Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти в другому читанні як закон законопроект 12439, яким пропонується низка змін до кримінального процесу щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання.
Зокрема уточнюються підстави припинення тимчасового вилучення майна та повернення тимчасово вилученого майна (зміни до статті 169 КПК).
Пропонується встановити, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним або відмовиться погоджувати клопотання про обшук у випадку, передбаченому ч. 3 статті 233 КПК (тобто, невідкладний обшук до винесення ухвали). Зараз п. 1 передбачає формулювання «за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним».
При цьому у ч. 3 ст. 233 КПК пропонується встановити, що якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а тимчасово вилучене майно підлягає поверненню після закінчення строків, встановлених ч. 5 статті 171 КПК. А ч. 5 ст. 171 КПК, в свою чергу, передбачає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
2-1 (доповнили) за ухвалою слідчого судді – у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора, слідчого, дізнавача про проведення обшуку у випадку, передбаченому ч. 3 статті 233 КПК (тобто, невідкладного обшуку).
3) за постановою прокурора – у випадку, передбаченому ч. 5 статті 171 КПК, – протягом 48 годин після закінчення строків, передбачених ч. 5 статті 171 цього Кодексу (зараз «у випадках, передбачених ч. 5 статті 171, ч. 6 статті 173 цього Кодексу»)
3-1 (доповнили) за ухвалою слідчого судді чи суду – у випадку, передбаченому ч. 6 статті 173 КПК (ч. 6 с. 173 КПК передбачає, що ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше 72 годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено)
4) за ухвалою слідчого судді чи суду – у разі скасування арешту майна» (зараз просто «у разі скасування арешту»);
5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Також змінами до ч. 3 ст. 170 КПК пропонується у «фактовому» кримінальному провадженні, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, обмежити строком накладення арешту на гроші суб’єктів господарювання у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах на території України, на видаткові операції.
Такий арешт пропонується накладати на підставі ухвали слідчого судді на строк не більше 4-х місяців, який може бути продовжений у межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому главою 17 КПК. У такому випадку в ухвалі про накладення арешту слідчий суддя зобов’язаний визначити строк дії такого арешту.
Разом з тим, із законопроекту до другого читання вирішили вилучити всі норми, що стосувалися строковості арешту майна.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
