У парламенті заблокували підписання прийнятого 18 вересня в цілому як закону законопроекту Кабміну 11377 про Єдину інформаційну систему соціальної сфери.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», у цій інформаційній системі фактично буде формуватися повна картина про громадян, адже дані будуть збиратися з різних реєстрів, від інформації про ситуацію з військовим обліком людини і перетином нею кордону – до сплати нею податків і наявності у неї авто, квартир, землі, відкритих виконавчих проваджень тощо.
Наразі даний закон не зможе підписати спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, оскільки внесена блокуюча постанова 11377-П.
Нагадаємо, закон передбачає, що Єдина інформаційна система соціальної сфери буде здійснювати електронний інформаційний обмін даними в онлайн-режимі з низкою реєстрів, зокрема, це Реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів («Оберіг»), Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ), Демографічний реєстр, Реєстр транспортних засобів, Реєстр фізичних осіб — платників податків, Автоматизована система виконавчого провадження, Система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України, Державний реєстр актів цивільного стану громадян, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Державний земельний кадастр тощо. Перелік не є вичерпним і його також зможе регулювати сам уряд.
Органи повинні в обов’язковому порядку надавати до Єдиної системи інформацію. Неподання або несвоєчасне подання до системи інформації є підставою для відповідальності посадовців.
Закон у редакції комітету у безпосередньо не зобов’язує інформувати осіб про те, хто і що саме робив з їх даними:
«Інформація про операції з персональними даними фізичних осіб підлягає реєстрації в Єдиній системі. У випадках та на підставах, передбачених законом, доступ до інформації про операції з персональними даними фізичних осіб в Єдиній системі надається державному органу з питань захисту персональних даних у межах реалізації його повноважень, визначених законом».
Тобто, виходячи з такого формулювання, запитувати про маніпуляції з даними зможе орган з питань захисту персональних даних, а не власник цих даних.
При цьому немає прямої норми, що людина може вимагати дані особи, яка переглядала чи оперувала її персональними даними:
«Заявники, отримувачі соціальної підтримки та їхні законні представники після проходження процесу автентифікації … отримують доступ до інформації Єдиної системи стосовно себе та осіб, законними представниками яких вони є, а також до інформації, що не містить персональних даних інших осіб чи інших сукупностей даних осіб, які можуть бути конкретно ідентифіковані в Єдиній системі».
Тобто, заявник може «взяти» інформацію лише про себе та підопічних, але, судячи з такого формулювання норми, не зможе бачити персональні дані (тобто, ПІБ) інших осіб, зокрема посадовців, які запитували його дані.
З закону чітко не випливає, чи будуть збирати дані про громадян, яким ці соціальні послуги від держави взагалі не потрібні, і чи зможуть вони переглядатися за запитом неокресленого кола посадовців. З одного боку, закон начебто стосується лише заявників соціальної сфери, з іншого – відсутній чіткий механізм, як будуть відокремлювати заявників від «незаявників».
До прикладу, законодавець зазначає, що «Єдина система забезпечує можливість функціонування механізму автоматичного визначення права особи на отримання соціальної підтримки та пропонування соціальної підтримки особі за наявності соціальної ознаки шляхом використання інформації, наявної в Єдиній системі чи отриманої з електронних інформаційних ресурсів, у порядку та відповідно до вимог, визначених Кабінетом Міністрів».
Тобто, внаслідок обробки даних можна буде пропонувати соціальну допомогу особі, яка поки про неї не замислювалася.
За логікою, це означає, що в системі соціальної сфери будуть дані не лише про заявників.
Крім того, як випливає з редакції закону, яку пропонував Раді прийняти комітет, людина зможе вимагати видалення даних із системи – однак її запит не обов’язково має бути задоволений:
«Суб'єкт персональних даних має право подати запит щодо джерел отримання його даних та вимагати видалення інформації, якщо її збирання було здійснено з порушенням законодавства».
З метою функціонування Єдиної системи можуть використовуватися послуги центрів обробки даних, розміщених за межами України, з обов'язковим погодженням договорів про надання таких послуг СБУ.
Фінансування витрат, пов’язаних з функціонуванням та модернізацією Єдиної системи, створенням та розвитком її підсистем, може за рахунок міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, міжнародної фінансової допомоги.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
