Відсутність документа, що посвідчує особу, під час складання протоколу затримання не виключає можливості встановлення інформації про затриманого за допомогою відомостей, наданих самим затриманим. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 4 червня 2025 року по справі №686/20198/22.
Позиції судів
Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 3 ст. 307 КК. У касаційній скарзі сторона захисту стверджує про недостовірність інформації у протоколі затримання, оскільки в підзахисного при собі не було паспорта, а в п. 11 цього протоколу слідчий указав, що особу затриманого встановлено.
Позиція Верховного Суду
ККС ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій. В обґрунтування позиції ККС ВС вказав, що затримання обвинуваченого здійснювалося за участю захисника, що підтверджується протоколом затримання і відеозаписом до нього.
Під час складання цього протоколу слідчим були дотримані вимоги ст. 104 КПК, у ньому зазначено осіб, які брали безпосередню участь у проведенні слідчої дії, а саме: затриманого, захисника, спеціаліста, а також понятих.
Колегія суддів ККС звертає увагу на те, що в п. 11 протоколу затримання не зазначено, що особу затриманого встановлено саме на підставі паспорта. Водночас відсутність документа, що посвідчує особу, не виключає можливості встановлення інформації про особу, зокрема за допомогою відомостей, наданих самим затриманим.
З відеозапису слідчої дії вбачається, що на запитання слідчого затриманий назвав своє прізвище, ім’я та по батькові. Крім того, захисник не обґрунтував, яке процесуальне значення має ця обставина з урахуванням того, що в ході судових розглядів сторона захисту не заперечувала, що саме обвинувачений був затриманий працівниками поліції.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
