Клієнт банку не несе відповідальності за несанкціоновані операції з платіжною карткою, якщо він невідкладно повідомив банк про такі операції, а банк не довів, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера чи іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Сам по собі факт коректного введення вихідних даних для ініціювання банківської операції не може достовірно підтверджувати вину клієнта.
На це вказав Верховний Суд у постанові від 2 липня 2025 року по справі №490/7829/23 за позовом банку до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обставини справи
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що між сторонами укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», за умовами якої банк надав позичальнику кредит.
Взятий на себе обов’язок банк виконав належним чином, водночас позичальник належним чином своїх договірних зобов’язань не дотримав, у зв’язку із чим утворилася заборгованість за вказаним договором.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов, мотивуючи своє рішення тим, що позивач надав докази на підтвердження часткової заборгованості позичальника за основною сумою кредиту, але підстав для стягнення процентів за цим договором суд не встановив.
Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача відбулося списання грошових коштів (переказ з картки), проте позивач не надав доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою.
Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, мотивуючи своє рішення тим, що банк довів, що відповідач своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд не погодився з постановою апеляційного суду, скасував її та залишив в силі рішення суду першої інстанції з огляду на таке.
Саме банк мав подати до суду першої інстанції беззаперечні докази сприяння відповідачем незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції (п. 8 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою Правління Нацбанку від 5 листопада 2014 року №705 (Положення №705).
Відповідно до п. 9 розділу VI Положення №705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Водночас банк як позивач та особа, яка подала апеляційну скаргу, у суді апеляційної інстанції посилався на обставини та докази, існування яких заперечував у суді першої інстанції, що не відповідає засадам справедливості та добросовісності.
Крім того, в апеляційній скарзі банк не виклав мотивів неподання та причин неможливості подання вказаних доказів до суду першої інстанції. Клопотання, поданого у суді апеляційної інстанції про прийняття та дослідження вказаних доказів, у матеріалах справи немає.
Верховний Суд установив недобросовісність процесуальної поведінки позивача та безпідставне взяття апеляційним судом до уваги, дослідження й надання оцінки наданих банком до суду апеляційної інстанції нових доказів.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
