Як відомо, законопроектом 12414 була змінена стаття 233 Кримінального процесуального кодексу щодо підстав проведення обшуку без ухвали слідчого судді. Деякі юристи назвали ці зміни прогресивними з точки зору звуження можливостей для проведення правоохоронцями обшуків без санкції суду.
Втім, при поверненні повноважень НАБУ і САП та прийнятті відповідного законопроекту 13533 формулювання статті 233 КПК повернули до попереднього стану.
Наразі народні депутати обговорюють питання стосовно того, щоб все ж таки змінити статтю 233 КПК.
Зокрема, таке обговорення ведеться в рамках законопроекту 12439 про гарантії захисту прав для бізнесу у кримінальному провадженні, який готується до прийняття у другому читанні.
«Дискусійним поки що залишається питання строків повернення майна, вилученого під час невідкладного обшуку, якщо такий обшук не легалізований судом. З приводу самого переліку підстав для проведення невідкладних слідчих дій, позиція комітету не змінюється, він повинен бути скорочений до мінімуму, як-то – хабар, загроза життю тощо» – зазначив член Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Максим Бужанський стосовно дискусій під час робочої групи.
Крім того, у Верховній Раді зареєстрували законопроект 13599.
Ним у ч. 3 статті 233 КПК пропонується передбачити, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише:
- у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей, запобіганням безпосередній загрозі їхньому здоров’ю, статевій свободі чи особистій безпеці
- або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 115–118, 121, 127, 146, 147, 149, 152, 153, 155, 156-1, 258, 258-1, 259 КК,
- або у момент безпосереднього одержання неправомірної вигоди особами, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 368, 369 КК,
- або у разі необхідності невідкладного вилучення чи збереження речових доказів, що стосуються злочинів, передбачених зазначеними статтями, якщо існує ризик їх знищення, приховування або використання для продовження злочину.
У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 48 годин після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.
Слідчий суддя протягом 24 годин з моменту надходження такого клопотання зобов’язаний призначити судове засідання, на яке викликаються прокурор (або слідчий), а також особа, у приміщенні якої проводився обшук, та її захисник, і розглянути це клопотання з урахуванням вимог статті 234 КПК та особливостей, передбачених цією статтею.
Участь захисника є обов’язковою, крім випадків, коли особа письмово відмовилася від його участі.
Судове засідання проводиться за правилами змагального процесу з наданням сторонам права виступити з доводами та запереченнями. Слідчий суддя зобов’язаний надати оцінку фактичним підставам невідкладності проникнення, допустимості і доцільності обшуку в межах конкретного провадження, зв’язку між кожним із вилучених предметів і предметом доказування.
Ухвала про санкціонування обшуку має бути вмотивованою та містити окрему оцінку щодо кожної вилученої речі або документа.
Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 КПК, а вилучені речі та документи підлягають негайному поверненню.
У статті 234 КПК пропонується встановити, що якщо обшук був проведений без ухвали слідчого судді на підставі ч. 3 статті 233 КПК, слідчий суддя розглядає клопотання прокурора щодо підтвердження законності обшуку у відкритому судовому засіданні з обов’язковим викликом сторін, з урахуванням вимог статті 233 КПК.
В статті 235 КПК – у разі розгляду клопотання про надання дозволу на обшук, який вже був проведений у порядку статті 233 КПК, ухвала слідчого судді має містити оцінку кожного з вилучених предметів щодо їхнього зв’язку з предметом кримінального провадження. Ухвала, що не містить обґрунтованого зв’язку, вважається необґрунтованою та підлягає скасуванню.
В статті 303 КПК передбачається, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії або бездіяльність слідчого судді, слідчого, дізнавача або прокурора під час розгляду клопотання про підтвердження обшуку, проведеного без ухвали слідчого судді, у випадках, передбачених ч. 3 статті 233 КПК.
Також у статті 309 КПК встановлюється, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про про надання дозволу на обшук, що був фактично проведений без попередньої ухвали суду відповідно до ч. 3 статті 233 КПК.
В статті 206 КПК пропонується уточнити, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, або щодо якої були здійснені процесуальні дії без ухвали суду, що потребують судового підтвердження, зокрема обшук, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
