Верховна Рада готується ухвалити в цілому законопроект 11387 щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом.
«Судово-юридична газета» проаналізувала фінальну редакцію цього законопроекту, яку профільний комітет з правоохоронної діяльності підготував до другого читання.
Зміни до КУпАП
Відповідальність для НАБУ і БЕБ за незаконний перетин кордону – на загальних підставах
У Кодексі про адміністративні правопорушення пропонується передбачити, що військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу НАБУ, БЕБ, рядового і начальницького складу ДКВС, служби цивільного захисту, ДБР, поліцейські за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України, а також невжиття заходів щодо ухвали суду про привід будуть нести адміністративну відповідальність на загальних підставах. Відповідні зміни вносяться до ч. 1 статті 15 КУпАП.
Підвищені штрафи за прояв неповаги до суду
У статті 185-3, яка передбачає відповідальність за прояв неповаги до суду або КСУ, будуть підвищені штрафи.
Так, неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді прави – каратиметься штрафом від 1700 до 3400 грн. Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення стягнення – до 6800 грн.
Злісне ухилення експерта, спеціаліста, перекладача від явки в суд – штраф від 1700 до 3400 грн.
Невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства – штраф до 5100 грн.
Неповага до Конституційного Суду України буде каратися штрафом від 3400 грн до 6 800 грн.
У статті 328 прибирається норма про трудове використання осіб, підданих адміністративному арешту за прояв неповаги до суду (ч. 1 ст. 185-3), тобто, норма про те, що вони «використовуються на фізичних роботах».
Нова стаття про відповідальність за невжиття заходів щодо ухвали суду про привід
КУпАП пропонується доповнити новою статтею 185-6-1 «Невжиття заходів щодо ухвали суду про привід».
Відповідно до неї залишення без розгляду ухвали суду про привід посадовою особою органу, якому доручено її виконання, а так само повернення суду ухвали про привід без письмового пояснення причин її невиконання – тягнуть штраф від 1700 грн до 2550 грн.
Безпідставне невиконання ухвали суду про привід особою, на яку покладено її виконання –штраф від 2559 грн до 3400 грн.
Протоколи за цією статтею зможуть складати секретар судового засідання чи секретар суду.
Справи за новою статтею 185-6-1 КУпАП «Невжиття заходів щодо ухвали суду про привід» будуть розглядати місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд. Справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене 185-6-1.
У ч. 2 статті 268 КУпАП буде передбачено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 – 172-9, 173, ч. 3 статті 178, статтями 185, 185-1, 185-7, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою.
У разі ухилення від явки на виклик цю особу може бути піддано приводу. Привід не застосовується до неповнолітньої особи, вагітної жінки, осіб з інвалідністю І або ІІ групи, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до 6 років або дітей з інвалідністю.
Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім’я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання (перебування), роботи, служби чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу.
Ухвала про привід до суду передається для виконання до органу Національної поліції за місцем розгляду справи про адмінправопорушення або за місцем проживання (перебування), роботи, служби чи навчання особи, яку належить привести. Ухвала про привід оголошується особі, до якої застосовується привід, особою, яка її виконує. У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про привід, негайно повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Покарання за ненадання відповіді на запит ТСК
У статті 188-19 буде передбачена відповідальність за недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, комітету Верховної Ради, тимчасової слідчої комісії Верховної Ради чи тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради, ненадання, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення – а саме штраф від 5950 грн до 8500 грн.
Також цю статтю доповнять ч. 7, за якою неявка особи без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради згідно з процедурним рішенням, прийнятим відповідно до ч. 3 статті 6 Регламенту Верховної Ради – тягне накладення штрафу від 13600 до 17000 грн.
Протоколи про правопорушення зможуть складати уповноважені посадові особи відділу контролю Апарату Верховної Ради.
Нагадаємо, відповідно до ч. 3 ст. 6 Регламенту за процедурним рішенням Верховної Ради, прийнятим не менш як третиною голосів народних депутатів від її конституційного складу, Верховна Рада може офіційно запросити або вимагати присутності на її пленарному засіданні будь-якої посадової чи службової особи, крім Президента та суддів.
Стаття 23 Закону «Про Національну поліцію» доповнюється положеннями, відповідно до яких привід може здійснюватися за процедурним рішенням Верховної Ради.
Тобто, у абз. 1 п. 27 ч. 1 ст. 23 додається, що поліція здійснює привід осіб за рішенням тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України за процедурним рішенням Верховної Ради (хоча, можливо, законодавці поспішали і забули про кому, яка дозволила б здійснювати привід і за рішенням ТСК, і за рішенням парламенту).
Крім того, у ч. 4 статті 19 Закону «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» пропонується встановити, що якщо запрошена слідчою комісією посадова, службова чи інша особа не з’являється на засідання слідчої комісії без поважних причин, слідча комісія має право прийняти рішення про застосування до неї приводу, виконання якого забезпечується органами Національної поліції у встановленому законодавством порядку.
Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує рішення про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений у рішенні час.
Рішення про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка його виконує. Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчою комісією, зобов’язана прибути до місця виклику в зазначений у рішенні про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує рішення.
