Кабмін зареєстрував у парламенті 13718 проект постанови про затвердження переліку завдань та проектів Національної програми інформатизації на 2025 рік. Втім, там немає згадок ані про подальшу роботу над електронним правосуддям, що практично являє собою зараз робота над Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (ЄСІКС), ані про Державну судову адміністрацію як розпорядника коштів на розвиток ЄСІКС.
Нагадаємо, наразі в Україні функціонує подання документів до суду в електронній формі, а для певних категорій осіб – такі документи подаються через «Електронний суд» в обов’язковому порядку. Як писала «Судово-юридична газета», така вимога передбачена Законом 3200-ІХ щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Водночас, для того, щоб у бюджеті судової влади з’явилися кошти на подальший розвиток електронного правосуддя – і хоча б просто на забезпечення поточної роботи модулів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІКС), відповідні завдання та розпорядники коштів мають бути передбачені у нормативних актах щодо реалізації Національної програми інформатизації.
Подальше вдосконалення системи та її підтримка також потребує коштів.
При тому, що у планах – подальший розвиток електронного правосуддя і навіть впровадження штучного інтелекту в окремі процеси, відсутність згадки про це у Національній програмі інформатизації виглядає дивно.
У попередній аналогічній постанові ці завдання були вказані. Так, постанова про завдання Національної програми інформатизації на 2022-2024 роки від 8 липня 2022 року №2360-IX передбачала розроблення, впровадження та супроводження модулів та підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, а також згадувала про ДСА.
Що пропонує Кабмін
У проекті постанови щодо переліку завдань та проектів Національної програми інформатизації на 2025 рік у профільному розділі «Інформатизація системи правосуддя» вказано, що результатом виконання завдання «Ефективне функціонування інформаційної системи правосуддя» має бути «забезпечення функціонування інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем відповідного органу».
Цими відповідними органами вказані Верховний Суд, Конституційний Суд та Вища рада правосуддя (у попередній програмі замовниками були ДСА, ВАКС та ВРП).
Загальний бюджет під інформатизацію – 45,5 млн грн. З них 41,4 млн – для Верховного Суду і приблизно по 2 млн – ВРП та КСУ.
Слід зауважити, що стосовно інших органів передбачено значно більше проектів з інформатизації.
До прикладу, майже 4 млн виділяється на розроблення
модуля регуляторного порталу, який забезпечує «взаємодію між бізнес-середовищем, громадськістю та Державною регуляторною службою України, іншими органами влади щодо проектів нормативно-правових актів та дерегуляції». Щоправда – за рахунок міжнародних технічної допомоги.
Можна припустити, що завдання з розбудови ЄСІКС буде в подальшому покладене на інші органи – до прикладу, Мінцифри, і такому випадку програма підпадатиме під електронне урядування. Втім, наразі конкретну відповідь на це питання проект постанови уряду не дає.
Втім, як повідомляла «Судово-юридична газета», 1 вересня команда Міністерства цифрової трансформації представила Президенту Володимиру Зеленському ШІ-асистента «Дія.АІ», який надаватиме державні послуги на порталі «Дія». Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і його команда презентували главі держави розробку «Дія.АІ» та ще п’ять новинок застосунку, які запрацюють на його основі.
Зокрема, як зазначили в Офісі Президента, окрему увагу команда Мінцифри приділила реформуванню системи правосуддя та представила проект «Електронний суд».
«Українці зможуть подавати заяви у простих категоріях справ через «Дію» та відстежувати кожен етап їх розгляду онлайн» – повідомили в Офісі Президента.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
