Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) звернулося до суду з позовом до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтовувало нерозглядом міською радою у місячний строк заяви ОСББ про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності.
Київська міська рада не визнала позов, посилаючись на те, що Департамент земельних ресурсів листом повідомив ОСББ про необхідність надання додаткових документів відповідно до статті 56 Закону України «Про землеустрій».
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 25 вересня 2023 року частково задовольнив позов, визнавши протиправною бездіяльність Київської міської ради та зобов’язавши її розглянути заяву ОСББ на пленарному засіданні сесії. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 листопада 2024 року залишив це судове рішення без змін.
Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що Київська міська рада мала розглянути заяву у місячний строк на пленарному засіданні, як того вимагає стаття 118 Земельного кодексу України.
Верховний Суд постановою від 23 квітня 2025 року задовольнив частково касаційну скаргу Київської міської ради, скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року, а справу направив до суду першої інстанції на новий розгляд.
Суд касаційної інстанції вказав на те, що суди попередніх інстанцій помилково застосували статтю 118 Земельного кодексу України, яка регулює порядок надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а поділ земельної ділянки комунальної власності здійснюється за технічною документацією із землеустрою (частина шоста статті 79-1 ЗК України та статті 56 Закону України “Про землеустрій”), процедура розроблення якої у місті Києві визначена спеціальним Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженим Київською міською радою (рішення від 20 квітня 2017 року № 241/2463).
Згідно із зазначеним Порядком заява на розроблення технічної документації щодо поділу земельних ділянок комунальної власності у місті Києві не передбачає розгляду на пленарному засіданні Київської міської ради. Натомість, заява обробляється через приймальню Київради з земельних питань та вирішується шляхом прийняття Київським міським головою або його заступником резолюції (доручення), після чого технічна документація розробляється на підставі такої резолюції.
Суди попередніх інстанцій не мали підстав зобов’язувати Київську міську раду розглядати заяву позивача, оскільки це виходить за межі повноважень відповідача, який відповідно до Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві не вирішує на пленарному засіданні сесії подібні питання.
ОСББ фактично оскаржувало дії Департаменту земельних ресурсів, який листом повернув заяву, проте суд першої інстанції відповідно до статті 48 КАС України не розглянув питання про залучення Департаменту як співвідповідача, що могло вплинути на повноту дослідження обставин справи та правильність визначення суб’єкта владних повноважень, відповідального за бездіяльність, при цьому, у зазначеній справі залишилося не з’ясованим: чи подані ОСББ документи відповідали встановленому переліку, передбаченому пунктом 2.2 Порядку набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві; чи вимоги Департаменту про надання додаткових матеріалів мали правове підґрунтя та не виходили за межі повноважень.
Підсумовуючи правові висновки Верховного Суду:
- процедура надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу (об'єднання) земельних ділянок комунальної власності у місті Києві регулюється Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, який не передбачає розгляду на пленарному засіданні Київської міської ради, оскільки таке питання вирішується шляхом прийняття Київським міським головою або його заступником резолюції (доручення);
- розглядаючи справи щодо бездіяльності органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, суди мають визначати належного відповідача (співвідповідача) та повноваження відповідних посадових осіб, які уповноважені приймати рішення або вчиняти дії щодо запиту заявника.
Постанова Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 640/39548/21 (адміністративне провадження № К/990/49383/24).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