У разі невиконання особою, яка підлягає приводу, законних вимог щодо виконання рішення про здійснення приводу, до неї можуть застосовуватися заходи фізичного впливу, що дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику.
Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання рішення про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу.
Забороняється застосування заходів впливу, що можуть завдати шкоди здоров’ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню, протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У разі неможливості здійснення приводу орган Національної поліції письмово інформує про це слідчу комісію з поясненням причин невиконання.
Зміни до Кримінального процесуального кодексу
Заборона відводу судді, який розглядає відвід, та 24 години на розгляд заяви
У ч. 1 статті 81 КПК (порядок вирішення питання про відвід) буде передбачена заборона відводу судді, який розглядає заяву про відвід слідчому судді чи судді, який здійснює провадження одноособово.
«У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 статті 35 цього Кодексу. Заявлення відводу такому судді не допускається», зазначено у змінах.
Також буде передбачено, що заява про відвід слідчому судді або судді (суддям) розглядається невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання такої заяви.
Прокурор повинен забезпечити явку свідків
У ч. 4 ст. 95 буде передбачено, що прокурор зобов’язаний забезпечити прибуття до суду свідків обвинувачення, викликаних у судове засідання.
Компенсація за відрив від занять
У статті 121 буде передбачено, що компенсація за відрив від звичайних занять обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого обчислюється пропорційно від розміру прожиткового мінімуму.
Аналогічно пропорційно від прожиткового мінімуму замість мінімальної зарплати буде обчислюватися компенсація за відрив від звичайних занять для потерпілих, цивільних позивачів, свідків.
У статті 3 КПК буде передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – це грошова сума, що дорівнює місячному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія.
Стягнення за неприбуття на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду
У ч. 1 статті 139 буде збільшено грошове стягнення за неприбуття на виклик.
Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
• від 1514 грн до 3028 грн – у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора (наразі від 757 грн до 1514 грн)
• від 3028 грн до 12112 грн – у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду (зараз 1514 – 6056 грн).
У ч. 1 статті 147 КПК змінять чинну норму про те, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення до слідчого судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Натомість буде передбачено, що клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення передається на розгляд іншому слідчому судді чи судді цього ж суду, визначеному в порядку, встановленому ч. 3 статті 35 КПК. У разі відсутності іншого слідчого судді, судді в цьому суді таке клопотання передається на розгляд найбільш територіально наближеного до нього суду.
Також замість норми про те, що «слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку – призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення», пропонується встановити, що «слідчий суддя, суд призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення».
Отже, суддя має призначати судове засідання і не зможе сам скасувати ухвалу про грошове стягнення.
Збільшення стягнень за порушення особистого зобов’язання і поруки
У статті 179 КПК підвищується вдвічі грошове стягнення у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим особистого зобов’язання – від 1514 до 12 112 грн.
Аналогічно вдвічі у статті 180 КПК підвищується розмір грошових стягнень для поручителя у разі невиконання поручителем взятих на себе зобов’язань.
Неприбуття у підготовче засідання не перешкоджатиме підготовці до судового розгляду
Стаття ст. 314 буде доповнена нормою про те, що не перешкоджає вирішенню питань, пов’язаних з підготовкою до судового розгляду (крім випадків, передбачених законодавством), неприбуття у підготовче судове засідання прокурора, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання.
А у статті 315 пропонується встановити, що учасники судового провадження, які не брали участі в підготовчому судовому засіданні, мають право заявити клопотання, передбачені пунктом 4 ч. 2 (про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні), що мають бути розглянуті судом до початку судового розгляду.
Наслідки неприбуття для прокурорів та адвокатів
В статті 324 КПК, що регулює наслідки неприбуття прокурора і захисника до суду, буде посилена норма про відповідальність.
Так, наразі вона передбачає, що якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
Законодавці пропонують встановити, що суд не просто «порушує», а «суд зобов’язаний порушити».
Отже, якщо причина неприбуття є неповажною, суд буде зобов’язаний порушити питання про відповідальність прокурора або адвоката перед КДКП чи КДКА.
Також в іншій редакції буде викладена ч. 2 ст. 324, яка зараз передбачає, що разі неможливості подальшої участі прокурора в судовому провадженні він замінюється іншим у порядку, передбаченому статтею 37 КПК.
Відповідно до змін у разі повторного неприбуття без поважних причин у судове засідання прокурора, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, суд не пізніше 72 годин повідомляє про випадок повторної неявки такого прокурора відповідного керівника органу прокуратури для вжиття заходів організаційного або дисциплінарного характеру, а також орган, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності, для вжиття заходів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності. Якщо подальша участь прокурора в судовому провадженні неможлива, він замінюється іншим у порядку, передбаченому статтею 37 КПК.
Норми про народних засідателів приберуть
У ч. 2 статті 22, статтях 377, 378, 379 Кримінального кодексу виключаються слова «народного засідателя» і «народному засідателю».
У ст. 185-5 КУпАП, яка нині регулює відповідальність за перешкоджання явці до суду народного засідателя, присяжного приберуть згадку про народного засідателя. Відповідно до запропонованої редакції перешкоджання посадовою особою явці до суду присяжного для виконання покладених на нього обов’язків – тягне за собою штраф до 1700 грн.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
