Кабмін зареєстрував у Верховній Раді проект Державного бюджету на 2026 рік №14000. По статтях, пов'язаних із забезпеченням функціонування судів і діяльності суддів, органів та установ системи правосуддя, загальний обсяг видатків передбачено у сумі 26,3 млрд грн, у тому числі:
- із загального фонду – 21,4 млрд грн, що на 100 млн грн більше проти 2025 року;
- із спеціального фонду – 4,9 млрд грн, що на 800 млн грн більше проти 2025 року.
Не враховано пропозиції Вищої ради правосуддя по статтях, пов'язаних із забезпеченням функціонування судів і діяльності суддів, органів та установ системи правосуддя, на загальну суму 16,2 млрд грн, у тому числі на оплату праці з нарахуваннями – 10,7 млрд грн.
Водночас у законопроекті «Про Державний бюджет України на 2026 рік», як зазначає Мінфін, «з метою покращення інституційної спроможності Вищого антикорупційного суду» збільшено обсяг інших поточних видатків ВАКС на 2,6 млн грн, а також передбачені видатки для створення та функціонування двох нових вищих спеціалізованих судів – Спеціалізованого окружного адміністративного суду (СОАС) та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду (СААС) – в обсязі 2,9 млн гривень.
Також враховано у повному обсязі потребу у капітальних видатках Вищого антикорупційного суду та Вищої ради правосуддя на проведення капітального ремонту будівлі, де розміщуватимуться дисциплінарні інспектори, а також передбачені видатки для створення двох нових вищих спеціалізованих судів – Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.
Для решти судів та органів системи правосуддя обсяг інших поточних видатків враховано у обсягах, визначених Бюджетною декларацією на 2026-2028 роки.
Разом з тим, як зазначає Мінфін, на 2026 рік враховано:
1) у повному обсязі видатки на виплату суддівської винагороди для фактичної кількості суддів, а також передбачені видатки для новопризначених суддів, розмір суддівської винагороди збережено на рівні 2025 року;
2) видатки на оплату праці працівників апаратів судів, органів та установ системи правосуддя з урахуванням зміни юрисдикції та типу державного органу для визначення посадових окладів державним службовцям апеляційних та місцевих судів;
3) видатки на оплату праці з нарахуваннями для служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя;
4) видатки на оплату праці з нарахуваннями на додаткову чисельність суддів та працівників Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (виконання Плану Ukraine Facility на 2024- 2027 роки (реформа розвитку інституційної спроможності антикорупційної інфраструктури);
5) видатки на оплату праці з нарахуваннями для створення та функціонування двох нових вищих спеціалізованих судів – Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду (виконання Плану Ukraine Facility на 2024-2027 роки (реформа посилення підзвітності, доброчесності та професіоналізму судової влади).
6) на інші поточні витрати – 1,3 млрд грн.
7) на капітальні видатки – 1,9 млрд гривень
Водночас за спеціальним фондом державного бюджету враховано капітальні видатки в обсязі 867,2 млн грн, визначені як пріоритетні Державною судовою адміністрацією України та Верховним Судом.
8) на виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя – 2,3 млрд грн.
Обсяг видатків на зазначені цілі буде на рівні показників 2025 року.
«Загалом, обсяг видатків на функціонування системи правосуддя визначався з урахуванням дії в Україні воєнного стану та пріоритетів використання фінансового ресурсу держави на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави, безперебійного функціонування бюджетної сфери та життєво необхідних потреб жителів територіальних громад, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
Відповідно до вимог Бюджетного кодексу головні розпорядники коштів державного бюджету мають забезпечити ефективне витрачання коштів, визначивши пріоритетні напрями використання наявного ресурсу», вказує уряд.
Прожитковий мінімум для окладів суддів
Прожитковий мінімум для розрахунку окладів суддів залишиться на рівні 2102 грн.
Так, Кабмін пропонує установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років – 2817 гривень;
- дітей віком від 6 до 18 років – 3512 гривень;
- працездатних осіб – 3328 гривень;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, інших працівників державних органів, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року;
- осіб, які втратили працездатність, – 2595 гривень;
- осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, – 1600 гривень.
Також у статті 29 пропонується установити, що у 2026 році, починаючи з 1 січня, для визначення різниці між розміром пенсії, призначеної відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи державного пенсійного страхування відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії із солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначається на рівні 3-х прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, але не може перевищувати розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У 2026 році (починаючи з 1 січня) для осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначено відповідно до законів «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Конституційний Суд України» та які мають право на пенсію відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», частина пенсійної виплати (частина щомісячного довічного грошового утримання), що визначена відповідно до статті 27, абзацу 2 ч. 1 та ч. 2 статті 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», фінансується із солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а різниця пенсійної виплати фінансується відповідно до законодавства.
Також пропонується установити, що, починаючи з 1 січня, видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вказує уряд, йдеться про забезпечення виконання рішень судів у межах видатків, визначених бюджетом Пенсійного фонду на 2026 рік на умовах порядку, затвердженого постановою Кабміну від 14 липня 2025 р. № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
