так, рішенням від 17 червня 2025 року у справі №990/143/25 задоволено позов Віталія Попова та зобов’язано Комісію поновити його участь у конкурсі зі стадії виконання практичного завдання, а рішеннями від 30 червня у справі № 990/171/25 та від 15 липня у справі № 990/221/25 задоволено позови Віри Шевченко та Анни Мостецької і зобов’язано Комісію повторно перевірити їхні роботи.
Прикметно, що всі зазначені кандидати беруть участь у конкурсі за різними спеціалізаціями – адміністративною, господарською та цивільною. Отже, порушення порядку оцінювання практичних завдань встановлені Верховним Судом в роботі всіх екзаменаційних комісій ВККС.
Наразі інформація про апеляційне оскарження цих судових рішень до Великої Палати Верховного Суду відсутня. Отже, ймовірно ВККС вже обдумує для себе, як забезпечити їх виконання.
***
Загальновідомо про значний кадровий дефіцит у судовій гілці влади, що негативно впливає на ефективність правосуддя та доступ громадян до судового захисту. Міжнародна спільнота активно підтримує реформування судової системи України, зокрема, через надання технічної допомоги та фінансування програм реформ. Втім, потреба швидкого заповнення вакансій на 20% у рамках Плану Ukraine Facility не може зумовлювати порушення процедур, які, до того ж, визначені самою ВККС.
Вирішення питань, поставлених у вищезгаданій справі, має принципове значення не лише для конкретного випадку, а для порядку роботи ВККС та конкурсу загалом.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
